28

Тема 5.

КУЛЬТУРА КРАЇН ЄВРОПИ Й АМЕРИКИ В XVIII – XIX СТОЛІТТЯХ.

РОЗВИТОК НАУКИ Й ТЕХНІКИ.

ЛІТЕРАТУРА, ФІЛОСОФІЯ, МИСТЕЦТВО

(ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

План:

1. Розвиток техніки і науки. Основні винаходи та їх використання.

2. Найважливіші відкриття у природничо-математичних науках кінця XVIII-XIX ст.

3. Філософія. Література. Мистецтво.

1. Розвиток техніки і науки. Основні винаходи та їх використання.

Буржуазні революції в Європі й Америці, забезпечивши швид­кий розвиток виробництва, за­клали основи для прогресу в прикладних і точних науках. Сформований до початку XIX століття тісний взаємозв’язок науки й техніки мав надзвичай­не значення для вдосконалення виробництва, відкривши шлях практичному впровадженню наукових відкрит­тів. Прискорилися темпи змін у науці й техніці, скоротилися терміни впровадження відкриттів у виробництво. Потребуючи безупинного тех­нологічного відновлення, машинна індустрія заклала основи переходу до нового етапу науко­во-технічного прогресу й індустріалізації сус­пільства.

Одним з перших результатів науково-техніч­ного розвитку став промисловий переворот, що розпочався в 60-х роках XVIII століття в Англії й стосувався насамперед текстильного вироб­ництва. Кардинальні зміни в текстильній про­мисловості почалися з використання створеної в 70-х роках Джеймсом Ваттом універсальної парової машини. На її основі Едмунд Картрайт сконструював механічний ткацький верстат. У першій чверті XIX століття англійський механік ви­найшов автоматичну прядильну машину. На­прикінці XIX століття німецькі винахідники Ніколаус Отто і Рудольф Дізель створили новий тип рідкопаливних двигунів.

Важливі зміни сталися в галузі металургії й металообробки. Був удосконалений доменний процес. З’явилися нові типи металообробних верстатів: стругальний, фрезерний, токарний, паровий молот Джеймса Несміта. Змінилася технологія ливарного виробництва. Англієць Генрі Бессемер винайшов конвертерне вироб­ництво. В 1897 році був пущений перший елек­тричний прокатний стан.

Вчені Алессандро Вольта, Гемфрі Деві, Майкл Фарадей заклали основи для застосування електрики, нового виду енергії, що прийшов на зміну паровому наприкінці XIX століття. Відкриття М. Фарадеєм явища електромагнітної індукції дало можливість добувати енергію за допомогою магніто­електричних генераторів. Почалося виробництво елект­родвигунів. Російський учений Борис Якобі створив у 1834 році перший такий двигун практичного застосування. Електрика стала також використовуватись у засобах зв’яз­ку. Російським конструктором Павлом Шіллінгом був створений електромагнітний телеграф. У 1850 році Б. Якобі винайшов телеграфний апарат, спроможний передавати літеро-цифрові повідомлення. Наприкінці XIX століття брати Люм’єр винайшли кінематограф.

Швидкий прогрес машинобудування та металообробки потребував великих обсягів видобутку вугілля й залізної руди, а також їх транспортування. Зростання єдності внутрішнього і зовнішнього ринків зумовило необхідність радикальних змін у засобах транспорту. Важливе значення в цьому плані мав винахід Джорджем Стефенсоном паро­воза „Ракета”, що поклав початок розвиткові парового залізничного транспорту. Перша залізниця була побудова­на в 1829 році в Англії і з’єднала Ліверпуль із Манчестером. Початок XIX століття позначився активним будівництвом і використанням парових суден. Нарощування маси елект­роенергії, отримуваної за допомогою динамомашин, дало змогу наприкінці ХІХ століття почати виробництво електровозів.