
- •Визначити вимоги, що висуваються до міжнародних інформаційних систем; охарактеризувати гнучкість, надійність, ефективність, безпеку міс
- •Визначити джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •Визначити інформаційні загрози для різних сфер життєдіяльності суспільства; обґрунтувати необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні
- •Визначити основні принципи роботи і функціонування Інтернет та особливості його користування
- •Визначити особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •Визначити політичні функції мас-медіа у державах сталих та нових демократій
- •Визначити роль та місце України в європейському масовокомунікаційному просторі
- •Визначити складові pr-діяльності та дати їх характеристику
- •Дати оцінку випадковим подіям та основним співвідношенням теорії ймовірностей при моделюванні проблемних ситуацій міжнародних відносин
- •Дати оцінку засобам визначення інформаційних потреб в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичним методам аналізу документів в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку методу аналізу ієрархій та ефективності його використання в інформаційно-аналітичній діяльності міжнародника-аналітика
- •Дослідити структурні трансформації медіа-індустрії східноєвропейських країн
- •Дослідити формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації
- •Застосування pr в політичних структурах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, викликів та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства 2015, 2020,2025, 2030 рр.
- •Обґрунтувати сучасний стан систем управління базами даних, які можна використовувати в системі міжнародних відносин
- •Описати середовище створення додатків в ms vb 6.0 для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •Особливості застосування pr в міжнародних відносинах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •21. Охарактеризувати gr та лобіювання як pr технології в міжнародних відносинах
- •1. Зібрання фактів
- •22. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
- •24. Охарактеризувати види інформаційного забезпечення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •25. Охарактеризувати текстові та табличні процесори
- •27. Охарактеризувати дифузійні моделі поширення міжнародної інформації: крива Гомперсца, крива Перла, модель Айзенсона – Хартмана
- •28. Охарактеризувати діяльність департаменту Ради Європи з інформаційної політики сдмс. Проаналізувати стратегії і програми 2009-2011рр.
- •30. Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації; проаналізувати стратегії і програми організацій: Інтелсат, Інмарсат,Євтелсат,Інтерсупутник
- •31. Охарактеризувати доктрину інформаційного протиборства за теорією м’якої сили Дж. Ная та у. Оуенса. Проаналізувати концепцію «інформаційної парасольки»
- •33. Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз
- •34. Охарактеризувати ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях
- •35. Охарактеризувати Європейську стратегію 2020, основні положення та програму дій
- •36. Охарактеризувати зв’язки з громадськістю в урядових структурах
- •37. Охарактеризувати зв`язки з громадськістю в міжнародних фінансових структурах
- •38. Охарактеризувати інструментарій сучасних комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держав
- •39. Охарактеризувати інформаційний вимір теорії та практики глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму
- •40. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів на різних рівнях міжнародних відносин і дипломатичної діяльності
- •41. Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові,критерії, тенденції
- •43. Охарактеризувати кількісні та якісні показники оцінки ефективності pr -кампанії
- •44. Охарактеризувати конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії)
- •46. Охарактеризувати мedіa-relatіons, як напрями pr -діяльності
- •47. Охарактеризувати методи дослідження взаємозв'язків політичних та соціально-економічних явищ
- •48. Охарактеризувати методи експертних оцінок та ефективність їх застосування в інформаційно-аналітичній діяльності департаментів з міжнародних відносин
- •49. Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом
- •50. Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: визначити спільні та відмінні характеристики
- •51. Охарактеризувати моделі інформаційного суспільства та основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей.
- •52. Охарактеризувати основні принципи тпр в міжнародних відносинах
- •53. Охарактеризувати основну задачу кореляційного аналізу в дослідженні міжнародних відносин. Кореляційна залежність. Вибірковий коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона
- •54. Охарактеризувати особливості застосування методів теорії ігор при дослідженні міжнародних відносин
- •55. Охарактеризувати параметричні та непараметричні методи аналізу політичних та соціально-економічних явищ
- •Охарактеризувати рангові статистичні методи дослідження впливу фактору у випадку впорядкованих та невпорядкованих альтернатив
- •Охарактеризувати особливості розвитку мас-медійного ринку в Україні, та перспективи створення в Україні суспільного мовлення
- •58. Громадська думка: підходи до визначення поняття, функції гд, форми та канали вираження гд, ознаки гд
- •Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій
- •Охарактеризувати поставлені події та їх поширення у медіа
- •Охарактеризувати принципи аналітичної роботи в системі міжнародних відносин
- •Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності
- •64. Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу та перспективи міжнародної конкуренції Європи на світовому інформаційному ринку
- •65. Охарактеризувати проект конвенцій міжнародної інформаційної безпеки та їх базові положення і принципи
- •68. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій
- •69. Охарактеризувати соціально-когнітивну теорію як основу феномену медіа впливу
- •70. Охарактеризувати специфікою зв’язків з громадськістю в умовах кризових ситуацій
- •Успішність кризових комунікацій визначається такими факторами:
- •Завдання пр-служб після кризи
- •71. Охарактеризувати специфіку зв`язків з громадськістю в політичних структурах
