56. Охарактеризувати особливості розвитку мас-медійного ринку в Україні, та перспективи створення в Україні суспільного мовлення

Тривале значне зростання екон. та обсягів медійного ринку Укр. у комплексі з потенційно великою аудит. і прийнятним рівнем конкуренції робить укр. ринок ЗМІ привабливим для інвест. У той же час медіаринок і його гравці ще не цілком готові до серйозних інвестицій. Серед осн. стримуючих факторів - якість активів і прозорість бізнесу.

Провідні видавництва контролюють найбільші ФПГ і їхні власники. Зокрема, це "Систем Кэпитал Менеджмент" (СКМ), Індустріальний Союз Донбасу і група "Приват". Найбільшими компаніями, якими володіють стратегічні інвестори, є "Бурда-Україна" й "Эдипресс Украина". При цьому найбільшими власниками медіа в Україні є власники телевізійних активів - Валерій Хорошковський і Віктор Пінчук (володіє найбільшою в країні щоденною газетою "Факти").

Група компаній "Український медіахолдинг" позиціює себе як мультимедійна компанія і є найбільшим гравцем на ринку преси. За даними компанії, у групу входять 60 друкованих видань, 6 радіостанцій, поліграфічний комбінат, логістична компанія і мережа роздрібних продажів. З 2007 року УМХ активно розвиває інтернет-підрозділ.

Холдингова компанія "Блиц-Информ" включає чотири підрозділи: видавництво "Блиц-Информ" з агентством підписки і доставки "Блиц-Пресса", зразкову друкарню "Блиц-Принт", а також два заводи з виробництва упакування "Блиц-Пак" і "Блиц-Флекс". Видання компанії, як і раніше, в лідерах своїх сегментів, хоча останнім часом і не вражають динамікою розвитку. Видавництво залишається серед провідних гравців ринку, маючи якісні активи. У компанії активно впровадж. нові технології, зокрема в планах впровадження системи керування відносинами із клієнтами. Компанія у найближч. майб. готується до виходу на закордонні ринки капіталу.

Видавн. "Сегодня Мультимедиа" належить керуючій компанії СКМ депутата Ріната Ахметова. Компанія видає одну з найбільших щоденних газет, розвиває інтернет-портал "Сегодня", володіє сучасною друкарнею. З 2008 року компанії належать регіон. видання, що також контролювалися СКМ. СКМ володіє також телеканалом "Україна" і готується запустити ще кілька спеціалізованих телеканалів. СКМ зацікавлена в капіталізації своїх медіаактивів. Розглядає інвестиції в ЗМІ скоріше як довгострокові.

Видавництво "Прес-центр" та інформ агенція "УНИАН" разом з компанією "Главред-медиа" входять в об'єднаний медіахолдинг Олександра Третьякова і Ігоря Коломойського. Останній є одним зі співвласників групи "Приват". У групу входять друковані видання, у тому числі "Вісті в Україні", "Нова", журнали "Главред", Telecіty, "Телекритика", "Профіль", а також веб-ресурси і регіон. телеканали; компанія Олександра Третьякова "АТЭК 95" також є співвласником телекомпанії "Гравис" ("Кіно", "Сіті").

Лідируючі позиції на ринку займають і дочірні компанії міжнар. медіагруп. Вони продовжують активно розвиватися, реінвестуючи прибуток у запуск нових видань і розвиваючи інтернет-проекти.

"Бурда-Україна"засновано німецьким медіаконцерном Hubert Burda Medіa в 1997 році. У Східній Європі материнська компанія володіє 9 видавництвами. В Україні компанія видає більше ніж 20 виданнями різної тематики.

Український ринок преси залишається привабливим для вітчизняних та іноземних інвесторів. В 2009 р. найбільше нових видань було відкрито в сегментах жіночої преси, журналів про знаменитостй і сусп-політ. видань. Помітна активність спостерігалася й у сегменті щотижневиків.

З подій, що не відбулися минулого року, але які можуть про себе нагадати цього року, - вихід на український ринок однієї з найбільших німецьких медіагруп WAZ із щоденною газетою "Тут".

Серед потенц. стратег. інвесторів, які виявили свій інтерес до укр. ринку преси, польська медіагрупа Agora, що видає, зокрема, Gazeta Wyborcza. Не так давно вона заснувала комп. "Агора Україна" і зайнялася вивченням інвестиц. можлив. на укр. ринку.

В Україні видається близько 2400 газет і більше 1700 журналів. Більшість щоденних газет відносяться до сегменту сусп-політичних. Спостерігається стійка тенденція до появи щоденних безкоштовних газет - більше ніж на 50% щорічно.

Головними факторами зростання ринку медіа в 2009 р. були: укрупнення медіа-холдингів шляхом запуску нових видань, старт нових видавничих проектів (ділових і жіночих), формування нових сегментів, політична реклама.

У процесі "оцифровування" ефіру очікується вихід на ринок порядка 100 ТРК. Перехід ТБ на цифровий формат повинен завершитися до 2015 р., що прописано в міжн. домовленостях, ратифікованих Укр. Однак вже зараз зрозуміло, що даний процес потрібно істотно прискорити. До 2012р. планує перейти на "цифру" Польща, і це грозить вітчизняним каналам втратою сигналу на прикордонних територіях (майже вся Зх Україна).

