1.2. Основні поняття

Створення нового зразка приладу включає наступні етапи:

1. Розробка фундаментальної ідеї приладу і первинних технічних умов для його реалізації.

2. Вибір технічного принципу реалізації ідеї і розробка принципової схеми приладу.

3. Розробка конструкції приладу.

4. Виготовлення і випробування дослідного зразка приладу.

Другу і третю стадію об'єднують терміном проектування приладів. Тобто конструювання – це друга частина процесу проектування і слідує за розробкою принципової схеми приладу. Конструювання розпадається на ряд етапів регламентованих ДСТУ. Розрізняють етапи:

1. Технічне завдання.

2. Технічна пропозиція.

3. Ескізний проект.

4. Технічний проект

5. Робоче конструювання.

6. Виготовлення і випробування дослідного зразка.

7. Коректування конструкторської документації.

Відповідно до ДСТУ встановлюють наступні види виробів:

1. Деталь (виріб, виготовлений з одного матеріалу).

2. Складальна одиниця (виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню на підприємстві виготівнику).

3. Комплекс (два і більш специфікованих вироби не сполучених на підприємстві виготівнику складальними операціями, але передбачувані для взаємозв'язаних експлуатаційних функцій).

4. Комплект (набір виробів, що має загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру).

1.3. Елементарні логічні методи конструювання

Існують елементарні логічні методи конструювання. До таких методів відносяться абстрагування і класифікація.

Абстрагування полягає в здобутті абстрактних понять і ідеальних уявлень про предмет конструювання. Застосовується цей метод для спрощення взаємозв'язків при конструюванні.

Класифікація призначена для однозначного знаходження місця приладу в системі впорядковування приладів різних типів.

При вирішенні конструкторських завдань, як правило, використовується наступна послідовність дій:

1. Аналіз процесу конструкторської підготовки виробництва. При цьому корисними можуть бути питання представлені на рис. 1.1.

2. Аналіз технічної проблеми. На цьому етапі конструктор аналізує можливості приладу в очікуваних умовах його експлуатації.

3. Аналіз технологічного процесу.

4. Формулювання часних завдань. Розбиття завдань на часні проводиться з наступних точок зору:

• технічна точка зору (облік структури, технології виробництва);

• методологічна точка зору (облік етапів виробництва);

• організаційна точка зору (облік кооперації, підготовка дослідного виробництва);

• виходячи з часу на розробку.

Конструкторське рішення

• У чому полягає результат розробки?

• Що має бути розроблене (прилад, вузол)

• Для чого це може бути необхідно:

• Де буде використано?

Процес конструкторською підготовки виробництва

• Які етапи конструкторської підготовки мають бути реалізовані?

• Які методи можуть бути використані?

Постановка завдання

• Що є?

• Які дані відсутні?

• Який сучасний стан техніки?

• Чи досить попереднього дослідження для реалізації завдання?