3. Визначити інформаційні загрози для різних сфер життєдіяльності суспільства; обґрунтувати необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні

Інформаційні загрози стали насущною проблемою всіх без винятку країн світу. Сучасне суспільство нерозривно пов'язує різні сфери своєї діяльності із поняттям «інформація». Справедливим є вислів «хто володіє інформацією, той володіє світом».

Які ж саме сфери можуть піддаватися інформаційним загрозам:

1. Е-комерція

2. Е-банкінг

3. Захист авторського права

4. Приватне листування (e-maіl, skype, іcq)

5. Соціальні мережі (захист персональних даних)

6. Промисловість, підприємництво (промислове шпигунство, викрадення нових ідей, проектів, моніторинг діяльності фірми-конкурента і так далі)

7. Мас-медіа, ЗМІ (пропаганда, формування і маніпуляція суспільною думкою)

8. Міська інфраструктура (електро-, водопостачання, інші види ЖК послуг)

9. Робота органів державної влади (захист конфіденційної інформації і такої, що становить державну таємницю, атаки на сайти державних установ і т.д.)

Необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні обґрунтовується усім вищесказаним.

4. Визначити основні принципи роботи і функціонування Інтернет та особливості його користування

Глобальна інформаційна мережа (Інтернет) об'єднує комп'ютерні мережі для суміс­ного використання ресурсів й обміну інформа­цією. Мережа Інтернет виникла на поч. 70-х XX ст. для допомоги дослідникам і викладачам, щоб забезпечити їх швидкими та ефективними засобами обміну даними. У 1969 Міністерство оборони США створило Бюро передових до­сліджень (АРПА), яке розробило комунікаційну мережу, що не постраждала б унаслідок бойових дій і зберігала б здатність забезпечувати обмін інформацією навіть у разі її часткового руйну­вання. Ця мережа, що отримала назву АРПАНЕТ, фактично стала предтечею Інтернет. В Інтернет об'єднано комп'ютери різних ти­пів, які можуть використовувати різні опера­ційні системи, але всі вони підтримують прий­нятий для обміну інформацією в Інтернеті прото­кол ТСР/ІР (Протокол Управління Передачею/ Протокол Інтернету). Необхідно мати на увазі, що ТСР/ІР не являється єдиним протоколом, що дозволяє з’єднувати різні мережі. Інтернет є багато протокольною мережею, що інтегрує й інші стандарти. Глобальна інформаційна мережа включає в себе: «всесвітнє павутиння» (World Wіde Web), у якому здійснюється пошук та читання гіпертекстових документів; електронну пошту, що використову­ється для обміну повідомленнями в мережі; телеконференції, що дозволяють вести дискусії з різноманітних тем (у телеконференціях усі повідомлення згруповані по темах і відправ­ляються не індивідуальним користувачам, а розміщу­ються в групах новин); обмін файлами (FТР) та ін. Із часу виникнення мережі Інтернет перелік послуг неухильно зростає. Для доступу до послуг Інтернету використовується спеціальне програмне забезпечення: напр., для пошуку інформації вико­ристовують спеціальні інформаційно-пошукові програми, які здійснюють пошук за ключовими словами.

Що стосується особливостей користування Інтернет, то тут слід зазначити те, хто надає комунікаційні та інформаційні послуги в Інтернет. Першою сходинкою роботи мережі Інтернет є послуги провайдерів Інтернет ІSP (Іnternet Servіce Provіders), що роблять можливою доставку повідомлень мережею. Користувачі укладають з цими службами контракт про тип з’єднання з Інтернет. Провайдери можуть бути приватною комерційною компанією, некомерційною громадською організацією, освітньою установою, урядовим органом. Самі провайдери підключаються до регіональної сервісної служби (Regіonal Network Provіders). Далі регіональна Інтернет-служба через мережеві пункти підключення (Network Access Poіnts) з’єднується з основною базою мережі Інтернет. Ця база приводиться в дію сервісними службами, відповідальними за роботе мереж. Інформаційні послуги в Інтернет надають спеціальні компанії або організації – ІCP (Іnternet Content Provіders), що розробляють і поміщають в Інтернеті інформаційні ресурси. Іноді великі ІSP беруть на себе відповідальність за надання інформаційних послуг, комбінуючи у своїй роботі риси ІSP та ІCP. Наступний етап розвитку спектра послуг Інтернет – це перетворення достатньо могутніх ІCP у ASP (Applіcatіon Servіce Provіders). Компанії ASP надають вже не просто «інформаційний зміст», а комплексні, цільові проблемно-орієнтовані послуги, пов’язані з керуванням економічними об’єктами через Інтернет. Фактично це просто нова форма «посередника».

Завдяки Інтернет збільшується міжнародна спів­праця з обміну інформацією, розширення між­народного бізнесу, інтенсифікація освітньої діяльності. В умовах глобалізації світогосподарських про­цесів мережа Інтернет активно використовується в системі зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності держави, у тому числі в сучасній дипломатичній службі. Через цю мережу відомства закордонних справ та їхні дипломатичні представництва здійснюють інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів своєї держави, проводять моніторинг найважливіших політичних, економічних та інших подій у світі, регіонах та країнах перебування.