Розвиток послуги мобільного телебачення в Укр. гальмує відсутність технології 4G. Послугу "Мобільне ТБ" надають всі укр. оператори мобіл. зв'язку, крім Beelіne і "Голден Телеком". Вона дозволяє переглядати на екрані мобіл. телефону телеканали, відеокліпи, фрагменти фільмів, мультфільмів, а також інший відеоконтент. "Фішкою" технології є можливість робити це без попереднього завантаження файлів на пам’ять пристрою. Однак послугу онлайн-перегляду телеканалів надають лише три мобільних оператори - "Київстар", МТС і PEOPLEnet.

Укр. ринок Інтернет-контенту усе ще формується, однак компанії, які зараз захоплять на ньому лідерство, у найближчі роки можуть розраховувати на стабільно високі доходи.

Реклама - основне джерело доходів компаній, які наповнюють Всесвітню мережу, створюють Інтернет-газети, довідкові і пошукові системи, ігри тощо. В Укр. ринок Інтернет поступово удосканалюється, на ньому багато непрофесіоналів. Тому відносини між його учасниками поки неможна назвати цивілізованими і прозорими. Але цей ринок стрімко розвивається.

В Україні основною проблемою, що гальмує розвиток інтернет-бізнесу, залишається невелика кількість користувачів: в основному, це жителі великих міст.

Суспільне (громадське) мовлення:

У своїй рекомен. від 2004 року Рада Європи зазначила, що практично відсутній прогрес у прийнятті необхідного законодавства з питань гром. мовлення, що відповідало б стандартам Ради Європи, в Азерб., Грузії та Україні. У країнах трансформаційних суспільств, до яких належить і Україна, однією з умов заснування гром. мовл. мають бути законодавчо зафіксовані правила, згідно з якими працівники ЗМІ, менеджмент телерадіокорпорацій і контролюючі органи вибудовували б свої робочі віднос. на цивілізов. демократ. засадах. Для того, щоб гром. мовл.відповідало всім основним принципам роботи, також мають бути ухвалені редакційні засади теле-або радіокомпаній.

Основу мовлення такого ТБ мають складати не тільки інфо програми, але й серіали укр. мовою, документальні проекти про історію, дитячі програми кращої якості, орієнтовані, в першу чергу, на маленьких глядачів, різноманітні ток-шоу, унікальні спортивні трансляції, які популяризують, у першу чергу виступи вітчизняних збірних, а головною відмінною рисою має стати не закупний програмний продукт, бо сьогодні це переважно російські програми на телебаченні українському, а високоякісна продукція вітчизняного виробництва.

На сьогодні в Укр. наявні 3 основні підходи щодо формув. системи СМ:

1) ліквідація держ. мовлення та утворення на його основі СМ (суспільного мовлення);

2) часткове збереження держ. мовлення та утво. низки культурно-освітніх каналів на принципах СМ;

3) паралельне існування державного мовлення та СМ.

Найбільш доцільним та таким, що відповідає європ. стандартам СМ, слід вважати перший підхід. Саме навколо нього на сьогодні сформувався відносний консенсус між органами держ. влади, відповідальними за регулювання інф. простору України.

Суттєвою пробл. організації СМ в Укр. є принципи формув. його наглядових органів. Порядок формув. наглядового органу, передбач. чинним Законом Укр. “Про систему суспіл. ТБ і радіомовлення України”, містить у собі небезпеку монопол. впливу парламент.більшості на діяльність нагляд. органу, обмежує права громадськості щодо участі в управлінні сусп. телерадіомовленням. Норми чинного Закону “Про систему суспіл. ТБ і радіомовлення Укр” у цій частині потребують корекції у напряму скасування прямого впливу органів держ. влади на доступ громадськості до наглядового органу та забезп. принципу пропорційного представництва у наглядовому органі усіх гілок та ключових інститутів держ.влади.

Досвід фінансування СМ в європ. кр. свідчить, що основним його джерелом є абонентська плата громадян за користув. теле- та радіоприймачами. В Укр. суттєвою пробл. у цьому контексті може стати негативний соціал. резонанс від запровадження фактично нового податку, про що свідчить високий % громадян, що виступають проти додаткової плати за ТБ і радіомовлення. Це потребує ретельної розробки норм, які унеможливили б ухилення громадян від сплати абонплати, а також визначили б механізм її стягнення.

Основними напрямами удосконалення законодавства про сусп. ТБ і радіомовлення в Україні мають стати:

- визначення механізму формув. наглядових рад, який би забезпечував незалежний статус представників громад. організацій як суб’єктів управл. СМ, відповідав конституц. принципу поділу держ. влади, гарантував представництво органів місц.самоврядування;

- детальне визначення механізмів фінанс. СМ, розробка необхідних змін до бюджетного, податкового та інших галузей законодавства;

- правова регламентація взаємодії органів держ. влади та місцевого самоврядування і системи суспільного мовлення, насамперед, механізм діяльності системи держ. замовлень на продукцію СМ.