72. Охарактеризувати стадії (етапи) процесу інформаційно-аналітичної діяльності в аналізі зовнішньої політики

Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньої пол. – це особливий напрям інф. діял., пов'язаний з виявленням, опрац., збереж. та пошир. інф. переважно у сфері дипломатич., політ. та екон. діяльності. Проте, для зовн. пол. важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інф., скільки випереджувальне виявлення проблемних сит. і прогноз розвитку подій. Необхідність в отрим. такої інф. зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діял. з використ. багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а систем. підходу до розв'язання пробл. в цілому на основі поєднання інтелект. здібностей люд. з функціональними.

Інф-анал. діял. є ключовим і необхідним елем. забезп. ефективності діял. будь-якого держ. органу. У процесі детальної діагностики поточної ситуації аналітик повинен дотримуватися ряду принципів, а саме:

- керуватися виключно інтересами, що відповідають поставленим завданням;

- ні в якому разі не пристосовуватися під власні бажання та бажання замовника, тобто бути об’єктивним;

- не намагатися одержати заздалегідь запрограмовані результати.

Аналітична робота в зовн. політиці може бути спрямована на:

- внутрішнє середовище (робота з інф., виробленою даним та суміжними підрозділами, певним органом держ. управління, підпорядкованими організ., спрямована на з’ясування «внутрішнього», «апаратного» бачення конкретної сусп. проблеми);

- зовнішнє середов. (робота з інф., виробленою керівними структурами держ. управління, іншими органами держ. управл., органами місцевого самовряд., джерелами приватного та громадського секторів, зарубіжними джерелами, спрямована на визначення «зовнішнього», переважно «невладного» бачення конкретної сусп. проблеми та балансу сил щодо підтримки чи відторгнення потенційного рішення органу держ. управл. щодо даної проблеми).

Перш ніж перейти бехпосередньо до опису етапів інф-анал. діял., зазначиом, що можна вирізняти такі рівні інф-анал. роботи:

- ретроспективний (спрямований на збир. та аналіз інф., виробленої різними джерелами у минулому з метою визначення існуючих тенденцій щодо розв’язання певних сусп. проблем);

- оперативний (спрям. на інтенсивність, спрямування, характер та інші ознаки інф. потоків, які стосуються певної сусп. пробл. і притаманні визначеному періоду часу, що сприймається як «зараз»);

- перспективний (спрям. на визнач. перспективного розв. ситуації щодо певної проблеми, прогнозув. інф. потоків, пов’язаних з нею і грунтується на даних, отриманих під час ретроспект. та операт. аналізу інф. внутр. та зовн. середовища).

Отож, аналіт. діял. в зовн. політиці передбачає такі основні стадії:

Етап 1. Загальне знайомство із проблемою. Цей етап передбачає ознайомл. із проблемою в цілому, а також із суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; склад. загального плану роботи із вказівкою строку виконання, виконавців і осн. джерел, які приблизно можуть бути використані. Щоб успішно впоратися із завд., дуже важливо спочатку, при загальному знайомстві із пробл. і складанні плану, діяти обдумано та розважливо.

Етап 2. Визнач. використовуваних термінів і понять. Необхідно визначити і пояснити той або інший термін або поняття так, щоб це було ясно нам самим, тим, хто контролює нашу роботу, і тим, хто корист. нашою інф. «Визначення понять» є одним з дев'яти принципів інф. роботи.

Етап 3. Збір фактів. Ця стадія дуже важлива, тому що неможна оминути жодного факту. Іноді інф. здається неважливою на початк. етапі аналізу ситуації, але згодом може виявитися, що самей цей факт мав значення для подальшого розв. ситуації.

Етап 4. Тлумачення фактів. Так коротко можна назвати процес вивчення та обробки фактів з метою взяти з них усе, що вони значать. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів.

Етап 5. Побудова гіпотези. Робочі гіпотези, висунуті на цьому етапі, звичайно пов'язані з якими-небудь конкретними пит., відповідаючи на яке можна перевірити саму гіпотезу. Багато хто вважає побудову гіпотези найважливішим моментом б-я дослідж. як в області природних або сусп. наук, так і в області інф-анал.роботи.

Висунувши гіпотезу, ми полегшуємо з'ясування проблеми. По-друге, наукове положення є основою для з'ясування окремих фактів або явищ, тому що розкриває існуючий між ними зв'язок. Ми можемо осмислити суть нових явищ, якщо виразимо його в знайомих нам поняттях. По-третє, прийнятне наукове положення завжди містить деякі моменти, що виходять за його рамки і утворюють підставу для передбачення нових фактів та явищ.

Побудова гіпотези властива будь-якій дослідницькій роботі. На самому початку дослідж., коли виробляється загал. план, ми виходимо з певних припущень (або гіпотез) про те, які фактори, можливо, відіграють важливу роль і які майже не мають відношення до суті проблеми. Аналогічними гіпотезами ми керуємося при збиранні і тлумаченні фактів, формулюванні висновків.

Етап 6. Висновки. На цьому етапі дослідження виробляються умовиводи, необхідні для доказу або спростування робочих гіпотез, висунутих на етапі 5, і формулюються остаточні висновки, що є основою б-я інф. док.

Етап 7. Виклад. Це по суті складання документа, що завершує роботу. Укладач інф. док. повинен не тільки ясно уявляти собі те, про що він пише, але й вміти виразити свої думки в ясній формі. Необхідно вказувати ступінь вірогідності кожного твердження.

Робота, пророблена на кожному етапі, вважається попередньою, і можуть бути внесені зміни залежно від нових даних, отрим. у міру продовж. дослідж. на наступних етапах. Напр., збір фактів не можна провести відразу і закінчити за одни раз. Потім стане ясно, з яких питань потрібно зібрати додаткові дані, і тим самим ми матимемо напрямок для наступної аналітичної роботі.

Також у процесі дослідження ситуації, що склалася у міжжнар. відносинах, важливо дати відповіді на наступні питання, які характеризують ситуацію:

- які реальні ресурси мають і можуть задіяти ключові гравці (це дозволить встановити реальний ступінь можливих загроз);

- з’ясуйте наміри політ. акторів;

- встановіть лінії можливих конфліктів між політ. гравцями;

- визначіть загрози, що потенційно становлять небезпеку політ. системі;

- інформаційна активність та інтенсивність (кількісні хар-ки, скільки від певної політ. сили було заяв або інших витоків інф. в цілому в інф. просторі).

73.