
- •Визначити вимоги, що висуваються до міжнародних інформаційних систем; охарактеризувати гнучкість, надійність, ефективність, безпеку міс
- •Визначити джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •Визначити інформаційні загрози для різних сфер життєдіяльності суспільства; обґрунтувати необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні
- •Визначити основні принципи роботи і функціонування Інтернет та особливості його користування
- •Визначити особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •Визначити політичні функції мас-медіа у державах сталих та нових демократій
- •Визначити роль та місце України в європейському масовокомунікаційному просторі
- •Визначити складові pr-діяльності та дати їх характеристику
- •Дати оцінку випадковим подіям та основним співвідношенням теорії ймовірностей при моделюванні проблемних ситуацій міжнародних відносин
- •Дати оцінку засобам визначення інформаційних потреб в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичним методам аналізу документів в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку методу аналізу ієрархій та ефективності його використання в інформаційно-аналітичній діяльності міжнародника-аналітика
- •Дослідити структурні трансформації медіа-індустрії східноєвропейських країн
- •Дослідити формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації
- •Застосування pr в політичних структурах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, викликів та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства 2015, 2020,2025, 2030 рр.
- •Обґрунтувати сучасний стан систем управління базами даних, які можна використовувати в системі міжнародних відносин
- •Описати середовище створення додатків в ms vb 6.0 для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •Особливості застосування pr в міжнародних відносинах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •21. Охарактеризувати gr та лобіювання як pr технології в міжнародних відносинах
- •1. Зібрання фактів
- •22. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
- •24. Охарактеризувати види інформаційного забезпечення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •25. Охарактеризувати текстові та табличні процесори
- •27. Охарактеризувати дифузійні моделі поширення міжнародної інформації: крива Гомперсца, крива Перла, модель Айзенсона – Хартмана
- •28. Охарактеризувати діяльність департаменту Ради Європи з інформаційної політики сдмс. Проаналізувати стратегії і програми 2009-2011рр.
- •30. Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації; проаналізувати стратегії і програми організацій: Інтелсат, Інмарсат,Євтелсат,Інтерсупутник
- •31. Охарактеризувати доктрину інформаційного протиборства за теорією м’якої сили Дж. Ная та у. Оуенса. Проаналізувати концепцію «інформаційної парасольки»
- •33. Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз
- •34. Охарактеризувати ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях
- •35. Охарактеризувати Європейську стратегію 2020, основні положення та програму дій
- •36. Охарактеризувати зв’язки з громадськістю в урядових структурах
- •37. Охарактеризувати зв`язки з громадськістю в міжнародних фінансових структурах
- •38. Охарактеризувати інструментарій сучасних комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держав
- •39. Охарактеризувати інформаційний вимір теорії та практики глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму
- •40. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів на різних рівнях міжнародних відносин і дипломатичної діяльності
- •41. Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові,критерії, тенденції
- •43. Охарактеризувати кількісні та якісні показники оцінки ефективності pr -кампанії
- •44. Охарактеризувати конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії)
- •46. Охарактеризувати мedіa-relatіons, як напрями pr -діяльності
- •47. Охарактеризувати методи дослідження взаємозв'язків політичних та соціально-економічних явищ
- •48. Охарактеризувати методи експертних оцінок та ефективність їх застосування в інформаційно-аналітичній діяльності департаментів з міжнародних відносин
- •49. Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом
- •50. Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: визначити спільні та відмінні характеристики
- •51. Охарактеризувати моделі інформаційного суспільства та основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей.
