68. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій

Інтегровані політичні комунікації – двобічний процес: з одного боку, передбачається вплив на цільові й інші аудиторії, а з іншого – одержання зустрічної інформації про реакцію цих аудиторій на здійснюваний політиком впливу.

Функції інтегрованих політичних комунікацій:

-поширення ідейно-політичних цінностей, знань, політичної інформації;

-підготовка та сприяння громадськості до участі в політичній діяльності.

-формування політичної свідомості

-інтеграція та врегулювання політичних відносин

- поширення норм політичної культури, здійснення політико-культурного обміну, розвиток політичної культури суб'єктів політики (індивідів, груп, політичних структур);

Типи інтегрованих політичних комунікацій:

• Реклама. Методи розповсюдження реклами:

1) Телевізійні ЗМІ – є одним із самих популярних засобів інформації, вони є також одним із самих ефективних методів політичної реклами , адже їх використання дає ряд переваг : глядачу демонструється інформація, що впливає на цілий спектр рецепторів, таких як, слух, зір , увага .Картинка , яку транслюють є динамічною, а отже привертає до себе більше уваги ніж статична. Єдиним недоліком такого виду розповсюдження є кошти, адже телевізійна реклама є досить дорогою (щоправда це залежить від часу та кількості ротації).

2) Друковані ЗМІ (преса) – є менш популярним засобом для прямої реклами, натомість використовуються для виготовлення так званих «статей на замовлення», тобто статті, що «просувають» певного кандидата чи партію методом висвітлення позитивних реалій діяльності даного суб’єкта.

3) Біл- борди, сіті –лайти, наружна реклама в громадському транспорті у формі «стікерів» Даний метод поширення реклами є досить дієвим , адже охоплює не просто певну цільову аудиторію , в впливає на свідомість людини загалом оскільки мимоволі звертає на себе увагу , не зважаючи на те що картинка є статичною та, як правило одно сюжетною , її перевага в тому, що вона розташована там , де на неї обов’язково кине погляд людина.

4) Електронні(медіа) ЗМІ

Всім нам відомо, що заходячи на певний сайт часто виникають, так звані банери чи тизери , вони звісно дратують , але тем не менше привертають до себе увагу , також відомим фактом є те , що не дивлячись на існуючу опцію закрити банер , зачасту він не закривається , а все таки відкриває нову сторінку і навіть , якщо одразу її закрити все одно користувач візуально сприймає, те , що на ній зображено. Такоє часто розміщають рекламу на сайтах іінформаційних агентств , перевагою такого розміщення є довіра до даних сайтів, недоліком – вони є більш дорогими ніж розміщення простих багерів.

• Особисті контакти

Даний метод є теж досить популярним та неодмінною складовою політичної комунікації , адже він створює ефект «зближення з народом « . Спілкуючись на мітингах, чи різного типу зустрічах у громадськості виникає ілюзія особистого спілкування с представником влади, а це , як відому значно підвищую довіру та знімає комунікаційні бар’єри .

• Спеціальні заходи

Як, і особисті контакти вони створюють схожий ефект зближення, але вони мають , ще деякий елемент підсилення, оскільки такі заходи (стосовно громадськості ) часто використовують метод «посилання на авторитет «, тобто, якщо наприклад певна політична сила організовую концерт тудм запрошуються персони , які є свого роду ідеалами для громадськості, для прикладу можна хочаб , взяти помаранчеву революцію , даний приклад чітко показує , що «помаранчеві» та «біло-сині», активно залучали артистів до своєї агітаційної діяльності . Необхідно зазначити і те, що під час таких заходів виникає таке поняття , як «маса» та «натовп» , це явище призводить до того , що людина більше не відокремлює себе від оточення , і створюється ілюзія загальної ідеї та єднаючої сили . Французький дослідник Г. Ле Бон одним із перших зосередив увагу на відмінності поведінки людини «масової» від людини «індивідуальної». За Г. Ле Боном, у натовпі свідома особистість зникає, при цьому почуття та ідеї усіх окремих одиниць, які утворюють ціле, приймають однаковий напрям.

• Агітаційно - пропагандистські методи

-Підготовка, випуск та використання агітаційної, інформаційної, просвітницької, рекламної, сувенірної та презентаційної продукції, партійної атрибутики: листівки, буклети, брошури, книжки, календарі, плакати, вивіски, гасла, банери, біг – борди, сувеніри із символікою СПУ, пакети, прапори і прапорці, бандани, накидки, футболки, кепки тощо;

-Агітаційні пости, агітпалатки.

-Лекції, бесіди агітаторів (індивідуальні, групові), виступи агітаційно – пропагандистських та агітаційно – концертних груп (за участі створених за ініціативою команди політичного суб’єкта концертних бригад, вокально – інструментальних ансамблів, рок – груп тощо).

-Вечори запитань і відповідей, «круглі столи», диспути, дискусії;

-Політклуби, дискусійні клуби, клуби за інтересами.

- Науково – практичні та науково – теоретичні семінари, конференції, симпозіуми тощо.

- масово –політичні заходи: мітинги, демонстрації, пікетування, марші тощо;

-Організація та участь у відзначенні державних та професійних свят

-Інформаційні, агітаційно – пропагандистські та рекламні матеріали в ЗМІ

-Статті в пресі, виступи на радіо і телебаченні керівників партійних організацій, членів СПУ

-Проведення прес – конференцій, брифінгів для представників ЗМІ

-Організація передплати та розповсюдження газети пов’язаних з ідеологіє політичного суб’єкта.

Робота довірених осіб

У кожного політика високого рангу є довірені особи. Їх може бути безліч у різних сферах , та областях , головною метою такої персони є лобіювання ідей та принципів , які репрезентує його керівництво. Необхідність таких персонажів виникає насамперед тому , що, як відомо людина не може бути у всіх місцях одночасно , і звісно сам керівник має займатися безпосередньо розробкою тих чи інших принципів та ідеології своєї діяльності, а не ї безпосереднім розповсюдженням. Довірена особа виступає від і для імені того кого вона лобіює , її основним завданням з точки зору ПР є підтримка іміджу , донесення до мас головних положень та аспетів діяльності свого начальства