
- •3. Структура культури
- •4. Культура і суспільство
- •5. Українська культура в контексті світової культури
- •6. Загальна характеристика первісної епохи
- •7. Культура збирання та полювання
- •8. Неолітична революція та культура раннього землеробства.
- •9. Первісна писемність
- •10. Первісні форми релігійних вірувань, специфіка
- •12. Ранні форми культури на українських землях.
- •13. Трипільська культура.
- •14. Культура стародавніх словян.
- •15. Язичницька культура.
- •16. Культура Київської Русі
- •17. Християнізація
- •18. Архітект., жив., прикладне мист.
- •19. Література, літописання.
- •20. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури.
- •21.Розвиток освіти і наук. Знань.
- •22. Братські школи.
- •23. Меценатство.
- •24.Українські і Західноєвропейські культурні впливи.
- •25. Полемічна література.
- •26. Книгодрукування.
- •27. Освіта і наука 2 пол. 17 ст. – 18
- •28. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •29. Мазепа
- •30. Література і мистецтво 2 пол. 17 ст. – 18 ст.
- •1. Предмет і завдання
- •2. Поняття культури
- •43. Політ. Укр.-ції та її вплив на культ. Жит. В Укр у 1917-1920
- •44. Культурне піднесення в Україні 20-х років хх ст.
- •45. «Розстріляне відродження»
- •46. Культурне життя в Україні у 2 пол 40 - на початку 50
- •47 Україна часів хрущовської «відлиги».
- •48. Культурні надбання української діаспори
- •49. Укр. Культура в 70-80-х
- •50. Тенденції сучасного відродження в Україні
45. «Розстріляне відродження»
Однією з 1 масштабних акцій влади, проти укр.. науки, культури, інтелігенції, був судовий процес, що відбувся з 9 березня по 19 квітня 1930 р. у Харкові. Серед підсудних були 2 академіки, 11 професорів, 2 письменники, викладачі вузів, учителі, юристи, священики, студенти. Єфремова засудили на 10 років позбавл. волі з наступним позбавл. у правах на 5 років. Помер в одному з таборів ГУЛАГу. Із 45 засуджених у справі організації 12 у 1937-1938 рр. за рішенням несудових органів були розстріляні за іншими справами, багато засуджено до таборів. Як показало дод. розслідування 1989 р., вивчення 240 томів крим. справи, в діях всіх 45 учасників не було складу злочину. 22 листопада 1933 р. прийнято постанову ЦК КП(б)У про припин. українізації. З 1933 р. репресії спалахнули з небаченим розмахом.Масштаби трагедії такі: у 1930 р. друкувалося 259 українських письменників, після 1938 р. - лише 36 з них. За цей час померли своєю смертю лише 10 письменників. Полювання на укр..інтеліг. продовж. і в 40-х роках. Окупанти знищили величезну кількість закладів культури Укр. Було зруйновано 151 музей і вивезено 40 тисяч найцінніших експонатів. Складовою частиною культури є релігія. Релігійна ситуація в Україні у післяреволюційний період мала свої особливості. Тут існувала Українська автокефальна православна церква. Та недовго довелося Україні мати автокефальну церкву. Коли незалежна Українська православна церква виявила себе дійсно національною церквою українського народу, влада почала з нею запеклу боротьбу аж до остаточного знищення.
46. Культурне життя в Україні у 2 пол 40 - на початку 50
Після війни на 1950 діяло 222 тисячі шкіл. Довоєнна шкільна мережа була повністю відновлена. У 1953 р. здійснено перехід до обов'язкової семирічної освіти. Відновлено роботу універ-ів. Особливої жорсткості морально-політичний тиск на творчу інтелігенцію набув у 1947. Відомі в Україні літературні та театральні критики І.Стебун, Я.Санов, та інші були звинувач. в антипатріотизмі, в схилянні перед культурою Заходу, в замовчуванні зв'язків культури укр.народу з культурою російського народу. Не обминули Україну і наслідки відомої сесії ВАСГНІЛ, що відбулася у серпні 1948 р. На ній малоосвічений шарлатан від науки Т.Д.Лисенко, який вважав генетику «буржуазною псевдонаукою», оголосив ген міфічною частинкою. Досягн. радян. та укр.генетики було перекреслено. У 50-х років розпочав свою діял. відомий вчений-хірург М. Амосов. Плідно працювати в цей час О. Довженко, П. Тичина, М. Рильський та ін. Музичне мистецтво України в повоєнний період характеризується творчістю таких композиторів, як К.Данькевич, Д.Клебанов, Б.Лятошинський. Популярним був укра. Народ. хор Г.Верьовки, створений в 1943.