Основні показники динаміки*

Назва	Формула	Характеристика формули
Зовнішньоторговельний обіг	ЗТО = Е + І	Е – експорт , І – імпорт;
Спеціальна торгівля	ЗТО = реекспорт-реімпорт
Темпи росту експорту	Т р.е. = Ез.р./Еб.р.*100%	Тр.е. – темпи росту експорту; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році; Еб.р.-обсяг експорту в базисному році
Темпи росту імпорту	Тр.і.=Із.р./Іб.р.*100%	Тр.і.-темпи росту імпорту; Із.р.-обсяг імпорту в базисному році; Іб.р.-обсяг імпорту в базисному році.
Темпи росту зовнішньоторговельного обігу	Тр.зт.об.=ЗТОз.р./ЗТОб.р.*100%	Тр.зт.об.- темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТОз.р.-обсяг зовнішньо торг. обігу за звітний рік; ЗТОб.р.-обсяг зовнішньоторг. обігу за базисний рік.
Темпи приросту експорту	Тпр.е.=Тр.е.з.р./Тр.е.б.р.*100%	Тпр.е.-темпи приросту експорту; Тр.е.з.р.-темпи росту експорту за звітний рік; Тр.е.б.р.-темпи росту експорту за базисний рік
Темпи приросту імпорту	Тпр.і.=Тр.і.з.р./Тр.і.б.р.*100%	Тпр.і.- Темпи приросту імпорту; Тр.і.з.р.-темпи росту імпорту за звітний рік; Тр.і.б.р.-темпи росту імпорту за базисний рік.
Темпи приросту зовнішньоторговельного обігу	Тпр.зто=Тр.зто.з.р./Тр.зто.б.р.*100%	Тпр.зто- темпи приросту зовнішньо торг. обігу; Тр.зто.з.р.-темпи зовнішньоторг. обігу за звітний рік; Тр.зто.б.р.-темпи зовнішньоторг. обігу за базисний рік.

*складено автором на підставі даних[090]

Основні показники результатів складаються з:

- сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни; - сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує; - сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс; - сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій; - індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

• “Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”. 

Для визнaчeння пeрeвaг тa недоліків міжнародної торгівлі машинобудівельної галузі України та при визнaчeннi нaпрямiв удоcконaлeння міжнародної діяльності пiдприємcтв України нa cвiтовому ринку даного товару – використано методи SWOT – aнaлiзу, прогнозування та кореляційно-регресійний багатофакторний аналіз.

SWOT-аналіз - це процес встановлення зв'язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства [265 ].

SWOT-аналіз — це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей — адаптації до середовища або формування впливу на нього. Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються тим, що стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

Проблемами використання методу SWOT-аналізу та побудови матриці рішень займалося багато вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як Дж.Вествуд,С.Дибб, П.Дойль, Н.В.Куденко, Г.В.Завгородня, В.М.Терещенко, Л.В.Балабанова. В працях цих вчених зазначається, що SWOT-аналіз дає основу для оцінки ефективних сторін діяльності і можливостей коректування її слабких сторін, тобто визначає як зовнішні, так і внутрішні фактори [333].

Для здійснення SWOT-аналізу на необхідне відповідне інформаційне забезпечення, яке повинно включати: базу даних; методи та моделі, необхідні для SWOT-аналізу; набір організаційних і методичних прийомів, необхідних для підвищення надійності інформаційного забезпечення [448, с.34].

На формування порівняльних переваг впливають деякі фактори. Оцінити результати їх дії можливо методами статистики, основу яких становлять побудова і аналіз відповідної математичної моделі. Для багатофакторних моделей чи явищ доцільно використовувати методи множинного кореляційно-регресійного аналізу, які дають змогу вивчити та кількісно оцінити внутрішні і зовнішні наслідкові зв’язки між утворюючими модель факторами та встановити закономірності функціонування і тенденції розвитку досліджуваної результативної ознаки.

Під час побудови багатофакторних регресійних моделей можна виділити такі етапи.

Вибір всіх можливих факторів, які впливають на показник (або процес), що досліджується. Для кожного фактора потрібно визначити його числові характеристики. Якщо деякі фактори неможливо кількісно чи якісно визначити або для них недоступна статистика, то їх вилучають з подальшого розгляду.

Вибір вигляду багатофакторної чи регресійної моделі, тобто знаходження аналітичного виразу, котрий найкраще відображував би зв'язок факторних ознак з результативною, тобто вибір функції[3232]:

Y = ƒ(X₁,X₂,X₃,…..,X_n), (1.1)

Де,

Y – результативна ознака-функція;

Х₁,Х₂,Х₃,…,Х_n – факторні ознаки.

Важливою проблемою в цьому випадку є вибір аналітичного вигляду для функції f , яка зв’язує наявні фактори з результативною ознакою-функцією. Ця функція має краще за інші відображати реальні зв’язки між досліджуваними показниками і факторами. На практиці рівняння множинної регресії подають у лінійному вигляді[2333]:

Y = a₀ + a₁X₁ + a₂X₂ + ….+a_nX_n., (1.2)

Де

A₀, A₁,…,a_n – параметри рівняння, які підлягають визначенню.

Якщо для кожного фактора, зокрема і результативну ознаку, відомі n значень yі,X1і,X2і,…,Xni, і=1,2,…,m, то використовуючи стандартну процедуру методу найменших квадратів, для оцінки параметрів регресійного рівняння отримаємо систему лінійних алгебраїчних рівнянь

(1.4)

Отриману систему n+1 рівнянь з n+1 невідомими а0,а1,…,аn можна розв’язувати методами лінійної алгебри. Для великої кількості рівнянь найдоцільніше використовувати метод Гаусса із вибором головного елемента. Оскільки матриця цієї системи лінійних алгебраїчних рівнянь є симетричною, то її розв’язок завжди існує, причому єдиний. Якщо ж кількість рівнянь є невеликою, то з успіхом можна використовувати для розв’язання задачі метод оберненої матриці.

Перевірка адекватності отриманої моделі.

Для цього необхідно обчислити:

– залишки моделі, тобто розбіжності між спостереженими та розрахунковими значеннями:

u_i = y_i – ŷ_i = y_i – (a₀ + a₁X_1i + a₂X_2i +…+ a_nX_ni), i = 1,2,…,m; (1.5)

– відносну похибку залишків та її середнє значення:

– середньоквадратичну помилку дисперсії збурень:

_(1.6)

– коефіцієнт детермінації:

або (1.7)

– коефіцієнт множинної кореляції R , який є основним показником щільності кореляційного зв’язку узагальненого показника з факторами:

(1.6)

Де,

(1.7)

(1.8)

Якщо значення R є близьким до 1, то взаємозв’язок між показником і факторами вважається щільним. Множинний коефіцієнт кореляції R є основною характеристикою тісноти взаємозв’язку між результативною ознакою та сукупністю факторних ознак.

Для оцінки сили зв'язку в теорії кореляції застосовується шкала англійської статистика Чеддока: слабка - від 0,1 до 0,3; помірна - від 0,3 до 0,5; помітна - від 0,5 до 0,7; висока - від 0 , 7 до 0,9; вельми висока (сильна) - від 0,9 до 1,0. Наведеми таблицю значень шкали Чеддока (таблиця 1.4):

Таблиця 1. 4