67. Характеристика споживчого кредиту. Особливості його розвитку в Україні.

Споживчий кредит надається юридичним та фізичним особам на споживчі цілі.

Він може надаватися як банками, так і кредитними установами небанківського типу, а також юридичними і фізичними особами.

В Україні кредитними установами небанківського типу, які надають цей кредит є: ломбарди (надають кредит під рухоме майно), кредитні спілки (кредитують тільки своїх членів), підприємства зв’язку (телеграми і телефонні розмови в кредит), торговельні організації (продаж товарів із розстрочкою платежу) тощо.

Кредити своїм працівникам можуть надавати суб’єкти госопдарювання за рахунок спеціальних фондів, які вони створюють у результаті розподілу прибутку, що залишається в їх розпорядженні. Фізичні особи одна одній також можуть надавати кредит на споживчі цілі.

Споживчий кредит відіграє важливу рль у задоволенні соціальних потреб населення; стимулює людей до праці, щоб торимувати вищі доходи і скоріше розрахуватись з кредитом.

Споживчий кредит відіграє значну роль у формуванні платоспроможного попиту населення, який в свою чергу впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи реалізацію продукції, прискорюючи отримання прибутків та доходів державного бюджету.

68. Характеристика державного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.

Державний кредит – це кредит, одним із учасників якого є держава в особі уряду або місцевих органів самоврядування.

На відміну від банківського кредиту, державний кредит, як правило, не має конкретного цільового призначення. Він використовується для вирішення загальнодержавних або місцевих проблем (покриття дефіциту державного бюджету, надання кредитної допомоги окремим суб’єктам господарювання чи населення тощо). Куди саме спрямовувати позичені кошти, у кожному конкретному випадку вирішує позичальник.

Державний кредит буває:

• внутрішнім – в Україні відіграє важливу у грошово-кредитному регулюванні економіки ЦБ країни, який проводить операції з державними цінними паперами на відкритому ринку; у такий спосіб він збільшує або зменшує можливості банків другого рівня кредитувати реальну економіку;

• зовнішнім.

Державний кредит, коли держава виступає позичальником, реалізується таким способом:

• випуск облігацій внутрішніх чи зовнішніх державних або муніципальних позик;

• оформлення казначейських зобов’язань;

• укладання договорів позики (кредитних договорів) з фінансово-кредитними установами.

69. Характеристика міжнародного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.

Міжнародний кредит – це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу.

Його суб’єкти ті самі, що й при національному (внутрішньоекономічному) кредиті – банки, підприємства, держава, населення. Проте ознакою цього кредиту є належність кредитора та позичальника до різних країн.

Залежно від того, хто є кредитором, цей кредит поділяється на:

• фірмовий – це, власне, комерційний кредит на міжнародному рівні, коли іноземний експортер продає товар вітчизняному імпортеру в кредит. (великий ризик, тому дорогий кредит;

• банківський – є більш гнучким, коли однією із сторін кредитних відносин є банк – іноземний, транснаціональний чи міжнародний;

• урядовий - може надаватись урядом однієї країни уряду іншої в межах укладеної між ними угоди, а також шляхом розміщення урядом своїх цінних паперів на зарубіжних фінансових ринках.

Також це кредити, які надаються країнам міжнародними валютно – фінансовими організаціями: МВФ, МБРР, ЄБРР та ін. Зокрема, такими кредитами широко користується Україна на потреби свого економічного розвитку та для підтримки стабільності національної валюти.

Міжнародний кредит також поділяється на фінансовий, який надається у грошовій (валютній) формі, та комерційний, що надається у товарній формі.