9. Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку XVIII ст. У період царювання Петра і.

Уряд Петра І здійснило різні реформи в області культури, науки й техніки. Для розвитку педагогіки й школи велике значення мали такі просвітні реформи, як введення цивільного алфавіту й виникнення періодичної преси, зокрема видання першої газети "Відомості", випуск світської оригінальної й перекладної літератури, установа Академії наук. Найбільшою подією культурного життя Росії було відкриття перших світських державних шкіл.

Школа математичних і навігаційних наук була відкрита в Москві в 1701 році. Це було перше реальне училище в Європі. Інше, відкрите в 1708 році в Галлі (Німеччина) реальний навчальний заклад, що називався "Математичне, механічне й економічне реальне училище", було часткою, мало мало учнів (12 чоловік) і проіснувало всього кілька років.

Московська школа, що функціонувала протягом першої половини XVІІІ століття, була державної, у ній навчалося щорічно не менш 200, а іноді до 500 учнів. У навчальний план школи входили математика (арифметика, алгебра, геометрія, тригонометрія), астрономія, географічні відомості й спеціальні науки: геодезія, мореплавання й інші світські науки. Будучи професійно-технічним навчальним закладом широкого профілю, школа випускала фахівців різних професій. Сюди приймали учнів, "добровільно хочуть, інших же паче, із примусом". У примусовому порядку зараховувалися дворянські діти, що не бажали вчитися внаслідок відсталості, звички до ледарства, породжуваної в правлячого стану кріпосним ладом. Велика кількість учнів належалася до "нижчого" станам (діти дяків, піддячих, посадских і солдат), зацікавленим в одержанні утворення й технічної спеціальності. Для роботи в цій школі були запрошені з Англії професор Форварсон і два викладачі. Але в ній основним учителем був Леонтій Пилипович Магницкий (1669- 1739), утворений математик і прекрасний педагог, що віддав школі всі свої сили й здатності. Були створені навчальні посібники, серед яких особливо важливу роль грала книга Л. Ф. Магницкого "Арифметика, сиречь наука числительная" (1703).

В 1715 році морські класи школи математичних і навігаційних наук були переведені в Петербург, де на їхній основі відкрилася Морська академія.

У школі не було встановлено певних строків навчання. У міру засвоєння однієї науки учні в індивідуальному порядку переходили до вивчення інший й, таким чином, випускалися з її в різний час залежно від особистих успіхів, а іноді на вимогу різних відомств.

По закінченні цієї школи її вихованці направлялися в різні галузі господарства, керування, культури й науки, а деякі вчителями училищ, що відкривають. Дворянські діти могли продовжувати утворення в Морській академії, у якій іноді попадали з "нижчого чину" люди, що відрізнилися в Московській школі своїми здатностями й ретельністю. Багато вихованців школи приймали саму активну участь в експедиціях, организуемых Академією наук для вивчення Росії.

У період царювання Петра Й були відкриті артилерійські школи в Петербурзі, Москві й інших великих містах, навигацкие школи - у портових містах, а також хірургічна, інженерна й "різномовна" школи в Москві.

На початку XVІІІ століття були створені перші металургійні заводи по розробці уральської руди, яким потрібні були фахівці гірничорудної справи.

В 1721 році на Уралі створюється перша гірничозаводська школа під керівництвом російського вченого й державного діяча В. Н. Татищева, що у той час управляв уральськими гірськими заводами. Пізніше при всіх уральських державних заводах були відкриті арифметичні школи, на деяк-гірничозаводські школи, у Єкатеринбург-Центральна школа, що керувала всіма арифметичними й гірничозаводськими школами Уралу. Ці школи вміло сполучали загальноосвітню й спеціальну підготовку учнів.

На початку XVІІІ століття була зроблена спроба створити державні загальноосвітні школи. В 1714 році був розісланий указ по всіх церковних єпархіях про відкриття цифирных училищ для навчання грамоті, листу й арифметиці, а також елементарним відомостям по алгебрі, геометрії й тригонометрії. В 1718 році було відкрито 42 цифирных училища, у них, так само як й у школі математичних і навигацких наук, зараховувалися не тільки добровільно, але й примусово діти всіх станів, за винятком кріпаків .

Поряд з організацією світських шкіл була проведена реформа духовного утворення; створені початкові архирейские школи й духовні семінарії, що мали досить широку загальноосвітню програму. У них навчалися іноді й діти податного населення. Кріпосне селянство було позбавлений можливості одержувати утворення в державних школах. Тільки рідкі одинаки з народу вчилися в дячків і домашніх учителів церковній грамоті.

При всій своїй класовій обмеженості реформи дуже вплинули на розвиток освіти й школи.

В 1725 році, уже після смерті Петра І, у Петербурзі була відкрита Академія наук. Ще при його житті, в 1724 році, був опублікований Устав Академії, запрошені із Західної Європи великі вчені, замовлено встаткування, проведені інші заходи щодо організації Академії. При Академії були відкриті університет і гімназія, у яких іноземні вчені повинні були готовити росіян учених і фахівців.