Висновки

Результати дослідження зводяться до такого:

1. Екологічна освіта є неперервним процесом навчання, виховання і розвитку особистості, спрямованим на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.

З’ясовано завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:

– формування елементарних знань про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;

– формування вміння встановлювати екологічні взаємозв’язки у природі;

– виховання у школярів ціннісного і відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони

– формування здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки, активної життєвої позиції;

– виховання любові до природи та вміння поводитися в природному середовищі.

2. Основними формами навчання у процесі здійснення екологічної освіти є (урок, позакласна робота, позаурочна робота); методами і засобами навчання є (бесіда, розповідь, спостереження, дидактична гра, завдання екологічного змісту, загадки, прислів’я, приказки).

3. Виявлено, що навчальний курс «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу.

Вивчення курсу «Я і Україна» забезпечує формування в учнів 2 класу таких екологічних знань: роль Сонця для природи; взаємозв’язки в живій і неживій природі; зміни упродовж року; роль рослин і тварин в житті людини; необхідність охорони рослин і тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення до об’єктів природи; значення повітря, води, ґрунту для всього живого і людини.

4. Вибір і оптимальне поєднання форм, методів, засобів навчання і виховання екологічного змісту до уроків курсу «Я і Україна» сприяє формуванню екологічних знань в учнів початкових класів. Їх ефективність доведено у педагогічному експерименті.

Список використаної літератури

1. Байбара Н.П. Методика викладання природознавства у початкових класах. – К.: Освіта, 2001. – 424 с.

2. Бойченко С. Щоб не згас інтерес // Початкова школа. – 1999. – № 1. – С. 49-51.

3. Борелок Н.В. Як провести екскурсію?// Початкова школа. – 2006. – № 6. – С. 24-26.

4. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна // Початкова школа. – 2001. – №7. –С. 20-22.

5. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. – Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. – 400 с.

6. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Початкова школа. – 1999. – № 5 – С. 51–53.

7. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. – 1999. – № 5. – С. 20-23.

8. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа – 1999. – № 8.– С. 53–56.

9. Верзяна А.К., Низова А.М. Наблюдение природы и труда в начальной школе. – М., 1972. – 92 с.

10. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

11. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – 576 с.

12. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах: Книга для учителя / Под ред. А.А. Бодалева. – М.: Просвещение, 1971. – 128 с.

13. Гавриленко О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. – 1997. – № 12. – С. 42–45.

14. Гаркунова И.Л. Формирование приемов самостоятельной работы на уроках чтения // Начальная школа. – 1988. – № 1. – С. 33–36.

15. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению во 2 и 3 классах. – К.: Радянська школа, 1983. – 96 с.

16. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984. – 159 с.

17. Громик Є. Гра – найсерйозніша справа // Початкова школа – 1999.– № 7.– С. 41–43.

18. Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под общей ред. Б.П. Есипова. – М., АПН, 1957. – 513 с.

19. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.

20. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. – К.: Рад. школа, 1987.– 351 с.

21. Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина. – М.: Просвещение, 1982. – 319 с.

22. Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів в процесі навчання. – К.: Радянська школа, 1978. – 160 с.

23. Єрдаков Л.Н. Екологічна казка для першокласників // Початкова школа – 1992.– № 11-12.– С. 19-22.

24. Жестова Н.С. Возможные виды природоведческой информации в классной и внеклассной работе // Начальная школа. – 1987. – № 12. – С. 39-40.

25. Жестова Н.С. Стан екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. – 2002.– № 10-11.– С. 31-37.

26. Зарипова А. Ознакомление детей с обитателями уголка природы // Дошкольное воспитание. – 1991. – № 2. – С. 17–18.

27. Захлебный А.Н На педагогической тропе. – М.: Знание, 1986.

28. Захлебный А.Н Школа и проблемы охраны природы. – М.: Педагогика, 1981.

