34. Аналіз забезпеченості та використання трудових ресурсів підприємства.

Оцінка забезпеченності господарства тудовими ресурсами проводиться порівнянням їх наявності з потребою в них у цілому по господарству, його структурних підрозділів, а також по окремих галузях та дільницях виробництва, категоріях і професіях працівників. При цьому важливо аналізувати не лише показники середньорічної забезпеченості робочою силою, але й в періоди найбільшлї напруженості робіт. Оцінка забезпеченості трудовими ресурсами в рамках окремого господарства проводиться порівнянням абсолютних показників фактичних з плановими або з нормативними. При міжгосподарському аналізі або в динаміці за ряд років забезпеченність трудовими ресурсами вимірюється відносними показниками кількості працівників у розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь, у тому числі окремо площі ріллі (на 100 або 1 га). Наявність трудових ресурсів відображається показником чисельності працівників у КСП за категоріями: працівники постійні, сезонні і тимчасові, інженерно-технічні, службовці, молодший обслуговуючий персонал, інші працівники. У КСП чисельність працівників групується по галузях рослинництва, тваринництва, за професіями. Використовується показник середньосписочної чисельності працівників, який визначається підсумком чисельності працівників по списку за кожний календарний день, поділеним на число календарних днів у періоді. У цьому показникові відображаються як відпрацьовані дні, так і невиходи на роботу. При аналізі забезпеченості трудовими ресурсами і рівня їх використання враховують фондоозброєнність і енергоозброєнність праці. Чим вищий рівень озброєності робочої сили основними засобами виробництва і енергетичними потужностями, тим більші потенціальні можливості підвищення продуктивності праці, тим менша кількість праці, необхідна для виробництва лдного і того самого обсягу продукції. Загальний показник фондоозброєнності праці визначається вартістю основних виробничих фондів на одного працівника. Енергоозброєнність відображає сумарну потужність енергоресурсів у кінських силах на одного середньорічного працівника.

35. Організація оперативного аналізу використання трудових ресурсів підприємства.

Рівень використання трудових ресурсів відображається в показниках продуктивнності праці. Зростання продуктивності праці є вирішальною умовою збільшення виробництва продукції. Продуктивність праці вимірюється співвідношенням між кількістю виробленої продукції та затратами живої праці. Підвищення продуктивності праці можливе за умови випереджаючого зменшенння потрібної на виробництво кількості живої праці порівняно з кількістю уречевленої праці: таким чином досягається економія всієї суми праці, яка відображається в зниженні собівартості продукції. При аналізі вирішуються такі завдання, як проведення оцінки загального рівня продуктивності праці, використання запасу робочого часу, виявлення і визначення розміру впливу окремих факторів і шляхів підвищення еффективності використання праці та коштів на її оплату. Узагальнююючим показником рівня продуктивності праці в цілому по господарству є річний виробіток вртості валової продукції у порівняльних цінах на одного середньорічного працівника. Річний виробіток одного працівника залежить від ступеня використання запасу робочого часу, середньої тривалості відпрацьованого людино-дня в годинах і годинної продуктивності праці. Цю залежність можна відобразити у вигляді формули: у = х1*х2*х3*х4 де у- річний виробіток валової продукції на одного працівника, х2 – коефіціент використання запасу робочого часу, х3 – середня тривалість відпрацьованого людино-дня в годинах, х4 – виробіток продукції в розрахунку на 1 людино-годину в грн. Виходячи з цього взаємозвязку при аналізі необхідно дати оцінку загальному рівню продуктивності праці і факторам, що його зумовили та визначити вплив продуктивності праці на обсяг виробництва прдукції. Головна увага при аналізі повинна спрямовуватись на вивчення найважливішого показника годинної продуктивності праці, який в середньому по господарству складається із показників продуктивності праці в галузях рослинництва і тваринництва та окремих виробничих підрозділах