- •1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
- •2.Філософія як світоглядне знання
- •3.Міфологія і релігія як витоки філософського знання
- •4.Предмет філософії
- •5.Функції філософії
- •6.Основіні галузі філософського знання
- •7.Основні філософські ідеї античності
- •8. Особливості середньовічного суспільства та їх відбиття у філософській думці
- •9.Проблема співвідношення розуму і віри у томістській філософії
- •10.Характерні риси філософії відродження
- •22.Філосовські погляди т.Г.Шевченка.
- •26.Основні форми буття
- •27.Матерія як філософська категорія
- •29. Енгельс виділив 5 основних форм руху:
- •55.Шляхи розвитку творчих здібностей сучасного фахівця
- •56 Пізнання як процес ідеального освоєння реального світу.
- •57. Суб'єкт та об'єкт пізнання
- •58.Форми чуттєвого пізнання.
- •59. Раціональне пізнання та його форми
- •60. Гносеологічні функції практики
- •61.Проблема істини в філософії ???
- •62. Об'єктивність істини
- •63. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •64.Конкретність істини
- •65. Проблема методу пізнання
- •66. Система методів наукового пізнання
- •67. Методи емпіричного дослідження
- •68. Методи теоретичного дослідження
- •69. Загальнологічні методи дослідження
- •70. Моделювання і можливості його використання у фаховій діяльності.
- •71. Системний метод і його принципи
- •72.Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття
- •73.Філософська концепція людини
- •74.Природне (біологічне) та соціальне в людині
- •75. Людина, індивід ,особа, особистість, індивідуальність
- •76.Поняття суспільства його характерні ознаки
- •77.Категорія суспільне виробництво
- •78.Духовне і матеріальне виробництво
- •79. Місце реклами в духовному виробництві
- •80.Основні проблеми сучасності їх головні ознаки
- •81.Шляхи й умови розв'язання глобальних проблем
75. Людина, індивід ,особа, особистість, індивідуальність
Людина— це, насамперед, біологічна істота, яка наділена, на відміну від інших представників біологічних видів, свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина — істота соціальна.
Індивід— це окремо взята людина як представник людського роду з усіма її психологічними, морально-етичними та психічними характеристиками. Індивід — це завжди один з багатьох, і він завжди знеособлений. У понятті «індивід» не фіксуються які-небудь особливі або одиничні властивості (біологічні, соціальні) людини, хоча вони, звичайно, присутні.
особистість— це системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
особа - це не просто окремий індивід,, а й індивідуальна система, яка формується на природній (спадковість) та соціальній основах, але розвивається й функціонує тільки в суспільстві (соціальному середовищі). Особа - це єдина із систем, яка інтелектуально й соціокультурно облаштовує свою життєдіяльність у суспільстві, планує свій розвиток і саморозвиток, творить не тільки світ "другої природи", а й створює себе як людину - соціальну істоту.
індивідуальність - це така визначеність індивіда, яка характеризується винятковими рисами чи властивостями. В першу чергу, вона пов'язана з природно-біологічними ознаками, а потім і з соціально набутими. Завдяки цьому одна особа відрізняється від інших. У випадку, коли в індивідуальному переважають одиничні риси, тоді й проявляється індивідуалізація.
76.Поняття суспільства його характерні ознаки
Суспільство – це форма життєдіяльності людей, спосіб їх соціальної організації. Це система, що розвивається на основі об'єктивних соціальних законів.
Найбільш характерними ознаками суспільства є:
* спільність території, на якій проживають люди, що взаємодіють і спілкуються між собою;
• цілісність і сталість суспільства як певного єдиного цілого;
• -автономність і самодостатність, самовідтворення, саморегуляція і саморозвиток;
• здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків;
• певний рівень розвитку культури з усталеною системою норм і цінностей, які лежать в основі соціальних зв'язків між людьми.
77.Категорія суспільне виробництво
Суспільне виробництво — сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку. Традиційно складається з двох сфер:
матеріальне;нематеріальне.
Матеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом матеріальних благ і наданням матеріальних послуг (промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, побутове обслуговування тощо).
До нематеріального виробництва відносяться галузі, які займаються виробництвом духовних цінностей і наданням нематеріальних послуг (роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура і т. д.)