- •52. Охарактеризувати основні принципи тпр в міжнародних відносинах
- •53. Охарактеризувати основну задачу кореляційного аналізу в дослідженні міжнародних відносин. Кореляційна залежність. Вибірковий коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона
- •54. Охарактеризувати особливості застосування методів теорії ігор при дослідженні міжнародних відносин
- •55. Охарактеризувати параметричні та непараметричні методи аналізу політичних та соціально-економічних явищ
- •Охарактеризувати рангові статистичні методи дослідження впливу фактору у випадку впорядкованих та невпорядкованих альтернатив
- •Охарактеризувати особливості розвитку мас-медійного ринку в Україні, та перспективи створення в Україні суспільного мовлення
- •58. Громадська думка: підходи до визначення поняття, функції гд, форми та канали вираження гд, ознаки гд
- •Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій
- •Охарактеризувати поставлені події та їх поширення у медіа
- •Охарактеризувати принципи аналітичної роботи в системі міжнародних відносин
- •Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності
- •64. Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу та перспективи міжнародної конкуренції Європи на світовому інформаційному ринку
- •65. Охарактеризувати проект конвенцій міжнародної інформаційної безпеки та їх базові положення і принципи
- •68. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій
- •69. Охарактеризувати соціально-когнітивну теорію як основу феномену медіа впливу
- •70. Охарактеризувати специфікою зв’язків з громадськістю в умовах кризових ситуацій
- •Успішність кризових комунікацій визначається такими факторами:
- •Завдання пр-служб після кризи
- •71. Охарактеризувати специфіку зв`язків з громадськістю в політичних структурах
- •Завдання служб пр політичних партій
- •72. Охарактеризувати стадії (етапи) процесу інформаційно-аналітичної діяльності в аналізі зовнішньої політики
- •74. Охарактеризувати стратегію кібербезпеки сша, як складову стратегії національної безпеки держави. Обґрунтувати зв’язок стратегій з трансформацією глобального розвитку
- •75. Охарактеризувати стратегію міжнародного іміджу держави за брендбуком України
- •76. Охарактеризувати структуру гіпертекстового документу
- •77. Охарактеризувати структуру інформаційного ринку єс:
- •78. Охарактеризувати сутність понять, ознаки та особливості іміджу і репутації
- •79. Охарактеризувати сучасні програмні засоби для створення web-вузлів
- •80. Охарактеризувати теорії, стратегії, напрями і рівні глобального інформаційного суспільства
- •81. Охарактеризувати теорію графів як апарат математичного моделювання в міжнародних відносинах
- •82. Охарактеризувати технології пошуку в системі www та основні пошукові машини мережі Інтернет
- •83. Охарактеризувати технологію створення Web-сторінок та протоколи іp та tcp мережі Інтернет
- •84. Охарактеризувати типи аудиторії у структурі кампаній із зв’язків з громадськістю у системі міжнародних відносин
- •85. Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів зовнішньополітичних установ
- •87. Охарактеризувати фактори, точності аналітичних оцінок та прогнозів при аналізі зовнішньої політики
- •88. Охарактеризувати феномени медіалізму та медіатизації; їх прояви у сучасних міжнародних відносинах
- •89. Охарактеризувати чинники гомогенізациї світового ринку медіа; американізацію та розвиток глобальної культури журналістики
- •90. Проаналізувати взаємозв'язок джерел та каналів в інформаційно-аналітичній діяльності
- •91. Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •92. Проаналізувати законодавче забезпечення pr – діяльності в Україні
- •93. Проаналізувати ієрархію інформаційних ринків. Охарактеризувати світовий інформаційний ринок та перспективи конкурентоспроможності тнк на світовому інформаційному ринку
- •94. Проаналізувати особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •95. Проаналізувати припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах
- •96. Проаналізувати процедуру оцінки статистичних параметрів в задачах моделювання міжнародних відносин
- •97. Проаналізувати процес створення алгоритмів для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •98. Проаналізувати становлення сучасних pr в Україні. Охарактеризувати етичні кодекси pr (українська та міжнародна практика)
- •99. Проаналізувати стратегії світового розвитку, щодо зовнішньої політики держав
- •100. Проаналізувати цінності та інтереси держав і суспільств у формуванні зовнішньої політики
Застосування pr в політичних структурах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
До головних функціональних задач ПР в політичних структурах можна віднести:
Участь у демократизації державного управління;
Сприяння встановлення громадянського суспільства.
Об'єктом управління ПР в політичних структурах буде громадськість в особі громадян, виборців, партій, громадських організацій, корпорацій та ін. Суб'єктом -- державні органи та органи місцевого самоврядування. В політичних структурах ПР здійснюється двома шляхами: через створення відділів або управлінь зв'язків з громадськістю або через залучення консультантів з ПР. Часто використовують і те, і інше.
