84. Охарактеризувати типи аудиторії у структурі кампаній із зв’язків з громадськістю у системі міжнародних відносин

Міжнародні комунікації включають: Держава та державні установи, Населення окремих країн, Міжнародні організації, ТНК, Інформаційні агентства. В залежності від структури міжнародних комунікацій складається і відповідна аудиторія.

Аудиторія – це відносно стійка група людей, що виникла на основі спільності їх інформаційних інтересів і потреб, а також форм, засобів і каналів задоволення цих потреб. Кількісними параметрами аудиторії можуть бути просторові параметри – охоплення населення тих чи інших географічних районів та її розмір. На думку Е.Джей, доцільно за розміром розрізняти три типи аудиторій:

• великі аудиторії (понад 100-200 чоловік);

• середні аудиторії (50-100 чоловік);

• малі аудиторії (до 12 чоловік).

Якісні параметри аудиторії – рівень освіченості, поінформованості, соціальна належність, вікові та демографічні параметри, певні інтереси, потреби тощо. Узагальненою категоризацією аудиторії є її розподіл на дві групи:

Зовнішня аудиторія– це ті групи людей, які безпосередньо не пов’язані з організацією: преса, державні органи, працівники сфери освіти,клієнти,постачальники тощо.

Внутрішня аудиторія– це групи людей, що належать до складу власне організації: робітники, інженерно-технічні працівники, керівники, акціонери, рада директорів тощо. Практики PR-мени під поняттям «внутрішня аудиторія» інколи мають на увазі виключно робітників, які працюють за наймом.

Типологізація аудиторій (ТИХОМИРОВА)

Критерії	Типи аудиторій
Характер зв’язку з джерелом інформації	актуальна і реальна аудиторія, тобто та частина людей, які, отримуючи інформацію, безпосередньо пов’язані з комунікатором, потенційна аудиторія – та частина населення, що за об’єктивними інтересами зацікавлена в комунікації з певним джерелом, але реально в комунікаційному процесі участі не бере
Регулярність звернення до певного джерела інформації	регулярна аудиторія, яка є постійним учасником комунікаційного процесу нерегулярна аудиторія, яка вступає в нього епізодично, виступаючи то в ролі реальної, то в ролі потенційної еліти
Характер інформаційних потреб	спеціалізована аудиторія – відносно стійка сукупність індивідів, сформована на основі спільності їхніх інтересів і взаємодії з конкретним джерелом інформації масова аудиторія – частина населення, включена у сферу впливу

Також виділяють аудиторію навколо однієї проблеми та навколо проблеми, що загострилася.

Типологізація аудиторії ( за Джеррі Гендріксом)

• Працівники ЗМІ ( місцеві, загальнонаціональні, спеціальні канали), включаючи пресу, телебачення, радіомовлення та відомчі засоби.

• Аудиторія власне організації, у тому числі керівний та службовий персонал центрального офісу, головні обрані і призначені спеціалісти різного профілю, заслужені та почесні члени організації, виробничий персонал різних рівнів, обслуговуючий персонал на виробництві, члени профспілки та інші.

• Місцева громада, її засоби інформації, лідери груп і керівники місцевих політичних, громадських, ділових, релігійних, культурних та інших організацій.

• Інвестори, у тому числі реальні та потенційні, преса з фінансових питань, статистична служба, мережі фінансової та економічної інформації, організації страхування тощо.

• Органи держави, включаючи представників законодавчої, виконавчої і судової влади центрального та місцевого рівнів, органи місцевого самоврядування тощо.

• Споживачі, у тому числі власне персонал організації, різні групи споживацької громадськості, активісти захисту прав споживачів, видавництва для споживачів, місцеві засоби інформації та лідери місцевої громади і місцевих організацій.

• Аудиторія груп особливих інтересів, їх канали інформації, лідери та керівники організації тощо.