78.Духовне і матеріальне виробництво

Духовне виробництво – це вся багатогранна діяльність людей з виробництва, розподілу, обміну споживання та збереження духовних цінностей. Під духовними цінностями розуміють ідеї, уявлення, наукові знання, ідеали, виробництво яких здійснюється за допомогою певних соціальних інститутів. Духовне виробництво охоплює освіту, ідейне, моральне, релігійне, естетичне, правове виховання, різні форми залучення людей до духовної культури через систему культурно-масових закладів, просвітницьких організацій, засобів масової інформації тощо.

Матеріальне виробництво - це визначаюча реальність, яку кожне покоління застає як дещо, що склалося, відносно стійке. Люди не можуть її конструювати. Вони повинні узгоджувати свої дії з цією суспільною реальністю, та як вони узгоджують їх з реальністю природною. Тому якщо якісь заклики не погодженні з процесом матеріального виробництва, то вони або передчасні, або нездійсненні.

79. Місце реклами в духовному виробництві

Духовне виробництво - процес створення /вироблення/ ідей, теорій, моралі, свідомості, знань, культури тощо, спрямоване на формування нових духовних, інтелектуальних і фізичних якостей людини .Д. в. є діалектичною єдністю духовних продуктивних сил і специфічної системи зв'язків, взаємин між людьми у процесі виробництва своєрідної продукції . Предметом економічної науки повинно стати вивчення духовних продуктивних сил, результатів духовної діяльності, їх розподілу серед членів суспільства, процесу обміну окремими продуктами духовного виробництва,їх освоєння. Духовна діяльність є специфічною сферою суспільного поділу праці, у якій здійснюється обробка людей людьми. Продукти духовної праці можуть бути результатом продуктивної та непродуктивної праці. Характерною особливістю сучасного виробництва є зростання у ньому ролі духовного потенціалу, духу народів і націй, національної самосвідомості, патріотизму.

Реклама стала повсякденною реалією життя сучасного суспільства. В умовах зламу соціальних норм реклама виявляється засобом, що формує і підтримує позитивні моделі поведінки. Соціокультурна функція реклами полягає у формуванні пострадянського менталітету, нової "ринкової" економічної свідомості і нового способу життя. Реклама, діючи в контексті соціально-інформаційного середовища, не просто відтворює інтереси та потреби рекламодавців і споживачів товарів; та послуг, вона переводить інформацію із сфери знань у систему нормативно-ціннісних орієнтацій особистості, тим самим має великий вплив на соціалізацію особистості, на соціальні відносини. Сучасний світ нарівні з розгалуженою багатошаровою системою матеріального виробництва має складну систему символічного виробництва.

Отже, з одного боку, реклама є залежною від економічних, культурних, політичних, освітніх та інших пріоритетів певного суспільства, а з іншого боку, сама впливає на його формування. "Щоб бути ефективною, реклама повинна відповідати тому суспільству, яке є, а не тому, яким воно повинне бути. Її успіх чи невдача залежить від того, якою мірою той чи інший рекламний текст (як єдине ціле) в узагальненій, лаконічній та дохідливій формі представляє певну ситуацію, тобто заміщає її та служить її знаком у свідомості споживача.

У рекламній справі непорушним вважається те положення, що реклама в усіх її формах може тільки стимулювати і спрямовувати у певному руслі потенційні споживацькі потреби, але в жодному разі не здатна створювати їх проти волі споживача. Тому реклама повинна неухильно рухатися за соціально-економічними умовами, що постійно змінюються, по можливості відображаючи їх, а в ідеалі — передувати їм, передбачати найближчу можливу ситуацію і наперед враховувати її.