
- •1 Бароко. Декор і орнамент у дпм
- •2 Кераміка бароко у західноєвропейському мистецтві 17-18 ст
- •3 Західноєвропейське скло бароко
- •4 Металеві вироби Західнох Європи стилю бароко
- •5 Західноєвропейські меблі стилю бароко
- •6 Західноєвропейський інтер’єр стилю бароко
- •7 Декор та орнамент рококо
- •9 Західноєвропейський фарфор рококо
- •10. Західноєвропейське скло рококо
- •11 Металеві виропи Західної Європи стилю рококо
- •12 Західноєвропейські меблі рококо
- •13 Західноєвропейський текстиль рококо
- •14 Інтер’єр рококо
- •15 Декор та орнамент у класичному дпм
- •16 Західноєвропейський фарфор, фаянс класицизму
- •17.Західноєвропейське скло класицизму
- •18 Металеві виропи Західної європи доби класицизму
- •19 Західноєвропейські меблі доби класицизму
- •20 Західноєвропейський текстиль доби класицизму
- •21 Західноєвропейський інтер’єр класицизму
- •22 Декор та орнамент мистецтва Ампіру
- •23 Західноєвропейський фарфор, фаянс Ампіру
- •24 Західноєвропейські меблі ампіру
- •25 Західноєвропейський текстиль ампіру
- •26 Західноєвропейський інтер’єр ампіру
- •27 Історизм та еклектика у дпм Західнох Європи
- •28 Інтер’єр і меблі еклектики
- •29 Фарфор і скло еклектики
- •30.Модерн. Основні напрями розвитку, їх характеристика. Основні принципи формоутворення, їх характеристика
- •31.Визначні постаті в мистецтві модерну. Національні різновиди модерну(ар нуво, візенський, північний)
- •32. Майоліка,фарфор, фаянс, скло модерну
- •33 Металеві вироби модерну
- •34 Меблі модерну
- •35 Текстиль модерну
- •36 Інтер’єр модерну
- •37.Основні напрями творчих пошуків у дпм та дизайні Зах Європи у першій половині хХст. Функціоналізм, Конструктивізм, Раціоналізм, Баухауз та їх характеристики. Провідні художники
- •38 Російське дпм 1 третини 18 ст.
- •39. Російське декоративне мистецтво середини 18 ст. Растрелівське бароко. Декор та орнамент. Фаянс, фарфор, скло. Меблі. Метал
- •39 Російське дпм середини 18 ст.
- •41 Дпм Росії першої половини 19 ст
- •43.Дпм Росії 2 пол 29 ст Еклектика
- •Резьба, игрушка, роспись
- •46 Народні художні промисли 20 ст
- •47. Народне мистецтво України
- •48. Морфологія в українському народному мистецтві
- •49.Писанкарсто:
- •49. Українське писанкарство та народний живопис
- •50 Українська кераміка 17 -18ст.
- •51. Украинское стекло
- •52 Українське ткацтво та шитво 17-19 ст.
4 Металеві вироби Західнох Європи стилю бароко
Ювелірна справа
Вельможі-голландці, датчани, шведи, французи і італійці — шаленіли від краси цих келихів. Створення подібних келихів відомо з доби середньовіччя. Попри золото, якого не було багато, швидко почали використовувати срібло чи коштовні камені, мінерали і екзотичні речі, перш за все коралі. Згодом додалися кокосові горіхи і яйця страусів — і через їх незвичність для європейців, і через магічні властивості, якими їх тоді наділяли. В добу Великих географічних відкриттів до екзотичних речей, що завозили в Західну Європу, додалися великі за розмірами мушлі з тропічних морів. Особливо виділялися ювелірні майстерні 17 століття міст Німеччини — Гамбург, Нюрнберг, Аугсбург. Майстерні європейські ювеліри, що вже мали значний досвід в обробці деревини, рогів, слонової кістки, узялися обробляти і мушлі тропічних морів. Брудні і потьмянілі, мушлі набували нетутешньої краси в яскравому освітленні після технологічної обробки. Їх мили від бруду, декілька днів обробляли слабкими розчинами кислоти, а потім лужними розчинами для нейтралізації кислот, знімали верхній шар. Боки очищеної мушлі, що грала перламутром, або залишали недоторканими, або додатково обробляли різьбленням чи гравіюванням. І різьба, і гравіювання мали свої варіанти. Різьблений візерунок міг бути рельєфним на тому ж тлі. Гравіювання нагадувало створення дошки-матриці на металі, тільки в цьому випадку матеріалом слугувала поверхня мушлі, з якої не збирались робити відбитків на папері. Малюнок міг бути рослинного характеру чи навіть сценою з фантастичними чи міфологічними персонажами. Іноді виготовляли невеличкі комплекти келихів з фантастичними істотами — келих-нереїда, келих-морський кінь і келих-одноріг. Келих з зібрань Музею історії мистецтв (Відень), виготовлений з яйця страуса. Його ніжка — золоте коло з червоними коралями, що підтримують фігурку самого страуса, який і несе келих-яйце з кришкою, теж прикрашеною шматками коралів. Майстри-ювеліри з Амстердаму поєднували дві мушлі наутилуса в одному золоченому глеку. Келих з подвійного наутилуса в збірці Музею срібла (Флоренція) має різьблений рослинний рельєф, контрастно пофарбований по відношенню тла. Міфологічні сцени на кришках келихів — справжня енциклопедія популярних барокових персонажів.
