- •Європейські системи приватного права
- •Цивільний кодекс України загальна характеристика
- •Фізичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин. Правосубєктність і тд.
- •2. Правоздатність фізичних осіб
- •Право фізичної особи на імя
- •Захист права власності при позбавленні власника володіння. Захист права власності від порушень не пов’язаних із позбавленням володіння. Визнання права власності
- •Правові засади актів цивільного стану
- •Поняття речового права. Ознаки речей як об’єктів речового права. Поняття власності та права власності. Види права власності, зміст права власності.
- •Фізична особа як підприємець
- •Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
- •Права на чужі речі: види, суб’єкти, об’єкти, зміст. Підстави встановлення та припинення.
- •Глава 30
- •Глава 31
- •Глава 32
- •Глава 33
- •Глава 34
- •Поняття, ознаки та види правочину. Недійсні правочини, правові наслідки недійсності правочину.
- •§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону
- •Віндикаційний та негаторний позови
- •Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Дуалізм приватного права. Система приватного права.
- •Публічне і приватне право
- •Співідношення цивільного та приватного права України. Джерела приватного права України.
- •Договір лізингу
- •Правове регулювання договору роздрібної купівлі-продажу
- •Правова охорона винаході, корисних моделей і промислових зразків.
- •Глава 39
- •Правова охорона торговельної марки
- •Глава 44
- •Поняття та види строків та термінів. Строки позовної давності, наслідки спливу позовної давності.
- •Поняття римського приватного права. Рецепція Римського права. Форми, види, типи. Рецепція в Україні.
- •Здійснення права власності. Підстави виникнення та припинення.
- •Глава 25
- •Поняття цивільного права, як галузі права. Предмет, метод, функції, принципи. Цивільне право як наука (цивілістика)
- •Акт цивільного законодавства та договір: співвідношення та взаємодія
- •Звичаї у цивільному праві України.
- •Судовий прецедент, як джерело цивільного права в Україні.
- •Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань, їх класифікація
- •Дії та результат дій як об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •Договір прокату
- •Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Відкриття спадщини. Право на спадкування. Здійснення права на спадкування: прийняття спадщини та відмова.
- •Глава 84
- •Спадкування за законом. Черги спадкування за законом. Спадкування за правом представлення.
- •Спадкування за заповітом. Поняття та зміст заповіту. Особливості форми заповідальних розпоряджень. Обовязкова частка у спадщині. Спільний заповіт. Форма заповіту.
- •Поняття заповідального відказу у спадковому праві України
- •Поняття та ознаки шлюбу. Умови укладення шлюбу. Обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу. Недійсність шлюбу. Види недійсного шлюбу.
- •Глава 5. Недійсність шлюбу
- •Поняття цивільно-правової відповідальності. Підставицив-пр. Від. Форми.
- •Підстави звільнення від цивільної відповідальності.
- •Представництво у цивільному праві та його види. Повноваження представника. Представництво із перевищенням повноважень. Довіреність.
- •Глава 17
- •Поняття зобов’язання, елементи, підстави виникнення, види зобов’язань.
- •Субєкти зобов’язань. Зобовязання із множинністю осіб. Участь третіх осіб у зобов’язанні. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •Поняття та принципи виконання зобов’язань. Підстави припинення зобов’язання.
- •Глава 50
- •Поняття та види права спільної власності.
- •Поняття цивільно-правового договору, його значення. Класифікація договорів. Зміст (умови) договору.
- •Тлумачення змісту договору: поняття, види, суб’єкти.
- •Договір купівлі-продажу: поняття, загальна характеристика, види.
- •Договори дарування, довічного утримання та ренти: поняття, елементи, права та обов’язки сторін.
- •Глава 55
- •Глава 56
- •Глава 57
- •Поняття права інтелектуальної власності. Субєкт, об’єкт. Види права інтелектуальної власності.
- •Поняття та зміст договору про надання послуг. Договори доручення, зберігання, страхування, комісії: поняття, елементи, права та обов’язки сторін.
- •Глава 63
- •Глава 68
- •Глава 69
- •Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи. Види юридичних осіб.
- •Авторське право та суміжні права.
- •Глава 36
- •Глава 37
- •Договір найму: поняття, елементи, права та обов’язки сторін, види.
- •Глава 58
- •§ 1. Загальні положення про найм (оренду)
- •Договір підряду: поняття, елементи, права та обов’язки сторін, види
- •§ 1. Загальні положення про підряд
- •§ 2. Побутовий підряд
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •Правове регулювання договору поставки
- •Агентський договір
- •Договір транспортного експедирування
- •Правові засади договорів позики та позички.
- •Правові особливості договору будівельного підряду.
- •Ліцензійний договір: види, суб’єкти, істотні умови.
