Глава 25

ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Стаття 346. Підстави припинення права власності

1. Право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

7) виключено

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

(Із змінами, внесеними згідно із

законами України від 17.11.2009 р. N 1559-VI,

від 09.09.2010 р. N 2518-VI)

Стаття 347. Відмова від права власності

1. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

2. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.

3. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати

1. Якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом.

Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов'язаних з відчуженням майна.

Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

2. Якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, на набуття якого за законом, який був прийнятий пізніше, потрібен особливий дозвіл, а в його видачі цій особі було відмовлено, це майно підлягає відчуженню у порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна

1. Право власності намайно припиняється в разі його знищення.

2. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін додержавного реєстру.

Стаття 350. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності

Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності здійснюються в порядку, встановленому законом.

(У редакції Закону України

від 17.11.2009 р. N 1559-VI)

Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене

1. Право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження може бути припинене за згодою власника у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності з обов'язковим попереднім і повним відшкодуванням їх вартості.

2. Особа, право власності якої підлягає припиненню, має право вимагати надання їй в межах території, на яку поширюються повноваження відповідного органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, іншої земельної ділянки, вартість якої враховується при визначенні викупної ціни.

3. У разі якщо власник земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, є власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядається разом із вимогою про припинення права власності на такі об'єкти.

4. У разі якщо власник земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, не є власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, питання про відчуження розглядається з кожним власником окремо.

5. До набрання законної сили рішенням суду про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності власник має право на власний розсуд розпоряджатися житловим будинком, іншими будівлями, спорудами, багаторічними насадженнями, що розміщені на такій земельній ділянці.

6. Власник земельної ділянки в разі її відчуження на користь іншої особи зобов'язаний попередити таку особу про рішення, прийняте органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб, та в десятиденний строк повідомити орган, що прийняв таке рішення, про відчуження земельної ділянки на користь іншої особи. Рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб зберігає свою чинність для нового власника земельної ділянки.

(У редакції Закону України

від 17.11.2009 р. N 1559-VI)

Стаття 352. Викуп пам'ятки культурної спадщини

1. Якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки культурної спадщини їй загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини робить власнику пам'ятки відповідне попередження.

2. Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.

3. У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки культурної спадщини позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження.

4. Викуплена пам'ятка культурної спадщини переходить у власність держави.

5. Викупна ціна пам'ятки культурної спадщини визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 09.09.2010 р. N 2518-VI)

Стаття 353. Реквізиція

1. У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція).

2. В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

3. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.

4. Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду.

5. У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

6. Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв'язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 17.05.2012 р. N 4765-VI)

Стаття 354. Конфіскація

1. До особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

2. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

22. Правове регулювання реєстрації права власності.

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T041952.html

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF

З початком 2013 року закінчується ера БТІ і починається пора Укрдержреєстру у сфері державної реєстрації прав на нерухомість. Введення нових правил відклали на рік, щоб за цей час сформувати структуру новоствореної служби, підготувати нормативну базу, навчити реєстраторів. Днями відомство роз'яснило, як оформлятимуться права на квартири, будинки і землю.

Нова система вже «прописалася»

Центральний апарат Укрдержрєєстру розмістився у Києві на двох з половиною поверхах у будівлі на вул. Марини Раскової, 15. Проте безпосередньо реєстрацією прав на нерухомість у кожному районному центрі займатимуться 583 відділи по всій Україні, в яких уже трудяться 2446 держреєстраторів і 207 помічників, розповіла перший заступник голови Укрдержреєстру Ірина Завальна. Адреси відділів із реєстрації прав на нерухомість обіцяють розмістити на сайті відомства.

«На сьогодні кадрове забезпечення становить майже 85%. До кінця року, думаю, воно становитиме до 100%», – сподівається Завальна.

За даними відомства, окрім реєстраторів, 6835 нотаріусів-практиків під час посвідчення операцій з нерухомістю також займатимуться реєстрацією прав.

Завальна уточнила, що відділи Укрдержреєстру вже забезпечені приміщеннями, технікою, працівники пройшли навчання. На сьогодні дослідну експлуатацію програмного забезпечення проходять усі нотаріуси та їхні помічники.

З наступного року всі реєстри (реєстри операцій, іпотек, заборон відчуження об'єктів нерухомості, обтяжень рухомого майна) втрачають чинність. Їх замінить єдиний Державний реєстр прав на нерухоме майно. Але права, зареєстровані у старих реєстрах, залишаться чинними. Перереєструвати право на нерухомість потрібно тільки у випадку, якщо ви вирішите щось з нею робити: продати, передати у спадок тощо. Тоді перереєстрацію прав безкоштовно проводить нотаріус, який перевіряє інформацію в наявних реєстрах і переносить її у єдиний.

Оформлення купівлі квартири

Якщо зараз під час купівлі квартири на «вторинці» потрібно кілька разів відвідувати БТІ, щоб спочатку здати, а потім одержати документи, то за новими правилами необхідність візиту в бюро відпадає взагалі.

Зараз схема оформлення прав на житло виглядає так: БТІ проводять технічну інвентаризацію (30 днів) і видають витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно, нотаріуси засвідчують операцію і реєструють її, а потім БТІ за 14 днів реєструє право власності на квартиру.

