13. Роль грошей у розвитку економіки: кількісний та якісний аспекти.

Роль грошей тісно пов’язана з їх функціями. Якщо функція грошей — це їх

конкретна «робота» щодо обслуговування руху вартості на певному етапі

процесу відтворення, то роль грошей — кінцевий результат цієї «роботи»,

її наслідок для суспільства. У проблемі ролі грошей у розвитку економіки можна розрізняти якісний і кількісний аспекти. В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва. По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші, замість бартеру, значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного виробництва та економного споживання — виробничого, державного, особистого. Наявність грошей стимулює економічну поведінку суб’єктів; сприяє розвитку ринку; сприяє регулюванню економіки. Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів як виробників і як споживачів. Зміна кількості грошей в обігу впливає на: 1)зміну динаміки цін; 2)зміну темпів економічного зростання; 3)зміну зайнятості; 4)соціальний стан.

14. Еволюція ролі грошей в економіці України.

У міру поглиблення ринкової трансформації ек-ки У. помітно зростає роль

гр. в її розвитку. Поступово українська грн перетворилась на справді загальний еквівалент. Кожний, хто має гроші, може вільно купувати який потрібний товар на внутр. ринку. Запровадження часткової конвертованості гривні істотно підвищило роль грошей у розвитку зовн.-ек. відносин, в інтеграції ек-ки у світову ек-ку. Динаміка цін стала відчутно реагувати на регулюючі заходи НБУ в грошовій сфері. Проте ці позитивні зрушення в підвищенні ролі грошей поки що не дали відчутних результатів у розвитку сусп. виробництва яке близько 10 років перебуває у стані хронічної кризи. Це

зумовлено передусім уповільненістю, непослідовністю переведення економіки на ринкові засади, адміністративним втручанням держави в ек. життя, а також слабкістю самого грош. механізму, зокрема банківської системи, високою інфляцією. Для покращення ситуації потрібно:

1)максимально перевести на ринкові засади всі сфери економічних відносин; 2)переорієнтація грошової політики із забезпечення інтересів центру на інтереси безпосереднього виробника; 3)забезпечення вільної, гарантованої

капіталізації грошових доходів всіх суб’єктів економічних відносин усіма методами, сумісними з нашими соціальними пріоритетами; 4)оздоровлення

грошового обігу, забезпечення високої сталої вартості грошової одиниці.

15.Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.

Класична кількісна теорія сформувалася в XVI – XVII ст. і стала основою розвитку монетарної теорії. Назву кількісної ця теорія дістала тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обороті. Визначальною її ознакою є положення про те, що товарні ціни і цінність грошей визначаються змінами їх кількості: чим більше їх в обороті, тим ціни вищі, а цінність нижча, і навпаки. Класична теорія базується на 3-х постулатах:1)постулат причинності – маса грошей в обігу спричинює зміну товарних цін; 2)постулат пропорційності – зміна цін відбувається пропорційно до зміни грошової маси; 3)постулат однорідності – подвоєння кількості грошей призводить до подвоєння абсолютного рівня всіх цін, виражених у грошах, але не зачіпає відносних мінових співвідношень окремих товарів.