- •Європейські системи приватного права
- •Цивільний кодекс України загальна характеристика
- •Фізичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин. Правосубєктність і тд.
- •2. Правоздатність фізичних осіб
- •Право фізичної особи на імя
- •Захист права власності при позбавленні власника володіння. Захист права власності від порушень не пов’язаних із позбавленням володіння. Визнання права власності
- •Правові засади актів цивільного стану
- •Поняття речового права. Ознаки речей як об’єктів речового права. Поняття власності та права власності. Види права власності, зміст права власності.
- •Фізична особа як підприємець
- •Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
- •Права на чужі речі: види, суб’єкти, об’єкти, зміст. Підстави встановлення та припинення.
- •Глава 30
- •Глава 31
- •Глава 32
- •Глава 33
- •Глава 34
- •Поняття, ознаки та види правочину. Недійсні правочини, правові наслідки недійсності правочину.
- •§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону
- •Віндикаційний та негаторний позови
- •Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Дуалізм приватного права. Система приватного права.
- •Публічне і приватне право
- •Співідношення цивільного та приватного права України. Джерела приватного права України.
- •Договір лізингу
- •Правове регулювання договору роздрібної купівлі-продажу
- •Правова охорона винаході, корисних моделей і промислових зразків.
- •Глава 39
- •Правова охорона торговельної марки
- •Глава 44
- •Поняття та види строків та термінів. Строки позовної давності, наслідки спливу позовної давності.
- •Поняття римського приватного права. Рецепція Римського права. Форми, види, типи. Рецепція в Україні.
- •Здійснення права власності. Підстави виникнення та припинення.
- •Глава 25
- •Поняття цивільного права, як галузі права. Предмет, метод, функції, принципи. Цивільне право як наука (цивілістика)
- •Акт цивільного законодавства та договір: співвідношення та взаємодія
- •Звичаї у цивільному праві України.
- •Судовий прецедент, як джерело цивільного права в Україні.
- •Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань, їх класифікація
- •Дії та результат дій як об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •Договір прокату
- •Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Відкриття спадщини. Право на спадкування. Здійснення права на спадкування: прийняття спадщини та відмова.
- •Глава 84
- •Спадкування за законом. Черги спадкування за законом. Спадкування за правом представлення.
- •Спадкування за заповітом. Поняття та зміст заповіту. Особливості форми заповідальних розпоряджень. Обовязкова частка у спадщині. Спільний заповіт. Форма заповіту.
- •Поняття заповідального відказу у спадковому праві України
- •Поняття та ознаки шлюбу. Умови укладення шлюбу. Обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу. Недійсність шлюбу. Види недійсного шлюбу.
- •Глава 5. Недійсність шлюбу
- •Поняття цивільно-правової відповідальності. Підставицив-пр. Від. Форми.
- •Підстави звільнення від цивільної відповідальності.
- •Представництво у цивільному праві та його види. Повноваження представника. Представництво із перевищенням повноважень. Довіреність.
- •Глава 17
- •Поняття зобов’язання, елементи, підстави виникнення, види зобов’язань.
- •Субєкти зобов’язань. Зобовязання із множинністю осіб. Участь третіх осіб у зобов’язанні. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань. Підстави припинення зобов’язання.
- •Глава 50
- •Поняття та види права спільної власності.
- •Поняття цивільно-правового договору, його значення. Класифікація договорів. Зміст (умови) договору.
- •Тлумачення змісту договору: поняття, види, суб’єкти.
- •Договір купівлі-продажу: поняття, загальна характеристика, види.
- •Договори дарування, довічного утримання та ренти: поняття, елементи, права та обов’язки сторін.
- •Глава 55
- •Глава 56
- •Глава 57
- •Поняття права інтелектуальної власності. Субєкт, об’єкт. Види права інтелектуальної власності.
- •Поняття та зміст договору про надання послуг. Договори доручення, зберігання, страхування, комісії: поняття, елементи, права та обов’язки сторін.
- •Глава 63
- •Глава 68
- •Глава 69
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи. Види юридичних осіб.
- •Авторське право та суміжні права.
- •Глава 36
- •Глава 37
- •Договір найму: поняття, елементи, права та обов’язки сторін, види.
