13. Трипільська культура.

Найбільш ранніми землеробськими племенами на території України, першими хліборобами на українській землі вважаються племена трипільської культури. Ця культура склалась на Правобережній Україні і розвивалась протягом IV-III тисячоліть до н.е.

Місцем перших знахідок стало село Трипілля на Київщині. Воно знаходиться на відстані 50 км від Києва вниз по Дніпру. Назва села дала назву всій культурі, яку ще за типом кераміки називають культурою мальованої кераміки. Лише на території України виявлено понад 1000 поселень цієї культури. За підрахунками мінімальна кількість населення на всій території трипільської культури становила більше як 1 млн. чоловік.

Землю трипільські племена обробляли переважно за допомогою кам’яних та кістяних мотиг. Трипільські племена вирощували пшеницю, ячмінь та просо. Зерно зберігали у великих глиняних посудинах та спеціальних зернових ямах. Трипільці вирощували абрикоси, сливи й аличу, тобто ті культури, які дійшли до нашого часу! Внаслідок виснаження землі люди мусили кожні 50-100 років переселятися на нові місця.

Поряд із землеробством у племен розвивалося й скотарство. Вони розводили велику рогату худобу, свиней. Значне місце у господарстві займало збиральництво, мисливство та рибальство. Трипільці були вмілими ремісниками. Вони першими на території України для виготовлення одягу стали використовувати тканини, які виготовляли з пряжі.

Жили трипільці у досить великих населених пунктах, які називалися протомістами. Територія деяких поселень сягала декількох сотень гектарів, а населення - 10-15 тис. чоловік. Це вказує на визначні досягнення суспільної організації трипільських племен. Будинки у трипільських поселеннях розміщувались по колу з майданом посередині.

14. Культура стародавніх словян.

Найдавнішим народом на українському терені, ім’я якого зберегла історія, були кіммерійці. Вони займали територію між Тіром (Дністром) і Танаїсом (Доном). Історичні пам’ятки цих племен відносяться до IX - першої половини VII ст. до н.е. Для кіммерійців характерними були кочове скотарство. Висока культура бронзи та кераміки, кіммерійці були одним із перших на території України, які почали виплавляти залізо. Подальший розвиток кіммерійського суспільства був обірваний навалою скіфів. Найдавніші згадки про них датовані серединою VII ст. до н.е.

Наприкінці VI ст. до н.е. у Подніпровї і степовому Криму сформувалась скіфська держава. Свого розквіту вона досягла в IV ст. до н.е. Скіфи залишили після себе досить багато культурних памяток. Їх знаходять на півдні України у величезних курганах, де хоронили скіфських царів. Для культури скіфів характерна кераміка, оьразотврче мистецтво (основою були зображення оленя, коня, хижака, гірського козла).

Традиції скіфського мистецтва продовжили сармати – інше могуче плем’я кочівників зі сходу. Вони завоювали більшу частину скіфів і панували у причорноморських степах майже 400 років (від 2 сторіччя до нашої ери до 2 сторіччя н е).

У середині 7-го ст. до н е почалася грецька колонізація північного причорноморя. На побережжі Чорного і Азовського морів греки заснували цілу низку міст – держав: Тіру, Херсонес, Пантікапей, Фіадосію. Вони існували тут протягом майже тисячоліття. Їх занепад припадає на рубіж 3 – 4 сторіччя н е. Грецькі міста – держави стали прямим джерелом античних традицій в українській культурі. Разом з грецькою колонізацією на територію Причорномор’я та Подніпров’я прийшло письмо. Звідси бере свій початок писемний період української історії. Значну роль в культурному житті грецьких поселенців відігравали література, театр, музика, живопис, скульптура.

На рубежі нашої ери як самостійна етнічна спільнота сформувались слов’яни, які проживали між Дніпром і Дністром.