59. Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій

Будь-яка модифікація суспільної поведінки потребує залучення каналів комунікації. Так, наприклад, П.Бурд’є зауважував, що ЗМІ є головним інструментом «оболванювання мас». Таким чином ЗМІ, з одного боку, об’єкт володіння яким надає можливість маніпулювати суспільною думкою, а з іншої, специфічний інструмент у боротьбі груп впливу за владу.

Медіакратія – симбіоз ЗМІ і політичних інститутів, де перші виконують мобілізаційну функцію. Ця фунція полягає у тому, що ЗМІ можуть у дуже короткі строки підбурити людей до певних політичних дій, змінити їх міру втягнення в політику. До того ж, на відміну від інших підконтрольних владі інститутів, ЗМІ представлють не стільки юридичну, скільки моральну оцінку певним подіям або особам. Тобто медіакратія – це влада ЗМІ та через ЗМІ, це поєднання медійної, політичної та економічної влади.

Медіакратія – це умовна назва ЗМІ, які відіграють важливу роль у формув. сусп. думки, у завоюванні та зміцненні влади певних політ. сил, що володіють та ефективно використають у своїх цілях друковану сферу, радіо, телебачення. Іноді це поняття ототожнюють з феноменом «4ї влади», яка означає владу ЗМІ, що акумулюють і комутують громадську думку з трьома конституційними гілками влади.

Існує два основних підходи, що характеризують ступінь впливу ЗМІ на політичний процес. Прихильники першого підходу стверджують, що ЗМІ справляють значний вплив на громадян, на їхні політичні орієнтації. Так, наприклад, П. Бурдье стверджував, що через ЗМІ в людей з'являється можливість створюв. і нав'язувати свої думки, ідеали, оцінки. У цьому сенсі, ті, хто є фактичними хазяїнами каналів комунікації, мають специфічну символічну владу.

Прихильники другого підходу, навпаки, мінімізують ступінь безпосереднього впливу ЗМІ на аудиторію через ряд опосередкованих факторів. Вони стверджують, що ЗМІ всього лише дають людині якусь інф. про політ. світ, не зачіпаючи його індивід. політ.

Беручи до уваги той факт, що влада - це спосіб регламентув. сусп. поведінки, заснований на примусі й нав'язуванні волі, стає очевидним, що сучасні ЗМІ перетвор., з одного боку, в об'єкт, володіння яким припускає можливість маніпул. суспільною думкою, а з іншого, це специф. інструм. у війні груп впливу за владу.

Зворотною стороною функціонування медіакратії є спонтанне збільшення інформаційного шуму, тобто кількості інф., що свідомо й несвідомо споживається індивідом, що не несе для нього самого якої-небудь практичної цінності, але доставляє труднощі в рефлексивному осмисленні процесів, що відбув. довкола нього. Інф. шум затрудняє, а часом й унеможливлює аналіз інф., що надійшла по масових каналах комунікації.

Критерії характеристики медіакратії:

1)особисте ставлення споживача до каналу інформації

2)доступність каналів комунікації

Цей фактор зокрема зіграв вирішальну роль для країн нової демократії. Наприклад, піл час «помаранчевої революції» в Україні влада мала у себе в руках усі канали масової комунікації окрім одного – «п’ятого каналу». завдяки його тотальній присутності (трансляція в кафе, магазинах, на плазмах, монтованих на Майдані незалежності тощо) він зміг схиляти думку населення України на «опозиційний» лад.

Таким чином, ЗМІ мають об'єктивні обмеження, що перешкоджають їм повновладно розпоряджатися суспільною думкою. Облік цих факторів дозволяє зробити висновок про неможливість тотального впливу ЗМІ на політ. процес.