83.Активні операції комерційних банків

Активні операції банків полягають у діяльності, пов’язаній з розміщенням і викор. власн. капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку, а також забезпеченні ліквідності. поділяються: кредитні та інвестиційні.

Кредитні: проведення комплексу дій, пов’язаних з наданням і погашенням банк. позичок, здійснюється відповідно до принципів строковості, цільового хар-ру, забезпеченості та платності кредиту. Кредити надаються на підставі укладеної між банком i позичальником кредитним договором. Інвестиційні означають вкладення коштів у цінні папери підпр. на відносно тривалий період часу. Інвестиційні цінні папери - боргові зобов’язання у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо. Портфельні інвестиції – придбання цінних паперів на фондовій біржі.

До активних операцій також відносять операції по формуванню резервів платіжних коштів з метою підтримки платоспроможності банку. Первинні резерви – вклад. банку в високоліквідні активи, які можуть бути негайно використані як засіб платежу. Вторинні резерви – вкладення в активи, що можуть бути переведені в платіжні засоби в мінім. термін.

84.Банківські послуги

Банківські послуги (БП) - ті дії банк. установ на замовлення клієнтів, які не пов’яз. із залуч. додаткових ресурсів. Основна форма оплати БП - комісійні БП: ліцензовані (їх надання потребує ліцензії НБУ). Це зокрема касове обслуговування, інкасація та перевезення грошових цінностей, залучення депозитів юрид. і фіз. осіб), неліцензовані, чисті (послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок), сурогатні (послуги, кінцевий результат здійснення яких може вплинути на активи банку), комісійні (послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії), гонорарні (банк отримує від клієнтів обумовлену наперед плату: лізинг, трастові, консультаційні послуги), спредові (чисті доходи від них формуються як різниця між комісією, отриманою від клієнта та сплаченою при організації даної послуги), балансові (обліковуються на балансових рахунках: кредитні, інвест., валютні операції), позабалансові (гарантії, поручительство, консультації) . Факторинг – БП, яка являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу.

85. Стабільність комерційного банку та механізм її забезпечення

Банківська стабільність означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов’язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі.

Найважливішим економічним нормативом є нормативи капіталу, зокрема мінімальний розмір статутного капіталу, норматив платоспроможності і норматив достатності капіталу.

Мінімальний розмір стат. фонду — 1 млн євро за курсом НБУ на момент реєстрації банку.

Ком. банк буде в змозі відповідати за своїми зобов’язаннями за умови, якщо він вклав свої і залучив кошти у ліквідні активи. Банк повинен дотримуватися певного співвідношення між високоліквідними і робочими активами (є неменшим 20%).

Одним із засобів мінімізації і запобігання ризиків є дотрим. банком нормативів ризику.

Прибутковість як елемент банківської стабільності залеж. від співвідношення доходів і витрат. Найпоширенішими показниками прибутковості банку є: прибутковість банківських активів (показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку й активів банку), прибутковість акціонерного капіталу (показник, що характеризує відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу) та процентна маржа (показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками i наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установа банку. Нормативи НБУ, які х-зують стійкість банку: 1. Норматив капіталу, 2. Норматив ліквідності, 3. Норматив кредитного ризику.