29. Захмарна К.П. Формування в учнів відповідального відношення до природи // Початкова школа. – 2005. – № 3. – С. 10–13.

30. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. – 1998. – № 8. – С. 40–42.

31. Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. – 1999. – №4. – С. 107–115.

32. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. –1998. – № 9. – С. 31–34.

33. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). – М.: Просвещение, 1978. – 260 с.

34. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975. – 176 с.

35. Клепинина З.А. Уроки природоведения во 2 классе. – М.: Просвещение, 1975. – 96 с.

36. Ковалёва Г.Е. Методика формирования и развитие природоведческих понятий в 4 классе. – Ленинград.: ЛГПИ им. Герцена, 1975. – 143 с.

37. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. – 1977. – № 9. – С 57–62.

38. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1982. – 96 с.

39. Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. –1999. – № 10. – С 17–19.

40. Коренева І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. – 1999. – № 10. – С. 19–20.

41. Крапівіна О. Запам’ятати з опорою на образ // Початкова школа. –2003. – № 7. – С. 14–17.

42. Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 418 с.

43. Лернер И.Я. Дидактическая система методов обучения. – М.: Знание, 1974. – 64 с.

44. Лобчук О. Перевірка і оцінювання зв’язних висловлювань молодших школярів // Початкова школа. – 2004. – № 3. – С. 9–11.

45. Лола В.Л. Вчимо сприймати естетичні властивості природи // Початкова школа. – 1998. – № 1. – С. 25–27.

46. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. – М.: Просвещение, 1977. – 224 с.

47. Миронов Л.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.

48. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – 4-е вид., доповн. – К., 2003. – 615 с.

49. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. – К.: Радянська школа, 1990. – 324 с.

50. Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 2 класі. – К.: Радянська школа, 1980. – 88 с.

51. Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. – 2002. – № 33. – 23 квітня.

52. Огієнко Н.М. Дидактичні умови ефективного використання краєзнавчого матеріалу // Поч. школа. – 1996. – № 9. – С. 41–44.

53. Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высшая школа, 1990. – 382 с.

54. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

55. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, 1986. – 543 с.

56. Плахотип О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. – 2000. – №3. – С. 37–39.

57. Плешаков А.А. Екологічні проблеми і початкова школа // Початкова школа. – 2001. – № 5. – С. 2–8.

58. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–2, 3–4 кл. – К.: Початкова школа, 2003. – 296 с.

59. Пустовіт Г.П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах: Монографія. – К.–Луганськ: Альма-матер, 2004. – 540 с.

60. Раев А.И. Управление умственной деятельностью младшего школьника. – М.: Просвещение, 1976. – 268 с.

61. Рафалюк М.І., Андрощук Н.В. Сучасні аспекти туристсько-краєзнавчої роботи з молодшими школярами // Початкова школа. – 1996. – № 4. – С. 29–31.

62. Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. – 1999. – №2. – С 44–46.

63. Різник Л. Екологія і ми // Початкова школа. – 1999. – № 4. – С. 30–31.

64. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. – 1998. – № 7. – С. 23–24.

65. Руденко Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів // Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 38–40.

66. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.

67. Сегенюк Г. Учим познавать окружающий мир // Воспитание школьников. – 1990. – № 6. – С. 49–51.

68. Смаглій О. Застосування ігрових ситуацій на уроках природознавства // Початкова школа. – 2003. – № 3. – С. 20–21.

69. Степанюк А. Формування у школярів емоційно–ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. – 1999. – № 4. – С. 12–14.

70. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. – К.: Радянська школа, 1988. – 220 с.

71. Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. – 1998. – №4. – С. 30–32.

72. Ушинский Н.Д. Собр. соч.: В 6–ти т. – М.–Л.: Наука, 1956. – Т. 3. – 454 с.

73. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Вид. центр. «Академія», 2002. – 528 с.

74. Хафізова Л.М. Екологічне виховання молодших школярів // Початкова школа. – 2001. – № 3. – С. 33–34

75. Химинець О. Психолого–педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. – 1998. – № 4. – С. 38–40.

76. Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. – 1999. – № 10. – С. 21–22.

77. Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. – 1993. – № 10. – С. 39–40.

78. Я і Україна: Підручник для 3 класу / Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. – К.: Форум, 2003. – 176 с.

79. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.

Додаток 1

Тема. Весна. Рослини навесні. Охорона здоров'я навесні

Мета: виявлення змін, що сталися навесні в неживій природі, в жит­ті рослин, у праці людей; з'ясування причин, що зумовлюють ці зміни; охорона здоров'я навесні; розкриття значения перебування на свіжо- му повітрі для зміцнення й охорони здоров'я; розширення понять дере­ва, кущі, трав'янисті рослини; розвиток спостережливості учнів; складан- ня календарика фенологічних спостережень за початком цвітіння дерев (за зошитом).

Тип уроку: урок-екскурсія.

Хід уроку

Підготовка учнів до екскурсії

Діти, яка настала пора року? Які ви знаєте весняні місяці? (Від­повіді дітей.)

А чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Березень своє перше ім'я — мартус — одержав на честь бога пастухів і хліборобів Марса. Наші предки називали його сухій, березень (починаєть- ся сокорух у березні), березоль, марець.

Квітень (апріль) своєю назвою зобов'язаний латинському слову «апе- ріре» (відчиняти, відкривати). В українській літературі вона з'явилася у XVI ст., а в побуті — значно раніше. Вживались також такі назви: апріль, цвітень, красенець (краснець), квітень, водолій, дзюрчальник, снігогін.

Травень — це сезон цвітіння трав і квітів. На Україні він мав й іншу назву — май (від імені римської богині природи Майї). У народі побутують такі назви: соловейків, росяник, грозовик, дощовик, зеленошумний, п'янкий.

От ми й помандруємо в парк до весняних місяців.

Проведення екскурсії

У парку діти читають вірш Н. Забіли «Весна».

Ось іде весна степами,

Перелогами, горбами...

Де не ступить — з-під землі

Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю —

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе —

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька —

У сережках вся берізка,

До верби торкнеться — ба! —

В білих котиках верба.

А підійме руку вгору —

До блакитного простору

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

Розцвітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде...

За весною літо йде.

Отже, ми вже говорили, що перший весняний місяць має кілька назв. Пояснюється це природно. В березах починає рухатися сік, тож і кажуть: місяць-соковий; він і березоль, бо на березах розпускаються бруньки; він і сухий — де-не-де підсихає ґрунт. А ще його називають протальник, різнопогодник, бо березень примхливий: то дощ, то сніг, інколи ще мороз нагадує про себе. На осонні капіж, розтає сніг, темнішає дорога, на полях з'являються перші проталини, парує земля. А народ примічає: довгі бурульки — на затяжну весну. 21 березня — день весняного рівнодення. Після цього день продовжує збільшуватись, а ніч зменшуватись.

Вільха вкривається пилковим серпанком, підростає підбіл, квітує підсніжник. Це — справжні посланці тепла. Крони у беріз почервоніли, а кора осики стає зеленою. Розпочинається сокорух насамперед у клена. Красуня-береза у цьому відстає від нього на два тижні. Уже в кінці бе­резня — на початку квітня на осонні можна побачити метеликів-лимон- ниць і кропив'янок.

У наших краях настала і пташина весна: граки прилетіли — перші таловини на поля принесли, малинівки з'явились — струмочки заспівали, жайворонки над полями закружляли — трава зазеленіла.

Яку ж користь приносять птахи?

Які птахи ще до нас прилетять?

Як поводяться в березні тварини?

Що роблять садівники у садах?

А тепер зірвіть по «листочку» (заздалегідь розвішані паперові лис­точки) з берізки і прочитайте березневі приказки й прикмети.

Проліски — очі березня.

У березні курка нап'ється води з калюжі.

