32. Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв'язок окремих сегментів ринку.
За інституційними ознаками грошових потоків виділяють наступні сектори грошового ринку: фондовий ринок, ринок банківських кредитів та ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ.
Фондовий ринок:
основне джерело фінансування основного й оборотного капіталу,
інституційні органи, які регулюють фондовий ринок – фондові біржі
фінансові інструменти – акції, боргові зобов'язання середнього (1-10 років) та тривалого (більше 10 років) терміну дії.
За економічним призначенням купівлі грошей грошовий ринок поділяється на ринок грошей та ринок капіталів.
На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий строк (до 1 року). Ринок чутливий до будь-яких змін в економіці та у фінансовій сфері.
На ринку капіталів купуються грошові кошти на тривалий (більше 1 року) термін. Кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників. Попит і пропозиція є менш рухливими, рівень процентної ставки залишається більш стабільним і не так чутливо реагує на зміну кон'юнктури, як на ринку грошей.
За видом фінансових інструментів грошовий ринок поділяється на: ринок кредитних угод, валютний ринок та ринок цінних паперів.
33. Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші. Чинники, що впливають на попит на гроші. Крива попиту на гроші.
Попит на гроші – це запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.
Цілі накопичення грошей:
гроші як гроші
гроші як капітал (отримання доходу у вигляді процентів)
Мотиви попиту на гроші:
трансакційний – економічні суб'єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особисте та виробниче споживання,
мотив завбачливості – юридичні і фізичні особи бажають отримати запас грошей, щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей,
спекулятивний – економічні суб'єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим, щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти, а при погіршенні цих умов перетворити їх у грошову форму, яка хоч і малодохідна, але без ризикова.
Чинники, що впливають на попит на гроші:
1) абсолютний рівень цін (їх зростання = зростання попиту на гроші)
2) реальний обсяг виробництва (його зростання = зростання попиту на гроші)
3) швидкість обігу грошей (чим вища, тим нижчий попит на гроші)
Новітні чинники:
чинник накопичення багатства (зростання = зростання попиту на гроші)
чинник інфляції (зростання = зниження попиту на гроші)
очікування погіршення кон'юнктури ринків