- •Завдання служб пр політичних партій
- •72. Охарактеризувати стадії (етапи) процесу інформаційно-аналітичної діяльності в аналізі зовнішньої політики
- •74. Охарактеризувати стратегію кібербезпеки сша, як складову стратегії національної безпеки держави. Обґрунтувати зв’язок стратегій з трансформацією глобального розвитку
- •75. Охарактеризувати стратегію міжнародного іміджу держави за брендбуком України
- •76. Охарактеризувати структуру гіпертекстового документу
- •77. Охарактеризувати структуру інформаційного ринку єс:
- •78. Охарактеризувати сутність понять, ознаки та особливості іміджу і репутації
- •79. Охарактеризувати сучасні програмні засоби для створення web-вузлів
- •80. Охарактеризувати теорії, стратегії, напрями і рівні глобального інформаційного суспільства
- •81. Охарактеризувати теорію графів як апарат математичного моделювання в міжнародних відносинах
- •82. Охарактеризувати технології пошуку в системі www та основні пошукові машини мережі Інтернет
- •83. Охарактеризувати технологію створення Web-сторінок та протоколи іp та tcp мережі Інтернет
- •84. Охарактеризувати типи аудиторії у структурі кампаній із зв’язків з громадськістю у системі міжнародних відносин
- •85. Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів зовнішньополітичних установ
- •87. Охарактеризувати фактори, точності аналітичних оцінок та прогнозів при аналізі зовнішньої політики
- •88. Охарактеризувати феномени медіалізму та медіатизації; їх прояви у сучасних міжнародних відносинах
- •89. Охарактеризувати чинники гомогенізациї світового ринку медіа; американізацію та розвиток глобальної культури журналістики
- •90. Проаналізувати взаємозв'язок джерел та каналів в інформаційно-аналітичній діяльності
- •91. Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •92. Проаналізувати законодавче забезпечення pr – діяльності в Україні
- •93. Проаналізувати ієрархію інформаційних ринків. Охарактеризувати світовий інформаційний ринок та перспективи конкурентоспроможності тнк на світовому інформаційному ринку
- •94. Проаналізувати особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •95. Проаналізувати припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах
- •96. Проаналізувати процедуру оцінки статистичних параметрів в задачах моделювання міжнародних відносин
- •97. Проаналізувати процес створення алгоритмів для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •98. Проаналізувати становлення сучасних pr в Україні. Охарактеризувати етичні кодекси pr (українська та міжнародна практика)
- •99. Проаналізувати стратегії світового розвитку, щодо зовнішньої політики держав
- •100. Проаналізувати цінності та інтереси держав і суспільств у формуванні зовнішньої політики
Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій
Будь-яка модифікація суспільної поведінки потребує залучення каналів комунікації. Так, наприклад, П.Бурд’є зауважував, що ЗМІ є головним інструментом «оболванювання мас». Таким чином ЗМІ, з одного боку, об’єкт володіння яким надає можливість маніпулювати суспільною думкою, а з іншої, специфічний інструмент у боротьбі груп впливу за владу.
Медіакратія – симбіоз ЗМІ і політичних інститутів, де перші виконують мобілізаційну функцію. Ця фунція полягає у тому, що ЗМІ можуть у дуже короткі строки підбурити людей до певних політичних дій, змінити їх міру втягнення в політику. До того ж, на відміну від інших підконтрольних владі інститутів, ЗМІ представлють не стільки юридичну, скільки моральну оцінку певним подіям або особам. Тобто медіакратія – це влада ЗМІ та через ЗМІ, це поєднання медійної, політичної та економічної влади.
Медіакратія – це умовна назва ЗМІ, які відіграють важливу роль у формув. сусп. думки, у завоюванні та зміцненні влади певних політ. сил, що володіють та ефективно використають у своїх цілях друковану сферу, радіо, телебачення. Іноді це поняття ототожнюють з феноменом «4ї влади», яка означає владу ЗМІ, що акумулюють і комутують громадську думку з трьома конституційними гілками влади.
Існує два основних підходи, що характеризують ступінь впливу ЗМІ на політичний процес. Прихильники першого підходу стверджують, що ЗМІ справляють значний вплив на громадян, на їхні політичні орієнтації. Так, наприклад, П. Бурдье стверджував, що через ЗМІ в людей з'являється можливість створюв. і нав'язувати свої думки, ідеали, оцінки. У цьому сенсі, ті, хто є фактичними хазяїнами каналів комунікації, мають специфічну символічну владу.
Прихильники другого підходу, навпаки, мінімізують ступінь безпосереднього впливу ЗМІ на аудиторію через ряд опосередкованих факторів. Вони стверджують, що ЗМІ всього лише дають людині якусь інф. про політ. світ, не зачіпаючи його індивід. політ.
Беручи до уваги той факт, що влада - це спосіб регламентув. сусп. поведінки, заснований на примусі й нав'язуванні волі, стає очевидним, що сучасні ЗМІ перетвор., з одного боку, в об'єкт, володіння яким припускає можливість маніпул. суспільною думкою, а з іншого, це специф. інструм. у війні груп впливу за владу.
Зворотною стороною функціонування медіакратії є спонтанне збільшення інформаційного шуму, тобто кількості інф., що свідомо й несвідомо споживається індивідом, що не несе для нього самого якої-небудь практичної цінності, але доставляє труднощі в рефлексивному осмисленні процесів, що відбув. довкола нього. Інф. шум затрудняє, а часом й унеможливлює аналіз інф., що надійшла по масових каналах комунікації.
Критерії характеристики медіакратії:
1)особисте ставлення споживача до каналу інформації
2)доступність каналів комунікації
Цей фактор зокрема зіграв вирішальну роль для країн нової демократії. Наприклад, піл час «помаранчевої революції» в Україні влада мала у себе в руках усі канали масової комунікації окрім одного – «п’ятого каналу». завдяки його тотальній присутності (трансляція в кафе, магазинах, на плазмах, монтованих на Майдані незалежності тощо) він зміг схиляти думку населення України на «опозиційний» лад.
Таким чином, ЗМІ мають об'єктивні обмеження, що перешкоджають їм повновладно розпоряджатися суспільною думкою. Облік цих факторів дозволяє зробити висновок про неможливість тотального впливу ЗМІ на політ. процес.