4. Види і напрямки аналізу господарської діяльності підприємства.

Виділяють такі види аналізу: * наступний, * оперативний та * попередній. Найбільш важливим є наступний аналіз. До нього відносять такі види аналізу: фінансово-економічний, техніко-економічний, статистично-економічний, порівняльний чи міжгосподарський аналіз, функціонально-вартісний, системний. Крім того виділяють оперативний (поточний) аналіз, прогнозний аналіз. Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу чи року на підставі відповідного звіту п-ва. Увага приділяється вивченню показників прибктку, рентабельності, продажу продукції, фінансового стану та ін. Такий аналіз проводять звичайно фінансові та банківські установи, адміністративні та наукові організації. Техніко-економічний аналіз здійснюється на основі даних первинного БО. Приділяється увага вивченню економічних показників та даних про використання техніки і технологій. Має галузеву специфіку. Статистично-економічний аналіз вивчає дія-ть господарських комплексів, галузей н/г країни в цілому. Джерелом є статистична звітність госп 1-ць. Порівняльний аналіз використовується для кількох споріднених підприємств. Застосовують як засіб пошуку та обгрунтування внутрішньогосподарських резервів вир-ва. Функціонально-вартітсний аналіз пов’язаний з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Концентрує увагу на показниках використання продукції, ефетивності її застосування у користувачів. Системний аналіз використовують для дослідження складних екон. проблем, важливих н/г проектів. Аналіз здійснює група фахівців з різних галузей знань. Оперативний аналіз здійснюють безпосередньо а процесі госпдія-ті. Основне джерело інформації – поточний облік. Завданнням цього виду аналізу є виявлення “-” явищ, сприяння їх своєчасному виправланню. Інформацію для аналізу отримують, як правило, по каналах АСУ і обробляють на ПЕОМ. Прогнозний аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки. Цей аналіз здійснюють працівники проектних і наукових закладів.

5. Інформаційна база та особливості методики оперативного економічного аналізу

Інформація - це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та ін. символів. В економіці інф-ція відображає процеси та явища госп-кої дія-ті людей, закономірності ф-ціонування ринку і його складових тощо.Необхідно з`ясувати основні вимоги, які ставляться до інформації. Варто наголосити, що тільки завдяки комп`ютеризації вир-ва забезпечуються оперативність і доступність інф-ції. Комп`ютерні технології вносять суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підп-ві. Висока швидкість виконання розрахункових і логічних операцій дає змогу обробляти великі масиви аналітичної інф-ції, плідно і своєчасно використовувати її в управлінні вир-вом. Далі слід визначити джерела інф-ції, що використ-ся під час аналізу. Основними джерелами є: 1) планово-нормативна інф-ція (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо); 2) дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку й звітності; 3) внутрішня позаоблікова інф-ція (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки тощо); 4) зовнішня інф-ція (звітні дані споріднених підп-в і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і іноземних установ, дані переписів та анкетних обстежень); 5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хроннометраж робочого дня, опитування працівників підп-ва). Більша частина інф-ції, що використовується в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обгрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі системи. Показники можуть давати кількісні та якісні характеристики різних аспектів госп-кої дія-ті підп-ва або окремих економічних явищ і процесів.

підпри­ємства більші за грошові надходження від реалізації, то воно за­знає збитків.