Як березень не хмуриться, а вже весною пахне.

У березні позаду і попереду зима.

Ворони купаються ранньою весною — до тепла.

Червоний колір Місяця у березні — ознака швидкого похолодання,

посилення вітру, але ненадовго.

Сніг навесні тане з північної сторони мурашника — літо буде теп­лим.

Якщо рання весна щедрить інеєм — на хорошу погоду.

Давайте «помандруємо» у місяць квітень. Уявіть собі: цвітуть синьоокі проліски, золоті кульбаби, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади уквітчуються білим та рожевим цвітом — настав місяць квітень. Давньоруська назва цього місяця «цвєтень». За непостійність погоди давні русичі називали цього примхливця «парильник», «шилокрут». Сонце, сніг і дощ бувають вперемішку. Куди не глянь — скрізь вода: настав час весняної повені. А які прикмети квітня знаєте ви? (Відповіді дітей.) Передбачати, якою буде весна,— важливо для хлібороба, адже від цього залежатиме час проведення весняних польових робіт.

Які роботи проводяться в полі весною у квітні? (Розповіді дітей.)

З'явились підсніжники — час орати. Зацвіла осика — сій моркву, черемха — час висаджувати картоплю. Розпускається листя на березі — треба сіяти овес. До появи листя на дубі не варто сіяти пшеницю, коли ж трава вже добре проросте, настає час для гречки.

Багатий квітень на трав'янисті рослини. З'явились метелики. Повертаються додому птахи.

Зірвіть із клена по «листочку» і прочитайте квітневі приказки і при­кмети.

Квітневі струмки землю пробуджують.

Квітень багатий водою.

Квітень воду підбирає, квіти розкриває.

Вода у квітні на лузі — сіно в копиці.

У квітні вітер із південного заходу — чекай тривалої погоди.

У квітні ранковий туман віщує гарну ясну погоду.

Якщо у квітні кропивниця сідає на вулики, буде медовий місяць.

Гроза на початку квітня — на тепле літо.

Ранній обліт бджіл — на красну весну.

Жайворонок з'явився — до тепла, а зяблик — до холоду.

Третій весняний місяць — травень. Назва цього місяця відбиває весняне буяння трав. У Древній Русі цей місяць ще називали мур (мура­ва), рослинник. А в Греції його нарекли на честь богині гір Майї. З грецької Майя — мати-годувальниця.

А які прикмети травня ви знаєте? (Розповіді дітей.)

Поспостерігайте: якщо береза розпустилась раніше за вільху, то можна чекати гарного теплого літа з короткочасними рясними дощами. І, навпаки, якщо вільха розпустилась раніше за березу, літо буде холод- ним і дощовим.

У травневій природі багато цікавого... Розквітла верба. Листя на дереві ще немає, а гілки суцільно уквітчані жовтими пухнастими кулька­ми. Здаля дерево здається жовтою кулею, над якою зранку до вечора гудуть бджоли, збираючи цілющий травневий мед. Дикорослі трави доповнюють нашу їжу вітамінною зеленню. Серед них знайдете й такі, з яких можна зварити борщ, юшку, кашу, приготувати салати, смачні напої. Це щавель, лобода, грицики, подорожник, кульбаба, кропива, лопух.

Вилітають травневі хрущі. У більшості пернатих мешканців з'явились пташенята.

Як треба поводитись в цей час у лісі? (Відповіді дітей.)

А тепер зірвіть «листочки» з вербички і прочитайте травневі приказки і прикмети.

Травень — пора цвітіння.

Як на дощ багатий май — щедрий буде урожай.

Дощ у травні хліба піднімає.

Холодний май — буде каша й коровай.

Травень ліси прикрашає, літо в гості чекає.

Ластівка прилетіла — скоро грім загримить.

Перший весняний грім — на ясний день.

Хрущів багато — на посуху.

Якщо на воді річок та озер розстелилося листя білого латання, замо- розків не буде.