Цілі організації |
ПР цілі |
ПР інструменти |
•реалізація державної політики; |
• формування сприятливого іміджу влади і посадових осіб; |
• розповсюдження заяв та інших інформаційних матеріалів, присвячених діяльності організації; |
•охорона конституційного устрою; |
• створення «суспільного обличчя» державному органу; |
• підготовка і передача в ЗМІ роз'яснень і коментарів фахівців, експертів і авторів рішень і дій організації; |
• захист прав і свобод людини; |
• встановлення, підтримка, розширення контактів з громадянами і організаціями; |
• оперативне і повне інформування громадян про діяльність організації, зокрема за допомогою ЗМІ; |
•забезпечення стабільності в політичній, економічній і соціальній сферах; |
• інформування громадськості про сутність ухвалених рішень; |
• підготовка для ЗМІ прес-бюлетенів, прес-релізів, оглядів, спецвипусків |
• створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства; |
• прогнозування соціально-політичного процесу, забезпечення органів влади прогнозами, аналітичними розробками; |
• підготовка і проведення прес-конференцій, брифінгів, зустрічей з журналістами з поточних проблем діяльності організації; |
•забезпечення суспільного добробуту;
|
• аналіз суспільної реакції на дії посадових осіб і органів влади;
|
• проведення акредитації журналістів, що виконують редакційне завдання і освітлюють діяльність даної організації; • аналіз матеріалів преси, радіо і телебачення про діяльність організації для її керівників і співробітників;
|
Приниципи функціонування ПР в політичних струтктурах:
Системність. Діяльність ПР-фахівців являє собою систему успішно опробованих методик,прийомів та процедур взаємодії з громадкістю.
Адекватність. Відповідність структури ПР-служби,предмету та технологіїї її діяльності до цілей та задач, поставленних перед нею.
Мобільність. Своечасне корегування напрямків роботи, коли зявляються нові фактори або обставини.
Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, викликів та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства 2015, 2020,2025, 2030 рр.
Національною Розвідувальною Радою США (НРС або NІC) були підготовлені документи «Глобальні тенденції розвитку людства 2015, 2020, 2025» (Global Trends). «Майбутнє у 2030 році» вироблений громадською організацією «Вільна Всесвітня Академія». Аналіз основних факторів:
В сфері економіки: утворення глобальної економіки та поступовий «зсув» концентрації найбільш заможних країн піку економічного розвитку від західних до східних країн. До 2020 ВНП Китаю перевищить ВНП будь-якої з розвинутих держав Заходу окрім США. ВНП Індії перевершить ВНП європейських економік або максимально наблизиться до нього. Частка ЄС у світовій економіці зменшиться з 31% до 19%.
В політичній сфері: Проблема тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Неформальний розкол ЄС, малоймовірне його подальше розширення. Мультиполярність світу, перехід основних важелів впливу від держав до недержавних акторів МВ – таких як ТНК, неурядових чи релігійних організацій тощо. В довгостроковому відношенні можливе об’єднання європейської та мусульманської спільноти – наприклад, задля протистояння тероризму чи глобальним викликам таким як нестача ресурсів чи асиметрія демографічного розвитку.
В демографічній сфері: асиметричне зростання кількості населення та його особлива концентрація в східних країнах, що на тлі їхнього економічного розвитку призведе до зміни геополітичної ситуації та балансу сил. Населення 2020 року збільшиться до 7, 8 млрд. чоловік, з них 56% припадатиме на країни АТР (в 2030 році досягне 8,2 млрд). Розрив між рівнем життя і здоров’я африканських народів та всіх інших буде істотно збільшено через наявність у перших і відсутність у других технологічних надбань. Розповсюдження ісламу в європейських країнах. Криза старіння нації в Європі і Японії – ключова невизначеність.
В сфері природних: зростання залежності від енергоносіїв країн зі стійким рівнем економічного зростанням до 2025 року. Розвиток генної інженерії вплине на винайдення альтернативних джерел енергії та нових модифікованих ресурсів. Збільшення залежності Європи від поставок газу з Росії й Північної Африки. Також характерний дефіцит води і їжі, причому думки щодо строків подолання цієї проблеми в прогнозах 2020,2025 і 2030 розходяться. Темпи зміни клімату – ключова невизначеність.
В науково-технологічній сфері: глобальну інформатизацію та чітку залежність між рівнем економічної інтеграції та доступом до передових технологій. Покращення харчування за допомогою генетично модифікованих сільськогосподарських культур. Низький рівень освіти та інформатизації в країнах Африки. Шанс азійських країн (Китаю та Індії) на домінування в сфері . Загроза біотероризму і суперечки щодо етичності біотехнологічних розробок. До 2030 може відбутись посадка на Марс, хоча це передбачає великі витрати. Очікується, що завдяки нано- та біотехнологіям буде збільшено тривалість життя людини та вирішено проблеми продовольства, але невідомо, чи це буде досягнуто до 2025 року, чи до 2030.