
- •Визначити вимоги, що висуваються до міжнародних інформаційних систем; охарактеризувати гнучкість, надійність, ефективність, безпеку міс
- •Визначити джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •Визначити інформаційні загрози для різних сфер життєдіяльності суспільства; обґрунтувати необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні
- •Визначити основні принципи роботи і функціонування Інтернет та особливості його користування
- •Визначити особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •Визначити політичні функції мас-медіа у державах сталих та нових демократій
- •Визначити роль та місце України в європейському масовокомунікаційному просторі
- •Визначити складові pr-діяльності та дати їх характеристику
- •Дати оцінку випадковим подіям та основним співвідношенням теорії ймовірностей при моделюванні проблемних ситуацій міжнародних відносин
- •Дати оцінку засобам визначення інформаційних потреб в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичним методам аналізу документів в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку методу аналізу ієрархій та ефективності його використання в інформаційно-аналітичній діяльності міжнародника-аналітика
- •Дослідити структурні трансформації медіа-індустрії східноєвропейських країн
- •Дослідити формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації
- •Застосування pr в політичних структурах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, викликів та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства 2015, 2020,2025, 2030 рр.
- •Обґрунтувати сучасний стан систем управління базами даних, які можна використовувати в системі міжнародних відносин
- •Описати середовище створення додатків в ms vb 6.0 для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •Особливості застосування pr в міжнародних відносинах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •21. Охарактеризувати gr та лобіювання як pr технології в міжнародних відносинах
- •1. Зібрання фактів
- •22. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
- •24. Охарактеризувати види інформаційного забезпечення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •25. Охарактеризувати текстові та табличні процесори
- •27. Охарактеризувати дифузійні моделі поширення міжнародної інформації: крива Гомперсца, крива Перла, модель Айзенсона – Хартмана
- •28. Охарактеризувати діяльність департаменту Ради Європи з інформаційної політики сдмс. Проаналізувати стратегії і програми 2009-2011рр.
- •30. Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації; проаналізувати стратегії і програми організацій: Інтелсат, Інмарсат,Євтелсат,Інтерсупутник
- •31. Охарактеризувати доктрину інформаційного протиборства за теорією м’якої сили Дж. Ная та у. Оуенса. Проаналізувати концепцію «інформаційної парасольки»
- •33. Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз
- •34. Охарактеризувати ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях
- •35. Охарактеризувати Європейську стратегію 2020, основні положення та програму дій
- •36. Охарактеризувати зв’язки з громадськістю в урядових структурах
- •37. Охарактеризувати зв`язки з громадськістю в міжнародних фінансових структурах
- •38. Охарактеризувати інструментарій сучасних комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держав
- •39. Охарактеризувати інформаційний вимір теорії та практики глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму
- •40. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів на різних рівнях міжнародних відносин і дипломатичної діяльності
- •41. Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові,критерії, тенденції
- •43. Охарактеризувати кількісні та якісні показники оцінки ефективності pr -кампанії
- •44. Охарактеризувати конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії)
- •46. Охарактеризувати мedіa-relatіons, як напрями pr -діяльності
- •47. Охарактеризувати методи дослідження взаємозв'язків політичних та соціально-економічних явищ
- •48. Охарактеризувати методи експертних оцінок та ефективність їх застосування в інформаційно-аналітичній діяльності департаментів з міжнародних відносин
- •49. Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом
- •50. Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: визначити спільні та відмінні характеристики
- •51. Охарактеризувати моделі інформаційного суспільства та основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей.
