Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы на экзамен по прокопу.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
68.55 Кб
Скачать

20. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури.

У 2-й половині 14 ст більша частина укр. Земель увійшла до князівства литовського, українського обєднання з Литвою в одній державі як рівна з рівною. Самі литовці наз – велике князівство Литовсько – Руське.

Населення українських земель не чинило опору литовським князям. Останні дотримувалися на захоплених землях правила «ми старину не рушимо, а новини не вводимо». Місцеві руські феодали зберігли свої володіння. Самі землі Чернігово – Сіверщини, Київщини, Поділля залишалися автономними. Руська мова була визнана офіційною. Нею писались законодавчі акти, розпорядження, судові листи до українських магнатів, що стосується місцевих справ. Руська мова існувала в 2-х варіантах – північ (білоруському), південь (українському). Розширювалася сфера застосування укр. мови. В 1561 році у Пересопницькому православному монастирі Михайлом Василивичем на замовлення княгині Анастасії було зроблено перший з відомих до нині перекладів текстів в Європі на українську мову.

У рокопису «Пересопницькому євангилії» чітко виявлені фонетичні, граматичні, лексичні риси живої народної мови 16 ст. Це найдосконаліша рукописна книга.

Єдиний примірник рукопису зберігається у національній науковій бібліотеці ім. Вернадського Національної академії наук України.

21.Розвиток освіти і наук. Знань.

Західноєвропейські культурні впливи проникали в Україну через тих українських інтелігентів, які здобували освіту в Італії та інших країнах. Багато з них ставали вчителями, поетами, громадськими і політичними діячами. З 15 ст при університетах в Празі і Кракові існували спеціальні бурси (гуртожитки для студенті в з України). Тільки в Краківському університеті 1510 – 1560 рр дістали освіту 350 чоловік, а протягом 15 – 16 ст. – 800 українців. Деякі там залишались працювати, деякі стали видатними представниками західноєвропейської гуманістської культури.

Ученим європейського масштабу і провідником гуманістичних ідей був Юрій Котермак (Дрогобич). Він народився у сімї дрогобицького міщанина Михайла Котермака. За тодішніми звичаями Юрій обирає собі нове прізвище. Він є автором першої друкарської книги виданої за кордоном. Ця книга під назвою «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Ю. Драгобича з Русі, доктора філософії та медицини університету Болоньї» вийшла у Римі латинською мовою 7 лютого1483 року і має лише 2 примірники. Вона є найдавнішою з книг людства і має 10 аркушів.

Крім астрології книга подає окремі наукові відомості з астрономії, філософії, економіки та географії. Зокрема в ній зроблено спробу визначити географічні координати Москви, Вільноса, Феодосії, Львова, Драгбича. Це є перші відомості про Україну в друкованому виданні.

Драгобич розрахував рух небесних світил і передбачив 2 сонячні затемнення з точністю до хвилин. Він проклав для українців, всіх словян шляхи в науку.

22. Братські школи.

Національно-культурному піднесенню України кінця 16, початку 17 століття сприяла не тільки діяльність не тільки окремих історичних діячів. Велика заслуга в цьому – колективних органів – братств. Це національно-релігійні та громадсько-культурні організації, які почали виникати в кінці 16 століття. В умовах наступу Речі Посполитої на українських землях братства відстоювали права українського народу, стали на захист його віри, організовували і підтримували школи, готували письменників, філософів, учителів, оберігали історичні пам’ятники культури, літописи, допомагали бідним, удовам, сиротам. Братства існували на членні внески братчиків і пожертви православних шляхтичів, церковників, міщан.

Значний внесок зробило львівське братство у розквіті української школи. Воно виступило засновником Львівської братської школи у 1585 році.Братські школи були загальнодоступними. В них навчалися сироти, діти вбогих батьків. Більш заможні вносили гроші в залежності від своїх можливостей. Хоча львівські братські школи і називалися грекословянськими, але навчання в ній зводилося до українських студій, що визначало її національно-освітній характер.

У ЛБШ вивчали латинську мову, знання якої давало учням змогу знайомитися з досягненнями західноєвропейської науки та літератури.