Якщо загули бджоли над горобиною, то це означає, що скоро кінець весни і починається літо.

Діти, заплющте очі і послухайте весняні голоси, вдихніть чисте про- холодне повітря, відчуйте запах першої зелені. Весною люди висаджують дерева, кущі, квіти. Тож давайте і ми допоможемо рідній природі.

Про які прикмети весни ви дізналися на екскурсії?

Повернення в клас

Бесіда з учнями.

Поміркуйте. Чому так кажуть: «Весняний день рік годує»?

Розкажіть, як ви зустрічаєте весну. (Скористатися матеріалом підруч­ника (С. 114-115).)

Із кожним весняним днем стає тепліше. Скрізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки.

Дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацві- тають.

Робота з підручником (С. 117).

Які рослини, що зображені на малюнку, ростуть там, де ви живе­те? Які з цих рослин занесені до Червоної книги України?

(Показ Червоної книги і рослин, які занесені в Червону книгу України.)

Складання календарика фенологічних спостережень за початком цвітіння дерев (за зошитом).

Підсумок уроку

Зачитування вірша з підручника «Прийди до нас, весно».

Під час зустрічі з прекрасними квітками королеви весняної Флори, майте шану до цих справді чарівних і до того ж цілющих рослин. Не наривайте даремно оберемки квітів, які згодом бездумно викинете. Краще помилуйтеся ними в природі, а на згадку візьміть одну-дві квіточки. Тим дорожчі вони будуть для вас. Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі.

За першими гінцями весни вгору викидають свої квіти й чарівні конвалії, і зелений барвінок, і багато-багато інших рослин. Молода прозора зелень повсюдно й щільно укриває землю. Тріумфальний похід зелен-квіту триватиме всю весну, славлячи її й співаючи усім на весь голос: «А вже весна, а вже красна!».

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Дібрати вірші, приказки про весну.

Додаток 2

Тема. Весна. Рослини навесні. Охорона здоров'я навесні

Мета: виявлення змін, що сталися навесні в неживій природі, в жит­ті рослин, у праці людей; з'ясування причин, що зумовлюють ці зміни; охорона здоров'я навесні; розкриття значения перебування на свіжому повітрі для зміцнення й охорони здоров'я; розширення понять дере­ва, кущі, трав'янисті рослини; розвиток спостережливості учнів; складання календарика фенологічних спостережень за початком цвітіння дерев (за зошитом).

Хід уроку

Актуалізація опорних знань

Діти, яка настала пора року? Які ви знаєте весняні місяці? (Від­повіді дітей.)

А чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Березень своє перше ім'я — мартус — одержав на честь бога пастухів і хліборобів Марса. Наші предки називали його сухій, березень (починаєть- ся сокорух у березні), березоль, марець.

Квітень (апріль) своєю назвою зобов'язаний латинському слову «апе- ріре» (відчиняти, відкривати). В українській літературі вона з'явилася у XVI ст., а в побуті — значно раніше. Вживались також такі назви: апріль, цвітень, красенець (краснець), квітень, водолій, дзюрчальник, снігогін.

Травень — це сезон цвітіння трав і квітів. На Україні він мав й іншу назву — май (від імені римської богині природи Майї). У народі побутують такі назви: соловейків, росяник, грозовик, дощовик, зеленошумний, п'янкий.

Розповідь учителя

- Поміркуйте. Чому так кажуть: «Весняний день рік годує»?

- Розкажіть, як ви зустрічаєте весну. (Скористатися матеріалом підруч­ника (С. 114-115).)

Із кожним весняним днем стає тепліше. Скрізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки.

Дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.

Робота з підручником (С. 117).

Які рослини, що зображені на малюнку, ростуть там, де ви живе­те? Які з цих рослин занесені до Червоної книги України?

(Показ Червоної книги і рослин, які занесені в Червону книгу України.)

Складання календарика фенологічних спостережень за початком цвітіння дерев (за зошитом).

