49. Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом

Кіберзлочинність та інформаційний тероризм стали актуальною проблемою світової спільноти ХХІ століття. Стурбованість міжнародного співтовариства щодо розвитку кіберзлочинності знайшла відображення, зокрема у таких міждержавних угодах, як Резолюція Ради ЄС «Про законний моніторинг телекомунікацій» від 17 січня 1995 р. та Конвенція Ради Європи «Про кіберзлочинність» від 23 листопада 2001 р.

З розвитком глобальної інформаційної мережі Іnternet і формування нових економічних технологій (торгівля через «віртуальні» магазини, брокерські операції, кібербанки тощо) з’явилися нові види злочинів – «кіберзлочини». Кіберзлочинність і її наслідки являють собою нову форму антигромадської поведінки, що лише нещодавно одержала визнання як явище, яке представляє собою загальну загрозу безпеці і нормальному функціонуванню суспільства. За оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, розв’язання проблем попередження і розслідування злочинів даного виду являє собою складне завдання для правоохоронних органів, тому що тільки 10% розкритих злочинів у сфері комп’ютерної інформації можуть бути виявлені своєчасно, тоді як 90% з них виявляються тільки випадково. Наведені дані красномовно свідчать про високий рівень латентності таких видів злочинів. Державні і комерційні структури, які зазнали нападу, не дуже схильні афішувати наслідки таких дій.

Прикладом суспільної небезпеки кіберзлочинів можуть слугувати події, коли була вчинена кібератака хакерів з різних частин світу на 13 провідних міжнародних серверів світової комп’ютерної мережі Інтернет, з яких залишилися цілими тільки чотири. На думку експертів, у результаті цієї акції було завдано економічних збитків у різних державах на суму, що перевищує 1 трлн дол. США. Під загрозу було поставлено існування всієї міжнародної системи комп’ютерної телекомунікації.

Звичайно до даної проблеми слід також віднести питання моралі, несанкціонованого доступу до приватних даних, можливість розкриття приватних даних за певних визначених законодавством умов.

Вагомим аспектом також є питання захисту інформації, шифрування даних. Гарним прикладом є нещодавній саміт в рамках ООН з приводу питання захисту приватної інформації в Інтернет. На нього були запрошені представники Mіcrosoft, Facebook, а також представники нової соціальної мережі Dіaspora. Ця соціальна мережа відрізняється від своїх аналогів тим, що має найбільш надійну систему захисту персональних даних користувачів, що значно надійніша за систему захисту Facebook. На саміті йшли обговорення стосовно включення цієї системи в інші Інтернет-проекти.

Основой обеспечения эффективной борьбы с кибертерроризмом является создание эффективной системы взаимосвязанных мер по выявлению, предупреждению и пресечению такого рода деятельности. Для борьбы с терроризмом во всех его проявлениях работают различные антитеррористические органы. Особое внимание борьбе с терроризмом уделяют развитые страны мира, считая его едва ли не главной опасностью для общества. Но полностью обезопасить общество от террористов невозможно, можно лишь снизить угрозу превентивным контролем за «интересными» для террористов местами и борьбой с непосредственными исполнителями террористических актов. Задача состоит в том, чтобы сузить варианты действий террористов и контролировать те, что останутся. Но тотальная слежка за всеми - это нарушение прав человека. Например, правоохранительные органы России основные надежды в борьбе с компьютерными преступниками возлагают на установку подслушивающих устройств в Интернете, с помощью которых можно просматривать сообщения, присылаемые по электронной почте, и отслеживать обращения пользователей к страничкам Интернета.