47 Україна часів хрущовської «відлиги».

Процес реабіліт.ї торкнувся тільки репресованих діячів більшовицької партії, про ре­абілітацію укр.. небільшов. політ. та культур. діячів не йшлося. Разом з тим було перевидано «Словник української мови» Б.Гріненка. З 1957 р. почали виходити такі журнали, як «Економіка Радянської України», «Народна творчість та етнографія». В Україну почала проникати західна культура. З'явилися раніше недоступні книги А. де Сент-Екзюпері, А.Камю, Ф.Кафки, Е.М.Ремарка та ін. Здійснюючи давні задуми, В.Сосюра написав щиру автобіографічну повість «Третя рота». В 1965 р. була заснована Житомирська орг.-ія Спілки пись­м-ів Укр. З-поміж літераторів виділяється Б. Тен, як визначний перекла­дач. З’явилися «шестидесятники». Вони прагнули віднов. втрачену нац.. традицію, боролися усіма доступ. засобами проти тоталітарної сист., виступали за оновлення всього суспільного життя. Розквітає талант В.Симоненка, Л.Костенко. Саме в цей період книжки укр..м. складали най­б.відсоток від усіх книг, опублік. в Укр. Після звільнення М.Хрущова в жовтні 1964 р. «відлига» остаточ­но припинилась.

48. Культурні надбання української діаспори

Емігранте осіда­ли у Відні, Парижі, Берліні, Белграді, Софії. Центрами укр.. еміграції стали Прага та курортне м. Подєбради. Інтелектуальна еміграція заснувала тут ряд укр.. вузів: Український вільний університет у Празі й Господарську академію в Подєбрадах (1922). Це взагалі перший в історії євро­пейської культури вуз на еміграції. У Празі в 1923 р. засновано Українське історично-філологічне то­вариство. До його складу входили українські вчені: Д.Антонович, Д.Дорошенко та ін. В перші повоєнні роки основні культурні центри української еміграції містилися в Німеччині та Австрії. В 1949-1950 рр. вони по­ступово перемістилися до США та Канади. Навесні 1947 р. у Мюнхені була відновлена робота Науко­вого товариства ім. Т.Шевченка. Найбільшим його доробком стало видання «Енциклопедії українознавства» в 10-ти томах. З 1945 р. розгорнула свою діяльність Українська вільна Академія наук.

49. Укр. Культура в 70-80-х

З 1969 р. влада посилила ідеологічний тиск на інтелігенцію. Пись­менників, митців, вчених картали в пресі і на зборах творчих спілок за «аполітичність», «ідейну незрілість», «формалізм», «націоналізм». Починаючи з 1977 р., об'єктом репресій стали члени Української Гельсінської Спілки. Предметом особливої уваги партії завжди була освіта, яка розгля­далась як частина комуністичної ідеологічної системи. З 1966 р. почала впровадж. обов'язкова 10-річна освіта. Неухильно розширювалась мережа вузів. Основним науковим центром України продовжувала залишатись республіканська Академія наук. Вченими-суспільствознавцями в 60-80-х рр. було видано ряд фундаментальних праць з історії України, держави і права, архео­логії, філософії, літератури і мистецтва. Людиною великого таланту був композитор В.Івасюк. він сам писав слова і музику «Червона рута» (1969). Плідно працювали українські скульптори, особливо монумен­талісти. До справжніх творів монументального мистецтва цього часу відносяться пам'ятники Л.Українці у Києві і Т.Шевченку в Москві.