14. Навчальна дисципліна «Конституційне право України».

Конституційне право України як навчальна дисципліна – це сукупність правових знань про конституційне право як галузь права і як науку. Як навчальна дисципліна вона викладається в усіх учбових закладах, де вивчається право в будь-якій формі. Це стосується юридичних вузів і факультетів, юридичних коледжів, а також системи після вузівської освіти (аспірантура). Конституційне право України входить до числа обов’язкових предметів державного стандарту. Навчальна дисципліна “Конституційне право України” передбачає насамперед одержання студентами знань про поняття конституційного права, його предмет, метод, систему, функції, джерела.Серед загальних положень конституційного права досить значне місце займають положення про систему конституційного права – конституційно-правові інститути, конституційно-правові норми, а також конституційно-правові відносини.Серед інститутів конституційного права як пріоритетний висвітлюється інститут основ конституційного ладу, його система і гарантії. Розкриваються поняття державного і суспільного ладу, їх основні принципи й інститути.Курс конституційного права, як правило, передбачає висвітлення основних засад територіального устрою України і системи її місцевого самоврядування. Першочергове значення надається поняттям території і територіального устрою держави та його основним видам. Висвітлюються принципи територіального устрою України, система її адміністративно територіального устрою та основні функції її адміністративно-територіальних одиниць. Значна увага в конституційному праві України приділяється місцевому самоврядуванню.Особливо велика увага приділяється в курсі конституційного права питанням державної влади. Висвітлюються як загальні засади організації і здійснення державної влади, так і засади здійснення окремих видів влади – законодавчої, виконавчої і судової.

 

15. Поняття та сутність конституції. Конституція юридична і конституція фактична

Конституція – це закон, який встановлює форму держави, систему державних органів, визначає порядок їх формування та діяльності, основні права та обов’язки громадян.Під конституцією розуміють основний закон держави, який відображає волю та інтереси народу в цілому або окремих соціальних верств (груп) суспільства і закріплює в їхніх інтересах найважливіші засади суспільного ладу і державної організації відповідної країни. За формою конституція – завжди документ держави, тобто це правовий акт, основний закон країни, який приймається парламентом, спеціальною конституційною асамблеєю, безпосередньо голосуванням народу, і має, таким чином, державно-обов’язкову, причому найвищу силу; тобто конституція стоїть на першому місці в законодавстві країни і містить вихідні засади національної системи права. А по суті і за змістом конституція – звичайно є документом і суспільства, і держави. Інакше кажучи, конституція – політичний документ. Головні питання її змісту – про владу, форми власності, становище особи, устрій держави. Конституційні норми є основоположними для діяльності державних органів, політичних партій та інших громадських об’єднань, посадових осіб, громадян даної країни та іноземців, які перебувають на її території.Наявність конституції – обов’язковий компонент сучасної держави.

Юридична конституція – це система правових норм, які закріплюють засади конституційного ладу, встановлюють найвищі правові гарантії прав і свобод людини і громадянина, визначають систему, принципи організації і функціонування органів публічної влади, встановлюють територіальний устрій держави.Фактична конституція – це термін, що застосовується для характеристики реального стану суспільних відносин, які складають предмет конституційного регулювання, він позначає реально існуючі в країні основи державного ладу, фактичну ситуацію з правами та свободами людини тощо.