83. Наказне провадження у цивільному процесі.

Прийнятий 18 березня 2004 року Верховною Радою України Цивільний процесуальний кодекс України ввів новий та самостійний вид провадження — наказне провадження.

Розділ II ЦПК України регламентує процедуру наказного провадження та вимоги до судового наказу як особливої форми судового рішення. Відповідно до чинного законодавства України видача судового наказу здійснюється у формі наказного провадження, а наказне провадження є новим інститутом у цивільному судочинстві на відміну від позовного й окремого проваджень.

Наказне провадження — це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що водночас є судовим рішенням та виконавчим документом.

Наказне провадження як спрощена та автономна судова процедура має свої особливості. По-перше, наказне провадження — це процесуальна форма захисту прав та інтересів стягувача, що базується на безспірних письмових доказах проти сторони, яка не виконує своїх зобов’язань. По-друге, наказне провадження здійснюється лише за певними вимогами й є процесуальною формою захисту лише тих вимог, перелічених у ст. 96 ЦПК України, та на підставі письмових доказів, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи й особи, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб.

Судовий наказ може бути видано у разі якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послугтелебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана зі встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;

5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Це означає, що загальні правила виконавчого провадження розповсюджуються і на учасників наказного провадження: діють строки пред’явлення виконавчого документа до виконання, відкриття виконавчого провадження, контроль за виконанням, відкладення, зупинення, закінчення виконавчого провадження тощо.

83. Стадії цивільного процесу та їх характеристика.

Розгляд цивільних справ відбувається поетапно, послідовно проходячи через різні процесуальні стадії. Стадія цивільного процесу — це сукупність процесуальних дій, поєднаних спільною найближчою процесуальною метою. Цивільний процес включає такі стадії:

1. Відкриття провадження у справі. Ця стадія є першою стадією цивільного процесу, вона знаменує виникнення цивільних процесуальних правовідносин між судом та зацікавленою особою, яка звернулася до суду за захистом свого права або охоронюваного законом інтересу.

2. Провадження у справі до судового розгляду. На цій стадії суддею здійснюються процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду.

3. Судовий розгляд справи. Центральна стадія цивільного процесу, під час якої відбувається розгляд і вирішення цивільної справи по суті.

4. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку. Стадія перевірки судом апеляційної інстанції законності та обґрунтованості рішень, ухвал і судових наказів суду першої інстанції, які не набрали законної сили.

5. Перегляд судових рішень у касаційному порядку. Стадія перевірки судом касаційної інстанції законності рішень та ухвал судів першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили.

6. Перегляд судових рішень Верховним Судом України. Стадія перевірки Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах із підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; а також у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

7. Перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Стадія перевірки рішень або ухвал суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судових наказів у зв’язку зі встановленням істотних для справи обставин, які об’єктивно існували на момент розгляду справи судом, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також суду на час розгляду такої справи.