Біогенні елементи:

Відносять сполуки нітрогену, фосфору, заліза, силіцію, вони мають надзвичайно важливе значення для розвитку життєвих процесів.

Мікроелементи – наз. речовини, які знах. у воді в малих кількостях менше 1мг/л. бгато з них необхідні для життєдіяльності організмів, але підвищена концентрація їх у воді,може перетворити воду на отруту(багато з них необхідні). До мікроелементів належ.:бром,йод,літій,барій,важкі метали заліза,нікелю,цинку,кобальту,купруму,ртуті,рубідію та ін..,також належ. Радіоактивні елементи прир. та антропогенного походження.

Прир.-рубідій,уран,радій.

Антропогенні-цезій,стронцій,кобальт.

Потрапляючи у воду спричиняють забруднення різного характеру .

Забруднюючі речовини природні,антропогенні.

Найбільш небезпечними забрудненнями ,що змінюють біоценоз річок.

Біоценоз - це біолог система котра являє собою сукупність популяцій різних біолог. структур знах. на певній території, пов’язані певним біотопом, обміном речовин та енергією.

Біоценоз річок – це сукупність різних рослинних і тваринних організмів. Рослинні організми в складі біоценозу представлені вищими рослинами та нищими водоростями.

ЛЕКЦІЯ 4

Гідрологія озер

Лімнологія – наука про озера(гідрологія озер). Ця наука є частиною гідрологічної суші, вона вивчає походження і поширення, водний та гідрологічний режим озер.

Озера - це природні водойми котрі являють собою западини на земній поверхні різної величини та форми заповнені водою, рух води відбувається в певному напрямку в межах улоговини сповільнений або відсутній.

Озерні улоговини утворюються під впливом внутрішніх(ендогенних) та зовнішніх(екзогенних) процесів. Внаслідок ендогенних на землі утворюються великі та глибоководні впадини, озера тектонічного та вулканічного походження.

Тектонічні озера – утворюються під впливом зміни земної кори: Байкал, Сиван, Каспійське море.

Вулканічні виникають в кратерах завислих вулканів або а долинах річок: Камчатка, Японія, Голландія, Закавказзя.

Озера екзогенного походження менші за глибиною та розмірами поділ.:

1.гідрогенні

2.глеціогенні

3.еолові

4.карстові

5.органогенні

6.антропогенні

Гідрогенні – можна поділити:водно ерозійні,водно акумулятивні. Вони вик. в процесі утворення підземні та річкові води.

Глеціогенні і карстові утв. під дією підземних вод особливо,де поширюються вапняки, гіпс, доломіти. Також до цих озер належ. льодовиково-ерозійні озера,які виникають на схилах гір Скандинавії та Канади.

Еолові з’являються внаслідок дід вітру між донних зниженнях і відносяться озера: Прибалтики та Казахстану.

Органогенні утв. на торфових болотах.

Антропогенні –водосхища,ставки,штучно створені на річках кар’єри, солені шахти заповнені водою.

Озера хар. газовим режимом ,при його формуванні,велике значення мають розчинені у воді гази серед яких:кисень, вуглекислий газ, сірководень. Для озер хар. явище прямої та оберненої стратифікації(розподіл газів в озері згідно з його глибиною залежить від темп., режиму та біохім. процесів, які відбуваються в озері.

При значній циркуляції озерних вод вміст розчинених газів вирівнюється по всій глибині озера найбільше його в верхніх шарах.

Сірководень виникає в придонних шарах озер при розкладенні білкових речовин за відсутності кисню. Нестача кисню в нижніх шарах води може спричинити до загибелі гідробіотів та ін.. живих організмів.

Найбільш знижена частина озерної улоговини, що заповнена водою наз. озерним ложем.

Подія:берегова облать та глибина.

-p

В першій області переваж. Процеси руйнування гірських порід. які скл. Улоговину, а в 2 відкладаються продукти руйнування.

У береговій області виділ.:

1.берег

2.узбережжя

3.берегова відмілена.

Глибинна область - профундаль

Верхня частина озера – літораль.

Перехідна частина – сублітораль.

Межі окремих частин озерного ложа виражені не завжди чітко. Частина води, яка заходить на берег наз. областю відкритої води (пелагіаль).

Озера відрізн. між собою величиною та формою.

Абсолютні і відносні величини, які хар. форму і розмір озерної улоговини, та к-сть води, що її заповнює наз. морфометричними характеристиками озера.

До них належ.: довжина, ширина, глибина, площа озера, порізаність берегової лінії, об’єм води, форма озерної улоговини.

Морфометричні хар. визначаються за гіпсометричними та багато метричними картами.

Площа озера(поверхня дзеркала води) хар. площу водної поверхні озера без островів і визнач. за картою, планіметром.

Довжина – найкоротша відстань має 2-ма найвіддаленішими точками його берегової лінії заміряної на поверхні озера.

Ширина – може бути визнач. за співвідношу. Площі озера до його довжини.

Об’єм – визнач. за батиметричною кривою. Середня глибина = віднош. об’єму

озера до площі дзеркала.

V/F=Hсер.

Максимальна глибина визнач. практично за допомогою батометра, яким одночасно щей відбирається проба води.

Перелік найбільших за площею озер, розташованих на території України
Озеро, лиман	Місцезнаходження	Площа, км кв.	Довжина, км	Максимальна ширина, км	Максимальна глибина, м
Дністровський	Узбережжя Чорного моря	360,0	42,0	12,0	2,7
Сасик (Кундук)	Узбережжя Чорного моря	204,8	35,0	11,0	3,9
Тилігульський	Узбережжя Чорного моря	170-150	80,0	3,5	21,0
Молочний	Узбережжя Азовського моря	168,0	35,0	10,0	3,0
Ялпуг	Басейн Дунаю	149,0	39,0	5,0	6,0
Каґул	Басейн Дунаю	93,5-82,0	18,0	11,0	7,0
Кугурлуй	Басейн Дунаю	82,0	20,0	10,0	2,0
Шагани	Узбережжя Чорного моря	74,0	11,5	9,3	2,0
Алібей	Узбережжя Чорного моря	72,0	15,0	11.0	2,5
Сасик	Кримський півострів	71,0	18,0	12,0	1,2
Хаджибейський	Узбережжя Чорного моря	70,0	40,0	3,5	13,5
Катлабух	Басейн Дунаю	67,0	21,0	6,0	4,0
Китай	Басейн Дунаю	60,0	24,0	3,5	5,0
Куяльницький	Узбережжя Чорного моря	60-56	28,0	2,5	3,0
Донузлав	Кримський півострів	48,2	30,0	8,5	27,0
Айгульське	Кримський півострів	37,0	18,0	4,5	0,3
Будацький	Узбережжя Чорного моря	30,0	15,0	2,7	2,0
Світязь	Басейн Західного Бугу	27,5	9,3	8.0	58,4
Актаське	Кримський півострів	26,8	8,0	3,5	0,1
Узунларське	Кримський півострів	21,2	10,0	5,5	0,1
Кирлеуцьке	Кримський півострів	20,8	13,2	3,0	0,6
Тобечицьке	Кримський півострів	18,7	9,0	5,0	0,5
Пулемецьке	Басейн Західного Бугу	16,3	6,0	3,6	19,0
Турське	Басейн Прип'яті	13,0	5,4	3,2	2,6
Киятське	Кримський півострів	12,5	10,0	4,5	0,4
Старе і Тузли	Кримський півострів	12,2	5,5	2,5	0,8