- •52. Охарактеризувати основні принципи тпр в міжнародних відносинах
- •53. Охарактеризувати основну задачу кореляційного аналізу в дослідженні міжнародних відносин. Кореляційна залежність. Вибірковий коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона
- •54. Охарактеризувати особливості застосування методів теорії ігор при дослідженні міжнародних відносин
- •55. Охарактеризувати параметричні та непараметричні методи аналізу політичних та соціально-економічних явищ
- •Охарактеризувати рангові статистичні методи дослідження впливу фактору у випадку впорядкованих та невпорядкованих альтернатив
- •Охарактеризувати особливості розвитку мас-медійного ринку в Україні, та перспективи створення в Україні суспільного мовлення
- •58. Громадська думка: підходи до визначення поняття, функції гд, форми та канали вираження гд, ознаки гд
- •Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій
- •Охарактеризувати поставлені події та їх поширення у медіа
- •Охарактеризувати принципи аналітичної роботи в системі міжнародних відносин
- •Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності
- •64. Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу та перспективи міжнародної конкуренції Європи на світовому інформаційному ринку
- •65. Охарактеризувати проект конвенцій міжнародної інформаційної безпеки та їх базові положення і принципи
- •68. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій
- •69. Охарактеризувати соціально-когнітивну теорію як основу феномену медіа впливу
- •70. Охарактеризувати специфікою зв’язків з громадськістю в умовах кризових ситуацій
- •Успішність кризових комунікацій визначається такими факторами:
- •Завдання пр-служб після кризи
- •71. Охарактеризувати специфіку зв`язків з громадськістю в політичних структурах
- •Завдання служб пр політичних партій
- •72. Охарактеризувати стадії (етапи) процесу інформаційно-аналітичної діяльності в аналізі зовнішньої політики
- •74. Охарактеризувати стратегію кібербезпеки сша, як складову стратегії національної безпеки держави. Обґрунтувати зв’язок стратегій з трансформацією глобального розвитку
- •75. Охарактеризувати стратегію міжнародного іміджу держави за брендбуком України
- •76. Охарактеризувати структуру гіпертекстового документу
- •77. Охарактеризувати структуру інформаційного ринку єс:
- •78. Охарактеризувати сутність понять, ознаки та особливості іміджу і репутації
- •79. Охарактеризувати сучасні програмні засоби для створення web-вузлів
- •80. Охарактеризувати теорії, стратегії, напрями і рівні глобального інформаційного суспільства
- •81. Охарактеризувати теорію графів як апарат математичного моделювання в міжнародних відносинах
- •82. Охарактеризувати технології пошуку в системі www та основні пошукові машини мережі Інтернет
- •83. Охарактеризувати технологію створення Web-сторінок та протоколи іp та tcp мережі Інтернет
- •84. Охарактеризувати типи аудиторії у структурі кампаній із зв’язків з громадськістю у системі міжнародних відносин
- •85. Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів зовнішньополітичних установ
- •87. Охарактеризувати фактори, точності аналітичних оцінок та прогнозів при аналізі зовнішньої політики
- •88. Охарактеризувати феномени медіалізму та медіатизації; їх прояви у сучасних міжнародних відносинах
- •89. Охарактеризувати чинники гомогенізациї світового ринку медіа; американізацію та розвиток глобальної культури журналістики
- •90. Проаналізувати взаємозв'язок джерел та каналів в інформаційно-аналітичній діяльності
- •91. Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •92. Проаналізувати законодавче забезпечення pr – діяльності в Україні
- •93. Проаналізувати ієрархію інформаційних ринків. Охарактеризувати світовий інформаційний ринок та перспективи конкурентоспроможності тнк на світовому інформаційному ринку
- •94. Проаналізувати особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •95. Проаналізувати припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах
- •96. Проаналізувати процедуру оцінки статистичних параметрів в задачах моделювання міжнародних відносин
- •97. Проаналізувати процес створення алгоритмів для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •98. Проаналізувати становлення сучасних pr в Україні. Охарактеризувати етичні кодекси pr (українська та міжнародна практика)
- •99. Проаналізувати стратегії світового розвитку, щодо зовнішньої політики держав
- •100. Проаналізувати цінності та інтереси держав і суспільств у формуванні зовнішньої політики
1. Зібрання фактів
Відкриті слухання, які плануються і проводяться спільно законодавчими та виконавчими органами державної влади для розгляду законопроектів чи постанов;
Обмін думками з офіційними представниками виконавчих органів влади, відповідальними працівниками профспілок, інших об'єднань, які володіють фактичним матеріалом.
