- •1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
- •2.Філософія як світоглядне знання
- •3.Міфологія і релігія як витоки філософського знання
- •4.Предмет філософії
- •5.Функції філософії
- •6.Основіні галузі філософського знання
- •7.Основні філософські ідеї античності
- •8. Особливості середньовічного суспільства та їх відбиття у філософській думці
- •9.Проблема співвідношення розуму і віри у томістській філософії
- •10.Характерні риси філософії відродження
- •22.Філосовські погляди т.Г.Шевченка.
- •26.Основні форми буття
- •27.Матерія як філософська категорія
- •29. Енгельс виділив 5 основних форм руху:
- •55.Шляхи розвитку творчих здібностей сучасного фахівця
- •56 Пізнання як процес ідеального освоєння реального світу.
- •57. Суб'єкт та об'єкт пізнання
- •58.Форми чуттєвого пізнання.
- •59. Раціональне пізнання та його форми
- •60. Гносеологічні функції практики
- •61.Проблема істини в філософії ???
- •62. Об'єктивність істини
- •63. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •64.Конкретність істини
- •65. Проблема методу пізнання
- •66. Система методів наукового пізнання
- •67. Методи емпіричного дослідження
- •68. Методи теоретичного дослідження
- •69. Загальнологічні методи дослідження
- •70. Моделювання і можливості його використання у фаховій діяльності.
- •71. Системний метод і його принципи
- •72.Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття
- •73.Філософська концепція людини
- •74.Природне (біологічне) та соціальне в людині
- •75. Людина, індивід ,особа, особистість, індивідуальність
- •76.Поняття суспільства його характерні ознаки
- •77.Категорія суспільне виробництво
- •78.Духовне і матеріальне виробництво
- •79. Місце реклами в духовному виробництві
- •80.Основні проблеми сучасності їх головні ознаки
- •81.Шляхи й умови розв'язання глобальних проблем
67. Методи емпіричного дослідження
Спостереження — це упорядкована, систематизована, цілеспрямована система сприйнять досліджуваних явищ, його властивостей, зв'язків, відношень, яка дає вихідний емпіричний матеріал для пізнання, його властивостей, зв'язків, відношень, відповідні факти. Спостереження широко застосовуються в багатьох природничих та суспільних науках
Порівняння — метод емпіричного рівня наукового пізнання, з допомогою якого робиться висновок про подібність чи відмінність об'єктів пізнання. Цей метод дає можливість виявити кількісні й якісні характеристики предметів, класифікувати, упорядкувати і оцінити їх.
Вимірювання — метод емпіричного рівня пізнання, здопо-могоюякого визначається відношення однієї, вимірюваної величини, до іншої, що приймається за постійну стосовно вимірюваної. Метод вимірювання включає в себе такі основні моменти: вибір одиниці вимірювання і одержання набору відповідних мір, установлення правил порівняння вимірюваної величини з мірою і правил складання мір, опис процедури вимірювання.
Експеримент, перебуваючи в тісному зв'язку із спостереженням, відрізняється від останнього тим, що експериментатор активно втручається в перебіг досліджуваних явищ та подій. Він вдається до експерименту тоді, коли для розв'язання проблеми доводиться вдаватися до певної форми взаємодії з досліджуваним предметом, до створення штучного середовища з метою одержання відповідних емпіричних даних. Свідомо і планомірно підбираючи умови, в яких відбувається досліджуване явище чи протікає процес, регулюючи, багатократно повторюючи його, вчений виявляє в ньому істотне і абстрагується від неістотного.
Експеримент використовують не лише для одержання емпіричних даних. Іноді до нього вдаються і тоді, коли виникає потреба підтвердити або спростувати певні наслідки, що випливають з існуючої теорії.
Експеримент дає загалом багатшу і глибшу інформацію про досліджувані явища порівняно із спостереженням. Правда, при цьому виникає можливість привнесення суб'єктивного начала в пізнавальний процес, перекрученого відображення дійсності.
68. Методи теоретичного дослідження
Формалізація — метод, з допомогою якого змістове знання відображається у формалізованій мові. Необхідною умовою для побудови такої мови є використання аксіоматичного методу, завдяки якому вдається одержати всі твердження теорії з невеликої кількості положень (аксіом), які приймаються без доведення.
Ідеалізація — це конструювання подумки об'єктів, які не існують насправді або практично не здійсненні (наприклад, абсолютно тверде тіло, абсолютно чорне тіло, лінія, площина).
Мета ідеалізації: позбавити реальні об'єкти деяких притаманних їм властивостей і наділити (подумки) ці об'єкти певними нереальними і гіпотетичними властивостями.
Аксіоматичний метод — метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.
69. Загальнологічні методи дослідження
Аналіз — це мислене розчленування предмета (явища, процесу), властивості предмета або відношення між предметами на частини. Процедура аналізу є органічною складовою будь-якого наукового дослідження. Вона, як правило, становить початкову стадію вивчення об'єкта, на якій дослідник переходить від нерозчленованого опису цього об'єкта до виявлення його структури, складових, а також властивостей.
Синтез — мислене поєднання різноманітних елементів, сторін предмета в єдине ціле (систему).
Індукція — метод пізнання, з допомогою якого на підставі знання властивостей, зв'язків чи відношень окремих предметів роблять висновок про наявність цих властивостей (зв'язків чи відношень) усіх предметів чи явищ відповідної предметної сфери.
Дедукція — метод наукового пізнання, з допомогою якого, виходячи з більш загальних положень, одержують менш загальні, часткові, а то й одиничні. Завдяки дедукції одержують достовірне знання, тому дедуктивними часто називають необхідні умовиводи.
Аналогія — метод, відповідно до якого на підставі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками. Аналогія, як і неповна індукція, сама по собі ще не може гарантувати достовірні висновки.
