
- •Визначити вимоги, що висуваються до міжнародних інформаційних систем; охарактеризувати гнучкість, надійність, ефективність, безпеку міс
- •Визначити джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •Визначити інформаційні загрози для різних сфер життєдіяльності суспільства; обґрунтувати необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні
- •Визначити основні принципи роботи і функціонування Інтернет та особливості його користування
- •Визначити особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •Визначити політичні функції мас-медіа у державах сталих та нових демократій
- •Визначити роль та місце України в європейському масовокомунікаційному просторі
- •Визначити складові pr-діяльності та дати їх характеристику
- •Дати оцінку випадковим подіям та основним співвідношенням теорії ймовірностей при моделюванні проблемних ситуацій міжнародних відносин
- •Дати оцінку засобам визначення інформаційних потреб в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичним методам аналізу документів в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку методу аналізу ієрархій та ефективності його використання в інформаційно-аналітичній діяльності міжнародника-аналітика
- •Дослідити структурні трансформації медіа-індустрії східноєвропейських країн
- •Дослідити формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації
- •Застосування pr в політичних структурах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, викликів та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства 2015, 2020,2025, 2030 рр.
- •Обґрунтувати сучасний стан систем управління базами даних, які можна використовувати в системі міжнародних відносин
- •Описати середовище створення додатків в ms vb 6.0 для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •Особливості застосування pr в міжнародних відносинах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •21. Охарактеризувати gr та лобіювання як pr технології в міжнародних відносинах
- •1. Зібрання фактів
- •22. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
- •24. Охарактеризувати види інформаційного забезпечення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •25. Охарактеризувати текстові та табличні процесори
- •27. Охарактеризувати дифузійні моделі поширення міжнародної інформації: крива Гомперсца, крива Перла, модель Айзенсона – Хартмана
- •28. Охарактеризувати діяльність департаменту Ради Європи з інформаційної політики сдмс. Проаналізувати стратегії і програми 2009-2011рр.
- •30. Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації; проаналізувати стратегії і програми організацій: Інтелсат, Інмарсат,Євтелсат,Інтерсупутник
- •31. Охарактеризувати доктрину інформаційного протиборства за теорією м’якої сили Дж. Ная та у. Оуенса. Проаналізувати концепцію «інформаційної парасольки»
- •33. Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз
- •34. Охарактеризувати ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях
- •35. Охарактеризувати Європейську стратегію 2020, основні положення та програму дій
- •36. Охарактеризувати зв’язки з громадськістю в урядових структурах
- •37. Охарактеризувати зв`язки з громадськістю в міжнародних фінансових структурах
- •38. Охарактеризувати інструментарій сучасних комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держав
- •39. Охарактеризувати інформаційний вимір теорії та практики глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму
- •40. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів на різних рівнях міжнародних відносин і дипломатичної діяльності
- •41. Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові,критерії, тенденції
- •43. Охарактеризувати кількісні та якісні показники оцінки ефективності pr -кампанії
- •44. Охарактеризувати конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії)
- •46. Охарактеризувати мedіa-relatіons, як напрями pr -діяльності
- •47. Охарактеризувати методи дослідження взаємозв'язків політичних та соціально-економічних явищ
- •48. Охарактеризувати методи експертних оцінок та ефективність їх застосування в інформаційно-аналітичній діяльності департаментів з міжнародних відносин
- •49. Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом
- •50. Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: визначити спільні та відмінні характеристики
- •51. Охарактеризувати моделі інформаційного суспільства та основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей.
