16. Вклад м.І. Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.

Багато уваги М.І. Туган – Барановський приділив кількісній теорії грошей. Спочатку івн піддав критиці її класичний варіант, що був викладений у працях І. Фішера. М.І. Туган – Барановський визнав за правильну формулу "рівняння обміну", проте вважав, що Фішер нічого нового в кількісну теорію грошей взагалі не вніс. Подібна критика класичної теорії підштовхнула Туган – Барановського до її вдосконалення. 1) він довів, що на рівень цін впливає на один, а всі фактори, зазначені в "рівнянні обміну"; 2) довів, що вплив кількості грошей еа ціни не є таким однозначним, прямолінійним. Цей вплив може здійснюватись: а) через зміну суспільного попиту на товари; б) через зміну дисконтного процента; в) через зміну суспільного уявлення про вартість грошей. 3) Туган – Барановський довів, що вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей. 4) розкрив механізм взаємозалежності між загальною кількістю грошей в країні, кількістю грошей, що перебувають поза обігом в заощадженнях, і швидкістю обігу грошей.

17.Вклад Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.

Одним з тих, хто відстоював необхідність грош. кредитн. регул-ня економ. процесів був Кейнс. Основною причиною циклічних криз він вважав нестачу «платоспроможного попиту», а відтак інвест. активності. Кейнс розглядав показник V як змінну величину. Кейнс розробив теорію«переваги ліквідності» в якій до мотивів накопичення грошей ек. агентами додав спекулятивний мотив, який передбачав страхування ставок і цін на ЦП. Чим нижча норма%, тим вища перевага ліквідності. (попит на касові залишки).Формула попиту на гроші має такий вигляд:

М=М1+М2= F(Y)+(і) М1-трансакційні касові залишки.М2-спекулятивні касові залишки Y- сукупний доход І-норма %. Вирішальне значення в своїй теорії Кейнс відводить не грош. масі та ії впливу на ціни, а норму%, яка виступає важелем за допомогою якого гроші впливають на рівень вир-ва і зайнятість. Передаточний(трансакційний) механізм Кейнса виглядає так М-і-І-У-Р. Збільшення грош. маси (М) державою призводить до зменшення реальної норми% (і).Це робить більш доступними кредити , що підвищує інвестиц. активність (Ї), як наслідок призводить до зростання вир-ва і зайнятості (У). В результаті ціни (Р) також зростають, але інфляція в даному випадку стимулює платоспром. попит. Кейнс рекомендував застосовувати політику «дешевих грошей» в умовах економ. спаду для «розігріву» економ. Однак в умовах глибокої депресії ек-ка стає малочутливою до низьких процентних ставок, що загрожує абсолютною перевагою ліквідності або словами Кейнса «пасткою ліквідності».

18.Сучасний монетаризм. Вклад м.Фрідмана у монетаристську теорію.

Монетаризм базується на тому, що ринкова система має властивість самостійно приходити в рівновагу. Ринкова система не потребує державного втручання і тому необхідно встановити жорсткі межі втручання держави. Монетаристи вважали, що грошова сфера повинна бути основним об’єктом державного регулювання. Регулятивний вплив держави на економіку повинен відбуватися через регулювання пропозиції грошей. Однак враховуючи, що нарощування пропозиції грошей може призвести до інфляційних наслідків, Фрідман, щоб виключити таку можливість вводить "грошове правило" довгострокової грошової політики, за яким держава повинна не намагатися «накопичувати» ефективний попит через довільне нарощування маси грошей, а підтримувати помірне збільшення пропозиції грошей пропорційно до середньорічних темпів зростання ВВП, що склалися, та очікуваної інфляції. Згідно з цим правилом приріст маси грошей в обороті визначається за формулою:

ϪМ=ϪР+ϪУ,

де ϪМ – середньорічні темпи приросту грошей, %

ϪP – середньорічні темпи очікування інфляції, %

ϪУ – середньорічні темпи реального приросту ВВП, %.