
- •1. Понятие, предмет и метод конституционного права.
- •2. Сутність і зміст конституційно-правових відносин
- •3. Особливості конституційно-правових норм. Їх види та структура
- •5. Джерела конституційного права: поняття і види
- •6. Система джерел конституційного права України
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття та предмет науки кп.
- •9. Методологія науки ксу
- •10.Задачі науки ксу на сучасному етапі конституційної реформи.
- •11. Задачі і система курсу «кпу»
- •12. Теоретичні основи Конституції: поняття, сутність, функції.
- •13. Об’єкт конституційного регулювання
- •14. Поняття та сутність конституціоналізму
- •15. Юридические свойства конституции.
- •16. Структура і зміст Конституції України, їх характеристика.
- •17. Порядок введенння Конституції України в дію
- •18. Внесення змін і доповнень до Конституції України.
- •19. Реализация Конституции Украины.
- •20. Основні види актів конституційного значення України – Русі в часи Київської держави.
- •21.Конституція Пилипа Орлика, її значення для розвитку ідей конституціоналізму в Україні.
- •27. Поняття конституційного ладу, його елементи.
- •28. Принципи конституційного ладу, їх закріплення в Основному Законі і розвиток у поточному законодавстві
- •29. Основні якісні риси України як суверенної, незалежної,демократичної,соціальної і правової держави.
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність.
- •31. Зміст основних принципів конституційного ладу України( принципи народного суверенітету, поділу влади, верховенства права та ін. ).
- •32. Державні символи України.
- •33.Теоретичні концепції прав людини, їх відображення в конституційному законодавстві.
- •34.Конституційнипй статус людини і громадянина як категорія Конституційного права в Україні.
- •35. Громадянство в Україні:поняття і законодавче регулювання.
- •36. Способи, порядок і умови набуття громадянства в Україні.
- •37. Підстави припинення громадянства України.
- •38. Громадянство дітей у разі зміни громадянства батьків і в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •40. Система основних прав і свобод людини і громадянина, критерії класифікації.
- •41. Особисті (громадянські) права і свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура.
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •49.Автономія в унітарній державі, її конституційне закріплення, види.
- •50. Автономна республіка:поняття, основні риси, компетенція.
- •51. Особливості конституційного статусу Автономної Республіки Крим
- •52. Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система, співвідношення понять.
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення, підготовки і проведення Всеукраїнського і місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму.
- •63. Порядок формування і строк повноважень Верховної Ради України
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів.
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •68. Повноваження парламенту щодо формування державних органів. Контрольні повноваження
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83 Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев державних адміністрацій
- •85. Правовий статус голови державної адміністрації і його відповідальність
- •86. Конституція України про основні засади судоустрою.
- •87.Судова система України. Статус суддів.
- •88. Конституційний статус врю.
- •89.Конституція України про задачі органів прокуратури
- •90.Структура органів прокуратури України
- •91. Поняття місцевого самоврядування і його принципи
- •92 Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради.Порядок формування, компетенція і акти.
- •97. Поняття конституційної юрисдикції, офіційного тлумачення Конституції, Законів Ураїни.
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100. Стасус суддів ксу
- •101. Правове регулювання процедури роботи ксу: стадії судового розгляду, їх учасники, права та обов’язки сторін.
- •102. Рішення і висновки ксу, їх юридична сила і спроби реалізації
1. Понятие, предмет и метод конституционного права.
Термін "конституційне право" розглядається у трьох аспектах: як галузь чинного права, наука і навчальна дисципліна. Як галузь права - це сукупність правових норм, регулюючих певну групу суспільних відносин. Як наука - це сукупність різних теорій, вчень, поглядів, гіпотез з питань конституційного права. Як навчальна дисципліна - це предмет викладання у вищій школі.
Конституційне право - одна з фундаментальних галузей системи права України. Свою назву Конституційне право отримало від особливого юридичного документа - Конституції. Однак ця галузь права не зводиться тільки до Конституції, а включає безліч інших правових актів.
Предметом галузі конституційного права як галузі українського права є суспільні відносини, що виникають у зв'язку з закріпленням і регулюванням:
1) основних принципів, що визначають устрій держави. У них виражається якісна характеристика держави - суверенітет, форма правління, форма державного устрою, приналежність влади, суб'єкти влади та способи її реалізації, загальні основи функціонування всієї системи політичної та економічної організації суспільства;
2) взаємовідносин між державою, суспільством і особистістю, правового статусу українських громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян, які перебувають на території України, прав, свобод людини і громадянина та гарантій їх реалізації;
3) територіального устрою України, принципів, що забезпечують єдність і цілісність державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади;
4) організації та функціонування системи органів державної влади України, а також місцевого самоврядування.
