57. Валютна політика та валютне регулювання, їх особливості в Україні.

Важливим призначенням національної ВС є розроблення і реалізація державної валютної політики - сукупності організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей. Кінцевими цілями валютної політики є стратегічні цілі монетарної політики - зростання зайнятості та виробництва ВВП, стабілізація цін.

Цілі ВП::

1. лібералізація валютних відносин;

2. забезпечення збалансованості платіжного балансу та стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний ринок;

3. забезпечення високого рівня конвертованості національної валюти;

4. захист іноземних та національних інвестицій у країні;

5. забезпечення стабільного курсу національної валют.

Валютне регулювання - це діяльність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів та їх діяльності на валютному ринку.

Така регламентація поширюється на:

1. процес курсоутворення;

2. виконання платіжної функції валютою на внутрішніх ринках країни;

3. діяльність комерційних банків та інших структур на валютному ринку;

4. здійснення міжнародних платежів за поточними операціями платіжного балансу;

5. здійснення міжнародних платежів за капітальними операціями платіжного балансу та розвиток іноземних інвестицій в економіку країни;

6. ввезення та вивезення валютних цінностей через державний кордон;

7. кредитні відносини резидентів з нерезидентами;

8. формування та використання золотовалютних резервів.

Найбільш жорсткими обмеженнями, що застосовувалися НБУ в його валютній політиці перехідного періоду В Україні, були:

• введення обов'язкового продажу підприємствами експортної виручки в інвалюті;

• заборона надання підприємствами - резидентами комерційного кредиту контрагентам-нерезидентам;

• заборона спекулятивних валютних операцій на ринку;

• заборона резидентам, надавати грошові позички нерезидентам за рахунок ресурсів, мобілізованих усередині країни;

• заборона вивозу валютних коштів юридичних осіб без дозволу НБУ та фізичним особам понад встановлену норму;

• жорстка фіксація валютного курсу національної валюти.

58. Платіжний баланс: сутність, структура та роль в механізмі валютного регулювання.

Платіжний баланс - це співвідношення між валютними платежами економічних суб'єктів даної країни (резидентів) за її економічні межі та валютними надходженнями їм із-за економічних меж країни (від нерезидентів) за певний період часу.

Структура платіжного балансу:

Розділ 1. «Рахунок поточних операцій»

Стаття "Баланс товарів": відображаються всі переміщення товарів через митний кордон країни з переходом права власності. Співвідношення обсягів надходження і платежів за цією статтею називається торговельним балансом.

По статті " Баланс послуг" ураховується рух коштів у зв’язку з обміном між резидентами і нерезидентами різноманітними послугами.

По статті " Доходи" враховується рух коштів, пов'язаний з доходами фізичних осіб-резидентів, одержаними в оплату праці за кордоном, доходами від прямих інвестицій за кордоном, доходами від портфельних інвестицій, доходами від інших інвестицій.

По статті " Поточні трансферти" враховується рух коштів на без еквівалентних засадах (гуманітарна та технічна допомога тощо).

Розділ 2 «Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій».

Стаття "Капітальні трансферти": враховуються всі операції, пов'язані з передаванням права власності на основний капітал або анулювання боргів кредиторами, коли рух вартості здійснюється на безеквівалентній основі.

У підрозділі" Фінансовий рахунок" показуються операції з купівлі-продажу та погашення фінансових вимог однієї країни до інших. При цьому відбувається зміна власності на фінансові активи або пасиви країни. Усі фінансові операції класифікуються в три групи: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції.

Розділ 3 «Резервні активи» відображається централізований золотовалютний запас країни (це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі, перебувають у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення).

Розділ 4 «Помилки та упущення»

Для урівняння загальних обсягів надходжень і платежів; по ній проставляється необхідна для збалансування сума.

Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробленні та реалізації валютної політики. Як модель зовнішньоекономічних зв’язків країни він дає ґрунтовну інформаційну базу для оцінки стану та перспектив розвитку валютного ринку. Зокрема, рівень та динаміка його збалансованості за звітний рік дають можливість визначити причини погіршення кон’юнктури валютного ринку та обмінного курсу національних валют у відповідному році та ймовірну динаміку їх на перспективу.