Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pitannya1-1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать
  1. Економічна сутність оборотних фондів і фондів обігу. Джерела формування оборотних фондів.

Оборотні фонди – частина засобів виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою натуральну форму (матеріали, конструкції, деталі тощо). Оборотні фонди є матеріальними ресурсами підприємства. Одна їх частина входить до продукції і утворює таким чином її матеріальний склад, а дуга допомагає виконувати виробничий процес.

Фонди обігу – частина засобів виробництва, яка не бере участі в виробничих циклах, але авансується підприємством на створення засобів оборотних фондів: матеріалів, сировини, деталей, палива та ін.. У цьому й полягає основна схожість й відмінність між оборотними фондами й фондами обігу.

Таким чином оборотні фонди виражаються в обслуговування сфери виробництва, а фонди обігу – в обслуговуванні сфери обігу.

Джерела формування оборотних фондів:

  • Виробничі запаси, що необхідні для забезпечення процесу виробництва основними запасами сировини та матеріалів:

а) основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, що безпосередньо беруть участь у виробництві і з яких виготовляється продукція;

б)допоміжні матеріали, що безпосередньо не пов’язані з виготовленням продукції, але необхідні для виробничого процесу;

в) малоцінний інвентар та інструменти й такі, що швидко зношуються.

- Незавершене виробництво – наявне лише на підприємствах з тривалістю виробничого циклу понад один день;

- Витрати майбутніх періодів:

а) витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт;

б) освоєння нової техніки;

в) орендна плата та ін.., що проводяться в поточному році, але на вартість продукції зараховуватимуться лише в наступному періоді;

- Залишки готової продукції на складах – продукція, що є на складах підприємства на кінець розрахункового періоду, але ще не продана.

  1. Розкрити суть змінних і постійних витрат та охарактеризувати їх складові. Обґрунтуйте основні напрямки зниження собівартості продукції в сучасних умовах.

Постійні витрати – витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. Їх особливістю є те, що в короткостроковому періоді трудовому колективу їх важко зменшити. Тому для ефективної роботи підприємству необхідно раціонально використовувати ресурси, які є носіями постійних витрат, зменшуючи цим їх суму на одиницю площі або (і) на одиницю продукції.

Змінні витрати – витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції.

Обґрунтоване розмежування витрат на постійні і змінні має велике значення для оцінки й аналізу ефективності виробництва та прийняття виважених , економічно доцільних рішень.

Собівартість є основою визначення цін на продукцію. Її зниження приводить до збільшення суми прибутку й рівня рентабельності. В умовах переходу до ринкової економіки роль і значення зниження собівартості продукції на підприємстві різко зростають. Розглянемо основні напрямки зниження собівартості продукції в сучасних умовах:

  • Витрати, пов’язані з використанням предметів праці (сировини, матеріалів, палива, електроенергії). Основними напрямками рішення цього питання є збільшення продуктивності праці в сферах, де роблять сировинні й паливно-енергетичні ресурси; впровадження техніко-технологічних новацій у виробництво, а саме безвідхідних технологій; постійне підвищення кваліфікації працівників.

  • Витрати пов’язані з використанням предметів праці (основних фондів). Витрати предметів праці входять у собівартість у вигляді амортизаційних відрахувань. До основних шляхів попередження випереджального зростання амортизаційних відрахувань відносять підвищення продуктивності праці в сферах, де створюються засоби праці, що зменшить їхню вартість; поліпшення якості машин, устаткування, які дадуть можливість скоротити витрати на підтримку їх у належному робочому стані та ін..

  • Витрати на з/п. Це можливо лише при умовах, коли більш високими темпами підвищується продуктивність праці. Забезпечити постійний переважний ріст продуктивності праці можливо лише шляхом постійного техніко-технологічного відновлення виробництва, удосконалення його організації.

  • Витрати, джерелом покриття яких виступає вартість додаткового продукту. Ці витрати поділяються на обов’язкові і непродуктивні.

  • Одним із напрямків зниження собівартості є зміна форми власності підприємства з метою підвищення інтересів власників у зниженні витрат на виробництво продукції.

  • В умовах ринкової економіки істотним фактором зниження собівартості є вільна конкуренція.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]