2. Інтерпретація управлінських акцій. Ключова функція лобіста полягає в тому, щоб пояснювати керівництву організації значення управлінських акцій і потенційні наслідки законодавчих актів, які повинні бути прийняті.
3. Роз'яснення дій організації. Лобіст доводить до членів парламенту та їх помічників думку організації та конкретних груп громадськості про законодавство.
4. Захист позицій організації. У ході практично щоденних контактів з членами парламенту та їх помічниками лобіст доводить до їх відома думки організації та конкретних груп громадськості щодо законодавства.
5. Створення пабліситі. Більшість новин народжується у столиці. Вони - хліб сотень журналістів і репортерів різних засобів масової інформації. Концентрація ЗМІ в столиці - ідеальний трамплін для розгортання кампанії пабліситі на користь організації, яку представляє лобіст.
6. Сприяння успіху організації, будучи посередником між нею та державою. Держава - один з найбільших замовників продукції або послуг. Нерідко лобіст стає тою ланкою, за допомогою якої здійснюються торгові операції.
Перед початком роботи лобісту потрібно визначити пріоритети і загальну стратегію діяльності, яка залежить від:
Обговорюваних питань;
Індивідуальних особливостей законодавців;
Вміння лобіста з ними розмовляти;
Особливостей законодавчого процесу;
Бюджетного процесу.
На практиці лобіювання повинно поєднуватися з PR-діяльностю, не пов'язаної з державними структурами. Витончені технології покликані мобілізувати тих громадян, які дотримуються сприятливих для організації позицій, - їх голоси повинні бути почуті законодавцями та державними чиновниками. Так що лобіювання із залученням широких мас населення - складова частина багатьох скоординованих акцій в галузі PR.
22. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
Альтернативний підхід є відносно новаторським (став широко застосовуватися в 80-і роки) кожним роком набуває все більшої популярності.
Принцип альтернативності прогнозування. Пов'язаний з можливістю розвитку політичного життя по різним траєкторіям, за умови різних взаємозв'язків і структурних відносин. Альтернативність у жодному разі не можна плутати з вірогідністю, оскільки вона виходить з передбачення можливості якісно різних варіантів розвитку політичних подій.
Основне завдання альтернативності: відокремити варіанти розвитку, що реально можуть бути втіленими в життя від утопічних. Таким чином можна ранжувати окремі альтернативи в залежності від ймовірнісного рівня їх практичної реалізації. Кожній альтернативі розвитку політичного процесу відповідає ряд вже існуючих факторів, процесів та суб’єктів. Завдання аналітика полягає у визначенні домінант серед вище зазначених елементів , та побудувати відповідні сценарії розвитку подій.
Альтернативність не можна плутати із поняттям вірогідності. Вірогідність - міра підтвердження прогнозу, основаного на достовірному знанні законів, а також початкових і кінцевих умов. Метод альтернатив використовується за тих умов, коли достеменно невідомі кінцеві умови.
Джерело виникнення альтернатив: 1) можливі якісні зрушення 2) конкретні цілі політики на поточному етапі. Альтернативний підхід базується на тім, що зовнішнє й внутрішнє середовище піддається постійним змінам, внаслідок чого: 1) розвиток елемента середовища відбувається не тільки рівномірно і безперервно, але й стрибкоподібно й переривчасто; 2) існує певне число варіантів (сценаріїв) майбутнього розвитку елемента середовища. В останньому випадку готується як мінімум три варіанти за принципом: «відмінний» ,»незадовільний» та оптимальний сценарії.