Іноді робили дрібні кльопки, що утримували маленькі коштовні камінці. Мушлю кріпили на ніжку, зазвичай скульптурну. Сюжетна скульптура могла бути і на верхівці келиха, перетворюючи келих у справжній шедевр ювелірства. Келих на картині Віллема Калфа «Келих Наутілус та китайська порцеляна» прикрашають фігурка бога морів Нептуна та кит, що поглинає Іону.
Подібним келихом вже переставали користуватись і він переходив у статус унікуму, парадного посуду, окраси пишного бенкету, часто був дипломатичним подарунком особі-володарю іншої держави. Майстерні Гамбурга виготовляли золочені і срібні тарілі, вази, келихи, підсвічники, розноси, чарки, курильниці — ароматниці. Данський королівський двір 1628 року був вимушений закласти подібні ювелірні вироби в ломбарди, аби швидко отримати гроші в казну, спорожнілу через Тридцятилітню війну. Невикуплені коштовні речі перейшли іншим володарям. Частку коштовного посуду перевезли вітрильниками в порт Московії Архангельськ, де його за золото придбали для царського двору.
Навіть у самому Гамбурзі залишилось не так багато подібних виробів доби бароко. В 18 столітті в скрутну годину урядовий сенат Гамбурга наказав переплавити срібні вироби заради карбування срібних монет. Збереглися лише речі, що перейшли в інші країни як дипломатичні дарунки.
У 20 столітті — келихи стануть надбанням державних скарбниць і великих музеїв в містах Флоренція (Музей срібла), Нью-Йорк (Музей мистецтва Метрополітен), Санкт-Петербург, Париж, Амстердам, Лос-Анджелес, Москва, Делфт, Дрезден, Гамбург, Аугсбург, Нюрнберг тощо.
КовальствоВ давнину, коли техніка кування і виливання металу стояла на низькому рівні, вже почалось застосування металевих огорож для захисту найбільш вразливих місць житла (вікна, двері). Огорожі, спочатку примітивної форми, в міру вдосконалення техніки обробки металу набувають складнішої форми, і вже в середні віки, коли мистецтво кування і відливання металу досягло більшої досконалості, почалось виробництво огорож, художні якості яких стояли на високому рівні. Романські ремісники укріплювали дерев'яні двері кованими деталями: міцні горизонтальні консолі, розгалужені спіралі вкривали всю поверхню дверей, скріплюючи таким чином важкі дубові дошки разом. Романська решітка, переважно масивна, складалась з вертикальних прутів квадратного перерізу, поставлених косо або вертикально. Окремі проміжки між ними заповнювались спіралями, які виходили з прутів. Найбільш відомі пам'ятки ковальського мистецтва романського періоду збереглись у Франції, Німеччині.
Потреба вищих прошарків суспільства в показовій парадності призводить до активізації будівництва. Це було основною передумовою розквіту мистецтва періоду бароко.
Потяг до прикрашання і розкоші знайшов відтворення в декоративних решітках огорож парків і палаців, в декоративних елементах палацової архітектури. Найпоширеніші декоративні елементи: акантовий орнамент в сполученні з масками, щитами, монограмами, коронами, геральдичними ліліями. Використовувались також розетки, квіти, голови тварин. У ХVІІІ ст. у більшості європейських країн поширюється конструкція кованих решіток, яка відтворює прагнення подолати простір в скороченій перспективі, у т. зв. Перспективному ряді. Інший елемент, типовий для решіток в стилі бароко, – розвинена форма акантового листка, яка супроводжується прутами (в багатьох випадках ще круглими), скрученими в спіралі. Окремі прути не перетинаються, а лише торкаються один до одного. По-новому використовуються плоскі або чотиригранні прути: оживають криві лінії прутів, правильні спіралі переходять в S-подібну форму [4, с. 74–87]. В барокових решітках використовуються прути різної товщини і профілю (круглого, квадратного, прямокутного). На відміну від ренесансних рівноплоских решіток, барокові були об'ємними, прикраси виступали над каркасом решітки. Металеві рельєфи і кругла скульптура вирізняються асиметричною композицією, площинністю і деталізацією. В круглій скульптурі і рельєфах домінують зображення пов’язані з міськими емблемами або зображеннями святих. Серед технік виконання переважаючим залишається ковальство. Ковані елементи оздоблення фасаду і скульптуру з металу використовували у своїх будівлях І.Г.Григорович –Барський і І.Г.