- •Договір банківського рахунку.
- •Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •Специфіка майнових правовідносин батьків та дітей
- •Шлюбний контракт.
- •Глава 10. Шлюбний договір
- •Майнові відносини подружжя. Режим права власності подружжя.
- •Патронат і усиновлення: ознаки та правове регулювання.
- •Глава 20. Патронат над дітьми
- •Глава 18. Усиновлення
- •Реєстрація актів цивільного стану
- •Принципи цивільно-процесуального права та їх класифікація.
- •Поняття та види судового представництва. Обєм та оформлення повноважень представників у суді.
- •Поняття, предмет та метод цивільно-процесуального права.
- •Поняття, ознаки і класифікація судових доказів
- •Поняття належної і не належної сторони у процесі. Умови, порядок та наслідки заміни неналежної сторони.
- •Треті особи у цивільному процесі та їх класифікація.
- •Окреме провадження (поняття та сутність). Справи, які розглядаються у порядку окремого провадження.
- •Цивільна юрисдикція. Підвідомчість та підсудність у цивільному процесі.
- •Субєкти цивільних процесуальних відносин та їх класифікація.
- •Поняття цивільного процесу. Поняття і види проваджень у цивільному процесі.
- •Законна сила судових (постанов) рішень.
- •Сторони у цивільному процесі. Поцесуальні права та обов’язки. Особливості процесуального становища суду.
- •Перегляд судових рішень та ухвал у зв’язку із ново виявленими обставинами.
- •Глава 4. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Міжнародний цивільний процес у системі цивільного процесуального права України. Поняття, правове регулювання, система.
- •Право касаційного оскарження судових рішень. Повноваження суду касаційної інстанції. Строки касаційного оскарження.
- •Глава 2. Касаційне провадження
- •82. Поняття та види судових рішень. Сутність і значення судового рішення. Зміст судового рішення.
- •Судові витрати (поняття та види). Судовий збір. Витрати, пов’язані із розглядом справи. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •Ухвали суду першої інстанції та їх види.
- •Право апеляційного оскарження. Субєкти, об’єкти. Строки. Підстави. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 1. Апеляційне провадження
- •Належність доказів та допустимість доказування. Види засобів доказування. Оцінка доказів.
- •Поняття цивільно-роцесуальних правовідносин, їх особливості та елементи.
- •Процесуальна співучасть та її види. Права та обов’язки співучасників.
- •Право на захист, право на звернення до суду, право на судовий захист та їх співвідношення.
- •Дипломатичний та судовий імунітет у цивільному процесі.
- •Позов у цивільному процесі. Поняття, елементи, передумови та умови здійснення права на позов.
- •Повноваження та компетенція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
- •Наказне провадження у цивільному процесі.
- •Стадії цивільного процесу та їх характеристика.
- •Перегляд судових рішень Верховним судом України.
- •Глава 3. Перегляд судових рішень верховним судом україни
§ 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону
Стаття 215. Недійсність правочину
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину
1. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Віндикаційний та негаторний позови
У 5 питанні
Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Дуалізм приватного права. Система приватного права.
Привáтне пр́аво — це сукупність правових норм різних галузей права (підсистема), предметом регулювання яких є відносини у сфері приватних, індивідуальних інтересів юридично рівних суб'єктів за допомогою переважно диспозитивного методу регулювання.
До приватного права відносять насамперед норми цивільного права. Тут юридичний пріоритет (на відміну від норм публічного права) у питаннях реалізації приватних інтересів, ініціатива залежить від волі приватних осіб, громадян, їх об'єднань, недержавних суб'єктів господарювання, а регулювання відбувається на засадах координації, тобто за принципами юридичної рівності, автономії таких суб'єктів.
Приватне право має велике значення в забезпеченні свободи автономної особи, незалежності і самостійності приватних осіб і тому є умовою і гарантом розвитку ринкової економіки, демократії, громадянського суспільства. Воно охоплює відносини, учасники яких не володіють ніякою примусовою владою один щодо одного, а, більш того, відокремленні від державної влади і тому є «приватними».
Однак, і це дуже важливо, їх договори, акти, в тому числі односторонні, наприклад акти власників, мають повноцінне юридичне значення, захищаються судом, визнаються і забезпечуються державою як її власні веління. приватне право створює зону свободи, ізольовану від державної влади, в якій здійснюють свою майнову, господарську діяльність приватні особи. Державна влада може втручатись у цю діяльність тільки в передбачених законом випадках, або за рішенням суду. Водночас дії приватних осіб, якщо вони не порушують встановлених законом заборон, державна влада зобов'язана не тільки визнавати, а й захищати. До приватного права відносять галузі:
цивільне право
сімейне право
господарське право