Сценарій - модель майбутнього, в якій описується можливий хід подій із зазначенням ймовірностей їх реалізації. У сценарії визначаються основні фактори, які повинні бути прийняті до уваги, і показуються, яким чином ці фактори можуть вплинути на передбачувані події. Сценарій - це характеристика майбутнього в скрупульозному прогнозі, а не визначення одного можливого або бажаного стану майбутнього. Це найбільш відомий інтеграційний механізм прогнозування процесів в умовах ринку.
Сценарне прогнозування забезпечує: краще розуміння ситуації, її еволюції; оцінку потенційних загроз; виявлення сприятливих можливостей; виявлення можливих і доцільних напрямку діяльності; підвищення рівня адаптації до змін зовнішнього середовища.
Незважаючи на те, що метод альтернативності можна назвати досить новаторськими (став широко застосовуватися лише у 80рр.), але вже досяг значних визнання і популярності. Так, у США, починаючи з кінці 1996 року NIC (National Intelligence Council) займається обробкою джерел та відслідковуванням пануючих тенденцій глобального розвитку. Перший звіт організації побачив 1997 року, але на той час документ репрезентував дише один варіант глобального розвитку людства. Це «упущення» було виправлено вже через 3 роки, коли в 2000 році було випущено другий звіт «Глобальні тенденції 2015:діалог про майбутнє з неурядовими експертами».Документ пропонував наступні альтернативні сценарії: всепроникаюча глобалізація, згубна глобалізація,регіональна конкуренція,постполярний світ. 2004 рік – «ГТ 2020: окреслюючи глобальне майбутнє» Версії глобалізації у глобальних тенденцій: Давоський світ, Новий Халіфат, Кільце страху, PAX AMERICANA
2008 «ГЛ 2025 р.: світ, що змінився». Охарактеризуємо детальне альтернативи даного прогнозу:
Глобальний сценарій 1: Світ без Заходу
Нові сили витісняють Захід як лідерів на світовій арені. нові сили отримають значну роль в сферах, які стосуватимуться їх інтересів, особливо зважаючи на зростаючу втому від Західних країн. Така коаліція може стати конкурентом інституціям таким як НАТО, пропонуючи альтернативу Заходу.
Глобальний сценарій 2: Жовтневий сюрприз
Даний сценарій відтворює картину, коли зміни клімату можуть призвести до глобальних катаклізмів. Дуже ймовірною є й виникнення пандемії. В цьому прикладі розглядається переміщення Фондової біржі Нью-Йорку в більш надійне місце, але серйозні міри мають також бути вжиті для забезпечення продовження виконання важливих фінансових та інших операцій.
Глобальний сценарій 3: скандал БРІКу
В даному сценарії побоювання Китаю щодо розриву відносин з постачальниками енергоресурсів запалює конфлікт к Індією. З зростаючою напруженістю ресурсів в 2025 році, суперечки стосовно цих ресурсів можуть стати потенційно поштовхом до конфлікту. Ступінь вразливості підвищується зменшенням кількості виробників енергоресурсів та нестабільністю такого регіону як Середній Схід. В світі, де все більше протистоянь через інші питання – як наприклад торгові бар’єри – будуть сприяти будь-якій суперечці, що може перерости в конфлікт.
Глобальний сценарій 4: Політика не завжди локальна
В цьому сценарії новий світ постає як такий, де держави-нації не встановлюють міжнародний порядок. Розсіяність сил спричинила посилення субнаціональних та національних організацій, включаючи соціальні та політичні рухи. Зростаюча стурбованість населення стосовно деградації навколишнього середовища та пасивність урядів дають повноваження мережі політичних активістів вирвати контроль над цим питанням з рук влади в столицях. Глобальні комунікаційні технології надають можливість приєднуватися до різноманітних груп, переступаючи державні кордони. Навколишнє середовище стає питанням яке сполучає інтереси та бажання.
23.