- •52. Охарактеризувати основні принципи тпр в міжнародних відносинах
- •53. Охарактеризувати основну задачу кореляційного аналізу в дослідженні міжнародних відносин. Кореляційна залежність. Вибірковий коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона
- •54. Охарактеризувати особливості застосування методів теорії ігор при дослідженні міжнародних відносин
- •55. Охарактеризувати параметричні та непараметричні методи аналізу політичних та соціально-економічних явищ
- •Охарактеризувати рангові статистичні методи дослідження впливу фактору у випадку впорядкованих та невпорядкованих альтернатив
- •Охарактеризувати особливості розвитку мас-медійного ринку в Україні, та перспективи створення в Україні суспільного мовлення
- •58. Громадська думка: підходи до визначення поняття, функції гд, форми та канали вираження гд, ознаки гд
- •Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій
- •Охарактеризувати поставлені події та їх поширення у медіа
- •Охарактеризувати принципи аналітичної роботи в системі міжнародних відносин
- •Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності
- •64. Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу та перспективи міжнародної конкуренції Європи на світовому інформаційному ринку
- •65. Охарактеризувати проект конвенцій міжнародної інформаційної безпеки та їх базові положення і принципи
- •68. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій
- •69. Охарактеризувати соціально-когнітивну теорію як основу феномену медіа впливу
- •70. Охарактеризувати специфікою зв’язків з громадськістю в умовах кризових ситуацій
- •Успішність кризових комунікацій визначається такими факторами:
- •Завдання пр-служб після кризи
- •71. Охарактеризувати специфіку зв`язків з громадськістю в політичних структурах
- •Завдання служб пр політичних партій
- •72. Охарактеризувати стадії (етапи) процесу інформаційно-аналітичної діяльності в аналізі зовнішньої політики
- •74. Охарактеризувати стратегію кібербезпеки сша, як складову стратегії національної безпеки держави. Обґрунтувати зв’язок стратегій з трансформацією глобального розвитку
- •75. Охарактеризувати стратегію міжнародного іміджу держави за брендбуком України
- •76. Охарактеризувати структуру гіпертекстового документу
- •77. Охарактеризувати структуру інформаційного ринку єс:
- •78. Охарактеризувати сутність понять, ознаки та особливості іміджу і репутації
- •79. Охарактеризувати сучасні програмні засоби для створення web-вузлів
- •80. Охарактеризувати теорії, стратегії, напрями і рівні глобального інформаційного суспільства
- •81. Охарактеризувати теорію графів як апарат математичного моделювання в міжнародних відносинах
- •82. Охарактеризувати технології пошуку в системі www та основні пошукові машини мережі Інтернет
- •83. Охарактеризувати технологію створення Web-сторінок та протоколи іp та tcp мережі Інтернет
- •84. Охарактеризувати типи аудиторії у структурі кампаній із зв’язків з громадськістю у системі міжнародних відносин
- •85. Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів зовнішньополітичних установ
- •87. Охарактеризувати фактори, точності аналітичних оцінок та прогнозів при аналізі зовнішньої політики
- •88. Охарактеризувати феномени медіалізму та медіатизації; їх прояви у сучасних міжнародних відносинах
- •89. Охарактеризувати чинники гомогенізациї світового ринку медіа; американізацію та розвиток глобальної культури журналістики
- •90. Проаналізувати взаємозв'язок джерел та каналів в інформаційно-аналітичній діяльності
- •91. Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •92. Проаналізувати законодавче забезпечення pr – діяльності в Україні
- •93. Проаналізувати ієрархію інформаційних ринків. Охарактеризувати світовий інформаційний ринок та перспективи конкурентоспроможності тнк на світовому інформаційному ринку
- •94. Проаналізувати особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •95. Проаналізувати припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах
- •96. Проаналізувати процедуру оцінки статистичних параметрів в задачах моделювання міжнародних відносин
- •97. Проаналізувати процес створення алгоритмів для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •98. Проаналізувати становлення сучасних pr в Україні. Охарактеризувати етичні кодекси pr (українська та міжнародна практика)
- •99. Проаналізувати стратегії світового розвитку, щодо зовнішньої політики держав
- •100. Проаналізувати цінності та інтереси держав і суспільств у формуванні зовнішньої політики
68. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій
Інтегровані політичні комунікації – двобічний процес: з одного боку, передбачається вплив на цільові й інші аудиторії, а з іншого – одержання зустрічної інформації про реакцію цих аудиторій на здійснюваний політиком впливу.
Функції інтегрованих політичних комунікацій:
-поширення ідейно-політичних цінностей, знань, політичної інформації;
-підготовка та сприяння громадськості до участі в політичній діяльності.
-формування політичної свідомості
-інтеграція та врегулювання політичних відносин
- поширення норм політичної культури, здійснення політико-культурного обміну, розвиток політичної культури суб'єктів політики (індивідів, груп, політичних структур);
Типи інтегрованих політичних комунікацій:
Реклама. Методи розповсюдження реклами:
1) Телевізійні ЗМІ – є одним із самих популярних засобів інформації, вони є також одним із самих ефективних методів політичної реклами , адже їх використання дає ряд переваг : глядачу демонструється інформація, що впливає на цілий спектр рецепторів, таких як, слух, зір , увага .Картинка , яку транслюють є динамічною, а отже привертає до себе більше уваги ніж статична. Єдиним недоліком такого виду розповсюдження є кошти, адже телевізійна реклама є досить дорогою (щоправда це залежить від часу та кількості ротації).
2) Друковані ЗМІ (преса) – є менш популярним засобом для прямої реклами, натомість використовуються для виготовлення так званих «статей на замовлення», тобто статті, що «просувають» певного кандидата чи партію методом висвітлення позитивних реалій діяльності даного суб’єкта.
