5.2. Аналіз небезпечних та шкідливих чинників на виробництві

Для людей, що працюють на виробництві, незалежно від роду їх діяльності, повинні бути створені умови виробничого середовища, які б не завдавали шкоди їх здоров'ю і були безпечними для людини. Ризики виникнення отруєння шкідливими речовинами, отримання травми або інші чинники, що здатні завдати шкоду здоров’ю людини мають бути зведені до мінімуму або виключені зовсім.

Для виявлення наявності шкідливих і небезпечних чинників при виробництві йогурту, що будуть впливати на стан здоров’я працівників підприємства, необхідно проаналізувати роботу технологічного обладнання і режими провдення технологічних процесів.

Шкідиві і небезпечні чинники на виробництві визначає ГОСТ 12.0.003-74.

Лінія по виготовленню йогурту включає наступне технологічне обладнання: засоби для переміщення сировини і готової продукції –

транспортери, насоси, трубопроводи; резервуари для зберігання молока, молочних продуктів і напівфабрикатів – танки молочні різної тоннажності; обладнання для теплової і механічної обробки молока і молочних сепаратори, пастеризаційно-охолоджувальні установки, гомогенізатор; автомат розливу і фасування готового продукту. Деякі види обладнання (сепаратор, гомогенізатор, насос, фасувальний апарат) супроводжуються виникненням вібрацї, шуму, що має значний негативний вплив на працівників підприємства у вигляді фізичного і нервово-психічного навантаження.

Для зменшення ризику травмування, чи виникнення будь-яких інших порушень у стані здоров’я працівників, останні повинні чітко дотримуватись правил розташування обладнання в цехах, техніки безпеки при його експлуатації та виробничої санітарії на підприємстві.

Всі технологічні процеси, що здійснюють на підприємстві повинні керуватись згідно вимог чинної нормативної документації: ГОСТ 12.3.002–75, ГОСТ 12.2.061–81, ДНАОП 0.03-1.07-73 та ін.

Норми розташування виробничого обладнання слугують для забезпечення безпечних умов праці. Нормативними документами передбачені наступні вимоги до розташування обладнання у виробничому приміщенні. Відстань між виступаючими частинами машин, машиною і елементами будівлі, де не відбуваються переміщення персоналу – не менше 0,5 м, в місцях проходу персоналу – не менше 0,8 м. Якщо обладнання встановлюють один за одним, то відстань між ними повинна бути не менше 1,5 м. Мінімальна відстань від поверхні обладнання до нижньої частини балок перекриття допускється 0,5 м. Основний прохід у виробничих приміщеннях – не менше 2 м.

Прохід в приміщеннях, що розраховані на переміщення візків в одному напрямі, складають не менше ширини візка + 0,2 м з кожної сторони, а при зустрічному русі візка – сума ширин візків + 0,3 м з кожної сторони.

5.3. Виробнича санітарія

Виробнича санітарія – це система організаційних заходів і засобів, що захищають працівників від шкідливих виробничих факторів. До них відносяться відхилення від нормативних значень вологості, температури і швидкості руху повітря, шум і вібрація на виробництві, недостатня освітленність робочих місць і санітарне утримання виробничих і допоміжних цехів [8].

Мікроклімат виробничого приміщення – це умови внутрішнього середовища, які впливають на тепловий обмін працюючих. Мікроклімат визначається такими параметрами: температура повітря в приміщенні, °С; відносною вологістю повітря, %; швидкість руху повітря, м/с.

У виробничих приміщеннях з незначним надлишком тепла температура повітря повинна бути не вище 22°С в холодний і перехідні періоди року і не вище 25°С в літній період. Відносна вологість повітря в них не вище 75% для холодного і перехідних періодів року і 55…70% для літнього часу, а швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,3…0,7 м/с.

Допустимий вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони визначає ГОСТ 12.1.005-88. Гранично допустимі рівні вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони наведено в таблиці 5.1

Таблиця 5.1.