Підсумок уроку

Зачитування вірша з підручника «Прийди до нас, весно».

Під час зустрічі з прекрасними квітками королеви весняної Флори, майте шану до цих справді чарівних і до того ж цілющих рослин. Не наривайте даремно оберемки квітів, які згодом бездумно викинете. Краще помилуйтеся ними в природі, а на згадку візьміть одну-дві квіточки. Тим дорожчі вони будуть для вас. Бережіть красу природи, весняні усмішки рідної землі.

За першими гінцями весни вгору викидають свої квіти й чарівні конвалії, і зелений барвінок, і багато-багато інших рослин. Молода прозора зелень повсюдно й щільно укриває землю. Тріумфальний похід зелен-квіту триватиме всю весну, славлячи її й співаючи усім на весь голос: «А вже весна, а вже красна!».

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Дібрати вірші, приказки про весну.

Додаток 3

Тема. Тварини навесні. Зустрічаємо птахів

Мета: з'ясування змін у житті комах, птахів, звірів; навчитись бачи- ти красу рідної природи, цінувати її і берегти; вміти фантазувати, розви­вати уяву в дітей; виховувати повагу до природи; розробка проектів (на вибір) «Колекціонуємо клички тварин», «Ластівка сільська».

Обладнання: предметні картинки із зображенням тварин, птахів.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань

• Відгадайте загадку.

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна.

Відгадали? Я — ... (Весна).

Повідомлення теми і мети уроку

• Яка зараз пора року?

• Сьогодні ясно світить сонечко. А скажіть мені, будь ласка, які ж зміни відбулись у довкіллі з приходом весни?

• Як ви гадаєте, якою буде тема нашого уроку?

• Так, «Тварини навесні».

Пояснення нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Настала весна. Сонце піднімається все вище, дужче пригріває. Земля звільняється від снігу. Течуть по вибалках струмки. На річках по­чала скресати крига. Рівень води у водоймах підвищується. Повітря ще холодне.

Із кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, анемони. До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це — кущі. А з дерев першою прокидається вільха, після вільхи зацвітає осика, потім — тополя. Інші дерева і кущі вкриваються ніжним зеленим листям, потім зацвітають.

Розгляд ілюстрації в підручнику (С. 122).

Із настанням весни, з появою рослин і комах у сади і ліси переселилися птахи, які зимували поруч з нами. З теплих країв повернулися шпаки, зозулі, ластівки, стрижі, солов'ї, лелеки...

У них багато турбот. Птахи будують гнізда, відкладають у них яйця і виводять пташенят. Налякані птахи можуть залишити своє гніздо, і тоді пташенята загинуть.

Не руйнуй пташиних гнізд! Руйнівники гнізд — вороги природи. Охороняй птахів! Пташкам потрібна допомога цілий рік.

Довідка пошуковців.

Я надаю слово нашим пошуковцям. Вони розкажуть, яких птахів український народ вважає своїми оберегами.

Люди вважають оберегом малесеньку пташку — солов'я. Прилітають вони навесні в травні, а відлітають у серпні. Соловей — це сим­вол радості. Іноді соловей, як і зозуля, віщує долю. Пісня солов'я — ознака щастя оселі, біля якої він співає. Лихом вважається розорення гнізда солов'я.

Зозуля мешкає в лісах України. Раніше, коли люди чули спів зозулі, то питали: «Зозулю, зозулю, скільки років залишилось мені жити?» У відповідь вони чують «ку-ку». Скільки разів вона прокує, стільки років і буде жити людина. Зозуля — символ жіночий, материнський. Вбити зо­зулю вважається великим злочином. Зозуля — добрий вісник. Якщо кує зранку, роздає щасливу долю, а коли співає на могилі — то втішає.

