86. Особливості становлення та розвитку комерційних баків в Україні.

З часу оголошення незалежності України реєстрація новостворених банків почала здійснюватися Національним банком, хоча певна кількість таких банків в Україні з’явилася за рішенням колишнього Державного банку СРСР.

За перший рік незалежності (1992) в Україні було зареєстровано 60 банків, і на кінець цього року їх загальна кількість становила 133 одиниці. Найбільша кількість банків була зареєстрована у 1993 р. (84), а з 1995 р. кількість щорічно зареєстрованих банків зменшилась у середньому до шести. Під час кризи 2008- 2009 рр. кількість банків дещо зменшилась, і в перспективі ця тенденція мо­же зберегтися, оскільки НБУ вважає нинішню кількість банків в Україні за­великою.

На початок 2011 р. кількість банків за реєстром становила 195, хоча ліцензію на здійснення банківських операцій мають близько 90 % зареєстрованих банків.

Переважна кількість банків — це акціонерні товариства відкритого типу. То­вариства з обмеженою відповідальністю становлять близько 15 % від загальної кількості зареєстрованих банків.

З 1994 р. в Україні почали з’являтися банки з участю іноземного капіталу. їх кількість до початку 2011 р. досягла 53, у тому числі зі 100-відсотковим інозем­них капіталом — 20.

Власний капітал усіх банків на початок 2011 р. дорівнював 16,6 % сумарних банківських зобов’язань. Переважна частина капіталу до 2009 р. сформувалась за рахунок статутного капіталу (майже 63 %), за рахунок резервних фондів та інших коштів покривалось близько 33,0 %. У період банківської кризи 2008- 2009 рр. статутний капітал став по суті єдиним джерелом власного капіталу бан­ків, станом на початок 2011 р. обсяг його навіть перевищив обсяг всього влас­ного капіталу. Це було спричинено тим, що в 2009-2010 рр. усі інші капітальні кошти були спрямовані банками на покриття їх збитків, що становили понад 40,0 млрд грн.

87. Особливості організації та діяльності комерційних банків в Україні.

Система банків України виконує значну роботу щодо залучення вільних грошових коштів та їх спрямування на розвиток національної економіки. Обсяг пасивних операцій банків із року в рік зростає.

У структурі зобов’язань банків переважають депозитні зобов’язання. Обсяг цих зобов’язань за останні п’ять років (2006-2010) зріс утричі. Важливим видом депозитних зобов’язань є депозити населення (65 %). Слід підкреслити, що основна сума депозитів населення розміщена не в спе­ціалізованому Ощадбанку, а в інших банках.

Значне зміцнення ресурсної бази дало можливість банкам суттєво розви­нути свої активні операції. У структурі активів банків провідна роль нале­жить кредитним операціям. Спостерігаються позитивні зрушення в структурі банківських кредитів, які полягають в істот­ному збільшенні питомої ваги кредитів на інвестиційну діяльність суб’єктів господарювання.

Основними суб’єктами кредитування поступово стали господарства колек­тивної форми власності, потім ідуть господарства приватної форми і державні підприємства. На кредитування міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав припадають незначні суми.

Як позитивне явище слід відзначити помітні зміни в асортименті кредитних послуг банків. У кредитному портфелі банків з’явилися такі кредити ринкового типу, як овердрафт, за операціями РЕГІО, за врахованими векселями, за факто­ринговими операціями, за експортно-імпортними оиеращями. Причому оверд-рафт застосовується \ до фізичних осіб, що свідчить про поступове зміцнення довіри між банками та населенням.

Якість кредитного портфеля банків не можна вважати достатньою, особливо вона погіршилась у 2007-2010 рр. у зв’язку з фінансово-економічною кризою. З урахуванням усіх видів проблемних кредитів (прострочені, пролонговані і сум­нівні) кожна третя-друга гривня, передана в позику банками, може не поверну­тись кредиторові. Така ситуація з кредитуванням пов’язана з наявністю великих ризиків щодо повернення кредитів та інфляційних очікувань, відсутністю належ­ного організаційно-правового механізму захисту інтересів банків-кредиторів, ослабленням контролю за дотриманням банками принципів кредитування.

Важливим видом активних операцій банків є інвестиційні операції. Порт­фель цінних паперів банків складається із ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), цінних паперів акціонерних товариств, куплених для одержання доходів і вкладення капіталу у власність інших акціонерних товариств з метою отримання доходів у формі дивідендів.

Успіх банківського бізнесу визначається його фінансовими результатами, які залежать від співвідношення доходів і витрат. За майже десятирічний період прибутки банків були різнорівневими. У період «дешевих грошей» вони були помірними, у період гіперінфляції — надмірними, з 2001 р. — виявили тенден­цію до помірного зростання.

Глибока банківська криза 2008-2009 pp. справила багатобічний вплив на бан­ки України, який мав як негативні, так і позитивні наслідки.