З нового року за БТІ залишаються тільки функції проведення технівентаризації, а засвідчувати операції, реєструвати право власності на квартиру будуть нотаріуси – як державні, так і приватні. Вони будуть самі вносити записи до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Причому реєстрація права власності на житло проводитиметься одночасно із засвідченням операції і видачею документів. А кількість документів, що подаються для реєстрації, не зміниться, пояснив заступник директора департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Анатолій Лещенко.

«З 1 січня 2013 року державна реєстрація операцій припиняє існування, оскільки за таких умов відбувається подвійна реєстрація одних і тих самих прав... Проводитиметься виключно державна реєстрація права власності або права користування, яке виникає у правонабувача», – уточнив він.

Якщо квартира купується у новобудові, забудовник, перш ніж продати об'єкт, повинен зареєструвати його за собою в органах Укрдержреєстру. А далі повторюється процедура реєстрації квартири на «вторинці».

Техінвентаризація – один раз

Зараз проводити технічну інвентаризацію, щоб одержати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, необхідно під час кожної операції купівлі-продажу. Проте, як пояснили в Укрдержреєстрі, тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, яке регулює цю процедуру, з 1 січня 2013 року втрачає чинність. Отже, отримання нового техпаспорта (у разі перепланування) або проведення інвентаризації під час кожної операції стане необов'язковим.

До речі, Закон «Про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна», прийнятий парламентом і ветований Президентом, також залишає рішення про проведення техінвентаризації під час операцій з нерухомістю на розсуд продавця і покупця. Поки закон не підписав Президент, питання залишається відкритим, але не варто виключати можливості, що з наступного року за БТІ залишиться тільки функція з проведення первинної технічної інвентаризації нерухомості.

Директор Палати БТІ Дмитро Павленко вважає, що проводити техінвентаризацію слід під час будь-яких операцій купівлі-продажу житла, оскільки техпаспорт у такому випадку підтверджує і наявність квартири за вказаною адресою, і законність перепланувань, якщо такі були.

«Може бути таке, що об'єкта може в наявності не бути. Якщо не буде інвентаризації, його можна продати як повітря за паперами. Це настійно рекомендується, щоб упевнитися, що отримується об'єкт юридично оформлений і перебуває у правовому полі», – наголосив він.

Кому до держреєстратора

Якщо нотаріуси реєструють операції з купівлі-продажу квартир (зокрема з іпотекою), оформляють спадок, то державні реєстратори – операції з новими житловими будинками і земельними ділянками. Вони ж видають свідоцтва про державну реєстрацію речових прав на нерухомість (сьогодні таке свідоцтво видають місцеві органи влади). Зокрема, звертатися в органи Укрдержреєстру слід у випадках:

– коли реєструється право власності на підставі свідоцтва про право власності на новобудову (під час реконструкції або реставрації об'єктів; членам житлово-будівельного кооперативу після повного погашення його вкладу; під час внесення нерухомості до статутного капіталу юридичної особи);

– коли проводиться реєстрація прав на підставі рішень судів або реєстрація обтяжень на підставі рішень органів місцевої влади.

Держреєстратори також видають витяги, інформаційні довідки, виписки з реєстру. Під час купівлі квартири можна за запитом в Укрдержреєстр дізнатися про можливі обтяження: наприклад, власник квартири взяв її в іпотеку або вона фігурує в якихось судових розглядах.

У відомстві уточнили, що з нового року право власності на нерухомість вважається дієвим з моменту реєстрації заяви на реєстрацію права власності.

Реєстрація прав власності на нові житлові будинки з видачею свідоцтва триватиме 14 робочих днів, а з 2014 року планується скоротити термін до 5 робочих днів. Після проведення БТІ техінвентаризації будинку і документів про введення його в експлуатацію (Держархбудінспекція) в органах Укрдержреєстру проводиться реєстрація права власності з видачею свідоцтва.

У випадку із земельними ділянками право власності, дані про ділянку вносяться до Державного земельного кадастру органами Держземагентства і до Держреєстру власності на нерухоме майно — органами Укрдержреєстру.

Перш ніж зареєструвати право власності на новостворену земельну ділянку в Реєстрі прав на нерухоме майно, необхідно зареєструвати її як об'єкт у Державному земельному кадастрі. При цьому людина має вибір: або йти в ці органи, або доручити все кадастровому реєстраторові.

У разі формування земельної ділянки, присвоєння кадастрового номера і реєстрації в ДЗК за бажання власник може подати заяву на реєстрацію прав на ділянку кадастровому реєстраторові. У свою чергу, реєстратор направляє заяву у відділ реєстрації прав на нерухомість, який реєструє ділянку, оформляє свідоцтво про право власності і передає його кадастровому реєстраторові. Той видає всі документи заявникові. В обох випадках процедура займає 14 днів.

Реєстрація обтяжень займатиме один день, плата за неї, згідно з законопроектом про державне мито, становитиме 51 грн.

Для запуску нової системи реєстрації прав на нерухомість необхідно затвердити єдине держмито за послуги (пропонується на рівні 119 грн), а також плату за отримання витягів із реєстру (планується, що вона не перевищуватиме держмита). Перша сума затверджується законом, друга – ухвалою Кабінету міністрів, пояснив голова Укрдержреєстру Леонід Єфименко.

Також ще немає документа, яким врегулюються відносини між інформаційними системами органів земельних ресурсів і Укрдержреєстром щодо реєстрації земельних ділянок.