- •Глава 58
- •§ 1. Загальні положення про найм (оренду)
- •Договір підряду: поняття, елементи, права та обов’язки сторін, види
- •§ 1. Загальні положення про підряд
- •§ 2. Побутовий підряд
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •Правове регулювання договору поставки
- •Агентський договір
- •Договір транспортного експедирування
- •Правові засади договорів позики та позички.
- •Правові особливості договору будівельного підряду.
- •Ліцензійний договір: види, суб’єкти, істотні умови.
- •Договір банківського рахунку.
- •Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •Специфіка майнових правовідносин батьків та дітей
- •Шлюбний контракт.
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Майнові відносини подружжя. Режим права власності подружжя.
- •Патронат і усиновлення: ознаки та правове регулювання.
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 18. Усиновлення
- •Реєстрація актів цивільного стану
- •Принципи цивільно-процесуального права та їх класифікація.
- •Поняття та види судового представництва. Обєм та оформлення повноважень представників у суді.
- •Поняття, предмет та метод цивільно-процесуального права.
- •Поняття, ознаки і класифікація судових доказів
- •Поняття належної і не належної сторони у процесі. Умови, порядок та наслідки заміни неналежної сторони.
- •Треті особи у цивільному процесі та їх класифікація.
- •Окреме провадження (поняття та сутність). Справи, які розглядаються у порядку окремого провадження.
- •Цивільна юрисдикція. Підвідомчість та підсудність у цивільному процесі.
- •Субєкти цивільних процесуальних відносин та їх класифікація.
- •Поняття цивільного процесу. Поняття і види проваджень у цивільному процесі.
- •Законна сила судових (постанов) рішень.
- •Сторони у цивільному процесі. Поцесуальні права та обов’язки. Особливості процесуального становища суду.
- •Перегляд судових рішень та ухвал у зв’язку із ново виявленими обставинами.
- •Глава 4. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Міжнародний цивільний процес у системі цивільного процесуального права України. Поняття, правове регулювання, система.
- •Право касаційного оскарження судових рішень. Повноваження суду касаційної інстанції. Строки касаційного оскарження.
- •Глава 2. Касаційне провадження
- •82. Поняття та види судових рішень. Сутність і значення судового рішення. Зміст судового рішення.
- •Судові витрати (поняття та види). Судовий збір. Витрати, пов’язані із розглядом справи. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •Ухвали суду першої інстанції та їх види.
- •Право апеляційного оскарження. Субєкти, об’єкти. Строки. Підстави. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 1. Апеляційне провадження
- •Належність доказів та допустимість доказування. Види засобів доказування. Оцінка доказів.
- •Поняття цивільно-роцесуальних правовідносин, їх особливості та елементи.
- •Процесуальна співучасть та її види. Права та обов’язки співучасників.
- •Право на захист, право на звернення до суду, право на судовий захист та їх співвідношення.
- •Дипломатичний та судовий імунітет у цивільному процесі.
- •Позов у цивільному процесі. Поняття, елементи, передумови та умови здійснення права на позов.
- •Повноваження та компетенція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
- •Наказне провадження у цивільному процесі.
- •Стадії цивільного процесу та їх характеристика.
- •Перегляд судових рішень Верховним судом України.
- •Глава 3. Перегляд судових рішень верховним судом україни
Представництво у цивільному праві та його види. Повноваження представника. Представництво із перевищенням повноважень. Довіреність.
Глава 17
ПРЕДСТАВНИЦТВО
Стаття 237. Поняття та підстави представництва
1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
2. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник
1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Стаття 239. Правові наслідки вчинення правочину представником
1. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Стаття 240. Передоручення
1. Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
2. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
3. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Стаття 241. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень
1. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
2. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Стаття 242. Представництво за законом
1. Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
2. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.
3. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Стаття 243. Комерційне представництво
1. Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.
2. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом.
3. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.
4. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.
Стаття 244. Представництво за довіреністю
1. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
2. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.
3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Стаття 245. Форма довіреності
1. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
2. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
3. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
4. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.
Стаття 246. Довіреність юридичної особи
1. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Стаття 247. Строк довіреності
1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
2. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
Стаття 248. Припинення представництва за довіреністю
1. Представництво за довіреністю припиняється у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
2. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
3. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
Стаття 249. Скасування довіреності
1. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
2. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
3. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
4. Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.
(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 19.06.2003 р. N 980-IV)
Стаття 250. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю
1. Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
2. Представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
3. Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.
4. Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.