Гніздо лелеки — окраса української оселі. У народі кажуть: «Лелека селиться біля добрих людей. Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народження дитини в народі: «Лелека дитину приніс». Якщо хтось зруйнує гніздо, накличе на себе лихо: «Зруйнуєш лелечине гніздо — згорить хата». Майже кожна людина мріє, щоб біля її хати оселився лелека.

Про цих птахів існує багато легенд.

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата, там були два маленькі хлопчики. При­летів лелека. Закружив над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.

Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що ста­ли, мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила. Господарі віддячили лелеці і поставили на ясен колесо від воза, щоб він завжди був перед ними і виводив своїх малят.

Розповідь вчителя.

Із початком весни пробуджуються ведмеді, борсуки, їжаки. Змінюється колір хутра і в зайців, і в білок. Густе пухнасте зимове хутро навесні стає рідшим. У кінці зими і на початку весни у звірів народжуються малята.

Дорослі звірі оберігають їх, вчать добувати їжу.

Робота з підручником. Розгляд ілюстрацій із зображенням звірів.

Розробка проекту «Ластівка сільська».

У цьому проекті наш задум — якомога більше дізнатися про ластівку сільську. Щоб здійснити цей задум, треба подумати, які відомості про неї слід зібрати і хто це буде робити.

Ось про що потрібно дізнатися: на що подібний дзьоб, хвіст; колір пір'я: зверху (чорний), знизу (білий); колір горла і лоба (рудий); як вона літає; з чого будує гніздо, на що воно схоже; де його будує; чим вона жи­виться; чому відлітає до теплих країв; як ластівки відпочивають перед далеким перельотом; застереження тим, хто руйнує їхні гнізда; народні прикмети про ластівку; загадки.

Після того, як матеріал зібрано, домовтесь про його оформлення. Крім записів, можна використати листівки, власні малюнки, фотографії.

Для оформлення матеріалів візьміть окремий зошит або альбом для малювання.

Читання тексту в підручнику (С. 121 «Кроленята з Кролицею»).

На основі цього тексту розробити проект «Колекціонуємо клички тварин».

Підсумок уроку

Тепер повна тиша й увага! Слухайте тільки мій голос. Я буду говорити від вашого імені про те, що можна побачити і почути в лісі.

Який чудовий світ лісу оточує мене! Я вдихаю чудове, прозоре, лісове повітря. Мені легко й радісно. Мої знайомі дерева вітають мене шелестінням свого листя. Я торкаюся шершавого стовбура сосни, ніжно гладжу гілочки молодої ялинки, оксамитовим здається здалеку стовбур білосніжної берези.

Мої відчуття доповнюються різними звуками. Ось дятел відстукує свою телеграму азбукою Морзе. Довгохвоста сорока рознесла своїм кри­ком чергову плітку, а зозуля все кує довгії літа.

Тріск зламаної гілки змушує підняти голову. Швидко промайнула, як блискавка, руда білочка і заховалася в дуплі. Мабуть, куниця гналася за нею. Повільно я продовжую прогулянку по лісу. Мені легко, я чудово розумію і запам'ятовую все, що говорить вчитель.

Гордо піднявши голову, прикрашену рогами, лось попрямував у лісову гущавину.

Час летить швидко, і вже треба повертатися додому, а ліс не відпускає і все вабить та вабить мене.

Ліс, я полюбив тебе і знаю, чому тебе треба берегти і охороняти. Я ще раз вдихаю чисте прозоре повітря і дякую тобі за твою користь і красу.

Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Закінчити розробку проектів, підготуватися до їх презентації (групова робота, за допомогою дорослих).

Додаток 4

Тема: Тварини навесні.

Мета: формувати в учнів уявлення про тварин, уміння розпізнавати їх за зовнішніми ознаками; розширювати уявлення дітей про весняні зміни в природі, про особливості життя тварин у цю пору року; розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання: кольорові ілюстрації із зображенням тварин, дитячі малюнки ранньоквітучих рослин, малюнок із зображенням дівчинки-Весни, квитки картки, сигнальні картки;