2.3. Результати та особливості впровадження особистісно-орієнтованого виховання в 3-б класі Молозької загальноосвітньої школи.

Проведення заключного експерименту допомогло визначити точну результативність впровадження казкотерапії у виховну роботу вчителя. Його мета: встановити як змінився рівень емоційного стану та комунікативних функцій учнів в процесі проведення казкотерапії. Для аналізу ефективності особистісно-орієнтованого виховання, а саме казкотерапії, було проведено психодіагностику за методикою Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєвої в обох групах. Отримані результати психодіагностики, як було проведено в основній та контрольній групі відображені в таблиці (Додаток 19).

За результатами психодіагностики, слід зазначити, що рівень позитивної емоційної діяльності учнів основної групи підвищився на декілька відсотків, що доводить ефективність застосування казкотерапії у виховній роботі педагога, яка спрямована на розвиток цінностей особистості дитини, запобігання конфліктних ситуацій у колективі та зменшення рівня тривожності та агресії серед дітей молодшого шкільного віку.

Проаналізувавши результати психодіагностики та спостерігаючи за колективом, слід відмітити, що діти основної групи стали менш конфліктними, спокійними, організованими, менше проявляли агресію один до одного, почали краще та ефективніше спілкуватися. Рівень комунікативні функції в учнів 3-Б класу стали дещо кращими (12,5%), в порівнянні з попередніми даними. Ці результати представлені у вигляді графіка (Додаток 20).На відміну від попередньої психодіагностики, в емоційній діяльності учнів основної групи більше переважають позитивні емоції (87,5%), ніж негативні (12,5%). Ці результати представлені у вигляді графіку (Додаток 21). Слід зазначити, що за даними психодіагностики рівень комунікативних функцій в учнів 3-Б класу не, змінився (18,75%) в порівнянні з контрольним експериментом (Додаток 22).

В 3-А класі результати заключного експерименту залишися майже не змінними в порівнянні з результатами формуючого експерименту: негативна емоційна діяльність становить 41,18%; негативні переживання – 47,06%; порушення комунікативних функцій – 29,41%. Всі ці результати представлені у вигляді графіку (Додаток 23).

Протягом проведених занять казкотерапії особлива увага зверталася на учнів, які мають проблеми у спілкуванні та учнів, які здатні проявляти агресію до однолітків. Значні проблеми виникали в організації класу та підтримання дисципліни під час проведення перших занять. Також виникали конфліктні ситуації під час вибору фігур почуттів, але згодом діти навчилися прислуховуватись, враховувати та поважати думку інших.

Успішний процес навчання проходить в єдиному цілісному сплетінні з вихованням, тому казкотерапію можна використовувати як складовий елемент уроків читання, громадянської освіти, трудового навчання, малювання тощо. Це дозволяє розробити деякі рекомендації щодо організації роботи з використанням казкотерапії (Додаток 24).

Висновки

Спостереження показують, що нерідко у групі між дітьми виникають взаємовідносини, які не тільки не формують у дітей гуманних почуттів один до одного, а, навпаки, – породжують егоїзм, агресивність, як якості особистості. В дитячих колективах є діти, які зазнають соціальне відкидання. Сааме тому останнім часом зросла популярність використання арттерапії у вихованні молодшого школяра.

Одним із видів арттерапії являється казкотерапія. Казкотерапія включає в себе ті виховні аспекти, які перевірені багатьма поколіннями наших предків. На сьогодні опубліковано багато розроблених казкотерапевтичних тренінгів, але в казці завжди є місце для творчості, тому кожен педагог може сам розробити програму, враховуючи особливості шкільної ситуації. При складанні такої програми, можна опиратися на структуру корекційно-розвивального казкотерапевтичного заняття для дітей, яку запропонувала Т.Д.Зінкевич-Євстегнєєва.

Заняття та ігри, які включають у себе елементи казкотерапії, дозволяють дитині осмислити своє власне життя. Впливаючи на свідомість і підсвідомість, можуть допомогти йому визначити вірний шлях вирішення своїх проблем. Спроектувавши вчинок героя казки на своє життя, дитина, змінивши свою поведінку, може стати на шлях особистого розвитку, лікування невротичних розладів. Все це говорить про те, що використання казкотерапевтичних методів дає можливість коригувати розвиток комунікативних здібностей дітей, тим самим, створюючи сприятливі умови, що сприяють психічному та особистісному розвитку особистості дитини.

Насамперед, розвиток особистості учня залежить від особистих і професійних якостей педагога, в першу чергу від того, наскільки він знайомий з психологічними особливостями дітей даного віку, чи може він бути уважним і чуйним до нюансів дитячої поведінки. Важливо, щоб педагог був щирим, емоційно відкритим, артистичним, здатним до імпровізації і володів навичками саморегуляції та релаксації.

Не варто чекати від своєї роботи швидкого показового ефекту, позитивні результати починають виявлятися поступово. У дітей зникають небажані форми поведінки, з'являється здатність виконувати такі види діяльності, які раніше були їм недоступні.