5) Додатковою підставою відмежування конституційного права від інших галузей права служить метод правового регулювання, тобто сукупність прийомів, способів, форм правового впливу на суспільні відносини та їх учасників. Конституційне право застосовує такі правові методи впливу, як встановлення прав, покладання обов'язків і відповідальності на учасників суспільних відносин, дозвіл, заборона та ін
Важливими методомі конституційно-правового регулювання є:
- Метод зобов'язування
- Методу дозволу
- Методу заборони.
Визначивши предмет і метод конституційного права, можна сформулювати поняття конституційного права як галузі українського права. Конституційне право України - провідна галузь права, норми якої закріплюють основи конституційного ладу України, правового статусу людини і громадянина, політико-територіальну організацію держави, включаючи основи взаємовідносин України та Автономної Республіки Крим, систему, порядок формування, основні принципи діяльності і компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування.
2. Сутність і зміст конституційно-правових відносин
Конституційно-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права України, змістом яких є юридичний зв'язок між його суб'єктами у формі взаємних прав і обов'язків, передбачених відповідною правовою нормою.
Конституційно-правовим відносинам належить провідне місце в системі правовідносин у державі, оскільки вони визначають зміст інших правовідносин.
Конституційно-правовим відносинам властивий особливий суб'єктний склад. Серед них є такі суб'єкти, які не можуть бути учасниками інших видів правовідносин, наприклад, народ України, населення Автономної Республіки Крим, адміністративно-територіальних одиниць (у зв'язку з проведенням референдумів).
Специфіка конституційно-правових зв'язків виявляється в особливому механізмі реалізації їх суб'єктами своїх прав та обов'язків.
У системі конституційних норм велике значення мають такі норми, як норми-принципи, норми-цілі, норми-дефініції. За допомогою їх породжуються інші форми правовідносин, через які впроваджуються в життя закладені в них приписи. Це правовідносини загального характеру.
Особливий вид конституційно-правових відносин - це так зване правовий стан. Їх характерною рисою є чітке визначення суб'єктів правовідносин. Але зміст взаємних прав і обов'язків суб'єктів конкретно не визначено і виходить з великої кількості конституційно-правових норм. До такого виду відносин належать, наприклад, стан громадянства, статус Автономної Республіки Крим у складі України.
Конституційно-правові відносини мають різний період дії. Одні з них є постійними, інші - тимчасовими.
У системі конституційно-правових відносин виділяються матеріальні та процесуальні. У перших визначається зміст прав і обов'язків суб'єктів правовідносин, а в процесуальних - процедура реалізації конкретних норм-правил поведінки. За цільовим призначенням виділяються правовстановлювальних і правоохоронні конституційно-правові відносини.
Суб'єктами конституційно-правових відносин виступають: 1) соціальна і національна спільність (народ, нації, класи тощо), 2) держава та її складові частини (автономні утворення, адміністративно-територіальні одиниці); 3) органи держави і органи місцевого самоврядування; 4) громадські об'єднання і політичні партії; 5) депутати представницьких органів; 6) індивіди (громадяни, іноземці, особи без громадянства).
Об'єктами конституційних правовідносин є: 1) суверенітет народу, 2) національний і державний суверенітет; 3) основи конституційного ладу України та його захист; 4) інтереси суспільства і держави; 5) людина, її права і свободи; 6) влада; 7) територія ; 8) демократія, ідеологічне та політичне різноманіття; 9) право і законність; 10) мир і міжнародне співробітництво; 11) волевиявлення народу, населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці; 12) розподіл компетенції між Україною і Автономною Республікою Крим, між центром і регіонами ; 13) власність; 14) дії органів державної влади та місцевого самоврядування; 15) формування і діяльність політичних партій, громадських об'єднань, масових політичних рухів, інших суб'єктів політичного процесу; 16) придбання і припинення громадянства, статусу біженця. Цей перелік об'єктів конституційно-правових відносин не вичерпною і може бути продовжений в залежності від специфіки цих відносин, положення їх суб'єктів і характер зв'язків між ними.
Суб'єктивні юридичні обов'язки в конституційно-правових відносинах владно наказують суб'єкту права належну поведінку.