31. Пошук шляхів зниження собівартості сільськогосподарської продукції.

Основними джерелами зниження с/в продукції, робіт та послуг є: 1) збільшення обсягу в-ва продукції, виконаних робіт; 2) зменшення витрат на її в-во за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економного використання матеріалів; 3) зменшення невиробничих витрат.

Методика розрахунку резерву зниження с/в продукції являє собою визначення різниці між її факторним та можливим значенням, який враховує раніше виявлені резерви збільшення в-ва продукції та зменшення затрат на її в-во. Резерви зменшення затрат виявляють по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів, які сприяють економії ЗП, зниженню матеріало-, енерго-, фондомісткості.

Економію затрат по оплаті праці можна розрахувати так:

Рзп=(ТП^' – ТП⁰)хРОП⁰хВП⁰, де Рзп – рівень ЗП; ТП – трудомісткість продукції; РОП – рівент оплати праці; ВП – обсяг виконаних робіт.

Сума економії збільшення на суму нарахувань до фонду соц. стах., пенс. фонду. Резерв зниження матеріальних затрат визначається так: Рмат.=(МП^' – МП⁰)хЦ⁰хВП⁰, де МП – матеріаломісткість; Ц – ціна матеріалів.

Резерв зниження витрат на утримання ОЗ за рахунок їх реалізованої передачі у довгострокову оренду, списання не використовуваних будівель, машин, обладнання визначається в результаті добутку їх первинної вартості на норму амортизації.

Резерви економії накладних витрат визначаються на основі їх факторного впливу по кожній статті витрат за рахунок раціонального і доцільного скорочення апарату управління виробничих підрозділів та економічного використання необоротних активів загально-виробничого призначення, зменшення витрат від браку,

32. Аналіз накладних витрат в складі собівартості сільськогосподарської продукції.

Основну увагу в сільськогосподарських підприємствах необхідно приділяти аналізу і контролю прямих витрат на виробництво. Однак значну частину собівартості продукції становлять витрати з організації виробництва і управління, які ще називають накладними витратами і які неможливо віднести безпосередньо на окремий конкретний вид продукції. До них відносяться бригадні (фермерські), цехові та загальногосподарські витрати, які плануються і обліковуються до закінчення року окремо від прямих витрат, а наприкінці року розподіляються по галузях і видах продукції.

Значна частина накладних витрат або зовсім не змінюється від обсягу виробництва, або змінюється неістотно порівняно із зростанням обсягу виробництва. Тому зазначені витрати при аналізі відносять до групи умовно-постійних витрат підприємства.

Узагальнюючим показником ефективності накладних витрат є їх величина на 1 грн. валової продукції. Головний шлях зниження цього показника полягає насамперед у збільшенні обсягу валової продукції. Однак зменшення накладних витрат у собівартості продукції залежить також від скорочення їх абсолютної суми.

Дані для аналізу, через відсутність їх відображення у річному звіті, беруть з аналітичного обліку на бухгалтерських рахунках.

У завдання аналізу входять:

агальна оцінка ефективності накладних витрат;

оцінка виконання кошторису витрат по видах і статтях;

перевірка правильності розподілу витрат по галузях і видах продукції.

Аналіз абсолютної суми накладних витрат проводять способом групування фактичних витрат по видах та статтях і порівнянням їх з плановими (кошторисними).

Витрати з організації та управління відображаються по групах: загальновиробничі, у тому числі рослинництва і тваринництва; загальногосподарські, які поділяються на адміністративно-управлінські та господарські витрати. До загальновиробничих витрат відносяться витрати загальногалузевого, загальнобригадного, загальнофермерського значення, які пов’язані з управлінням і обслуговуванням виробництва в галузях рослинництва і тваринництва. Це такі витрати, як оплата праці агрономів, зоотехніків, ветеринарного персоналу, бригадирів, завідувачів ферм, витрати на поточний ремонт сільськогосподарського інвентарю. Основну частину загальновиробничих витрат становлять витрати на оплату праці, поточний ремонт будівель, споруд, інвентарю, на амортизацію. Окремо здійснюється аналіз загальногосподарських витрат, які мають відношення до всіх галузей господарства. Значна частина цих витрат — оплата праці керівного складу господарства, поточний ремонт та амортизація будівель і споруд загальногосподарського призначення.

Важливе значення для аналізу має контроль правильності розподілу накладних витрат наприкінці року.

Зміни фактичних відсотків розподілу порівняно з плановими можуть пояснюватись двома причинами. По-перше, змінюється порівняно з плановою база розподілу. По-друге — абсолютні суми накладних витрат. З’ясування впливу кожної з цих причин при аналізі сприяє здійсненню заходів, спрямованих на скорочення витрат і зниження собівартості продукції.