3) Біл- борди, сіті –лайти, наружна реклама в громадському транспорті у формі «стікерів» Даний метод поширення реклами є досить дієвим , адже охоплює не просто певну цільову аудиторію , в впливає на свідомість людини загалом оскільки мимоволі звертає на себе увагу , не зважаючи на те що картинка є статичною та, як правило одно сюжетною , її перевага в тому, що вона розташована там , де на неї обов’язково кине погляд людина.
4) Електронні(медіа) ЗМІ
Всім нам відомо, що заходячи на певний сайт часто виникають, так звані банери чи тизери , вони звісно дратують , але тем не менше привертають до себе увагу , також відомим фактом є те , що не дивлячись на існуючу опцію закрити банер , зачасту він не закривається , а все таки відкриває нову сторінку і навіть , якщо одразу її закрити все одно користувач візуально сприймає, те , що на ній зображено. Такоє часто розміщають рекламу на сайтах іінформаційних агентств , перевагою такого розміщення є довіра до даних сайтів, недоліком – вони є більш дорогими ніж розміщення простих багерів.
Особисті контакти
Даний метод є теж досить популярним та неодмінною складовою політичної комунікації , адже він створює ефект «зближення з народом « . Спілкуючись на мітингах, чи різного типу зустрічах у громадськості виникає ілюзія особистого спілкування с представником влади, а це , як відому значно підвищую довіру та знімає комунікаційні бар’єри .
Спеціальні заходи
Як, і особисті контакти вони створюють схожий ефект зближення, але вони мають , ще деякий елемент підсилення, оскільки такі заходи (стосовно громадськості ) часто використовують метод «посилання на авторитет «, тобто, якщо наприклад певна політична сила організовую концерт тудм запрошуються персони , які є свого роду ідеалами для громадськості, для прикладу можна хочаб , взяти помаранчеву революцію , даний приклад чітко показує , що «помаранчеві» та «біло-сині», активно залучали артистів до своєї агітаційної діяльності . Необхідно зазначити і те, що під час таких заходів виникає таке поняття , як «маса» та «натовп» , це явище призводить до того , що людина більше не відокремлює себе від оточення , і створюється ілюзія загальної ідеї та єднаючої сили . Французький дослідник Г. Ле Бон одним із перших зосередив увагу на відмінності поведінки людини «масової» від людини «індивідуальної». За Г. Ле Боном, у натовпі свідома особистість зникає, при цьому почуття та ідеї усіх окремих одиниць, які утворюють ціле, приймають однаковий напрям.
Агітаційно - пропагандистські методи
-Підготовка, випуск та використання агітаційної, інформаційної, просвітницької, рекламної, сувенірної та презентаційної продукції, партійної атрибутики: листівки, буклети, брошури, книжки, календарі, плакати, вивіски, гасла, банери, біг – борди, сувеніри із символікою СПУ, пакети, прапори і прапорці, бандани, накидки, футболки, кепки тощо;
-Агітаційні пости, агітпалатки.
-Лекції, бесіди агітаторів (індивідуальні, групові), виступи агітаційно – пропагандистських та агітаційно – концертних груп (за участі створених за ініціативою команди політичного суб’єкта концертних бригад, вокально – інструментальних ансамблів, рок – груп тощо).
-Вечори запитань і відповідей, «круглі столи», диспути, дискусії;
-Політклуби, дискусійні клуби, клуби за інтересами.
- Науково – практичні та науково – теоретичні семінари, конференції, симпозіуми тощо.
- масово –політичні заходи: мітинги, демонстрації, пікетування, марші тощо;
-Організація та участь у відзначенні державних та професійних свят
-Інформаційні, агітаційно – пропагандистські та рекламні матеріали в ЗМІ
-Статті в пресі, виступи на радіо і телебаченні керівників партійних організацій, членів СПУ
-Проведення прес – конференцій, брифінгів для представників ЗМІ
-Організація передплати та розповсюдження газети пов’язаних з ідеологіє політичного суб’єкта.
Робота довірених осіб
У кожного політика високого рангу є довірені особи. Їх може бути безліч у різних сферах , та областях , головною метою такої персони є лобіювання ідей та принципів , які репрезентує його керівництво. Необхідність таких персонажів виникає насамперед тому , що, як відомо людина не може бути у всіх місцях одночасно , і звісно сам керівник має займатися безпосередньо розробкою тих чи інших принципів та ідеології своєї діяльності, а не ї безпосереднім розповсюдженням. Довірена особа виступає від і для імені того кого вона лобіює , її основним завданням з точки зору ПР є підтримка іміджу , донесення до мас головних положень та аспетів діяльності свого начальства