- •1. Загальна характеристика банку
- •2. Формування ресурсів банку
- •3. Розрахункові операції банку
- •Необхідні умови при здійсненні переказів
- •4. Касові операції банків, їх характеристика
- •5. Кредитні операції банку
- •Особливості кредиту готівкою
- •Для зарплатних клієнтів
- •Для приватних клієнтів
- •6. Інвестиційні операції банку
- •7. Валютні операції банку
- •8. Забезпечення фінансової стійкості банку.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2. Формування ресурсів банку
Джерела формування банківських ресурсів відображаються у правій частині балансового звіту і називаються пасивами банку. За джерелами формування пасиви не однорідні і складаються з власного капіталу та зобов’язань банку перед вкладниками і кредиторами.
Банківські ресурси - це основа основ діяльності будь-якого банку, оскільки процеси утворення ресурсів і надання позик перебувають у тісному взаємозв’язку. Тому розуміння економічного змісту банківських ресурсів, значення проблем пов’язаних із їх ефективним формуванням і доцільним використанням, надзвичайно важливе, особливо для українських банків.
Банківський капітал відіграє визначальну роль у процесі створення та функціонування комерційного банку, хоча за величиною становить незначну частину сукупних ресурсів банку. Частка власного капіталу у ресурсах банку має бути не нижчою за 8 %, тоді як для промислових підприємств це співвідношення, як правило, становить 50 % і вище.
Формування власної капітальної бази є необхідною умовою майбутньої діяльності банку. Тому одна з найсерйозніших проблем, що постають перед менеджментом банку, полягає у залученні та підтримці достатнього обсягу власного капіталу.
Власний капітал банку виконує такі функції:
1) захисну;
2) оперативну;
3) регулюючу.
Власний капітал комерційного банку може також використовуватися для участі у власності акціонерних та спільних підприємств.
Банківський капітал неоднорідний за своїм складом і включає основний капітал та додатковий капітал.
Основною складовою власного капіталу банку, як за значенням, так і за величиною, є статутний капітал, що формується з акціонерного або приватного капіталу емісією акцій чи внесків засновників. Статутний фонд може створюватися лише за рахунок власних коштів учасників чи акціонерів. Не допускається його формування за рахунок банківських кредитів, коштів неприбуткових організацій (таких, які за статутом не мають права на здійснення комерційної діяльності та отримання прибутку), бюджетних коштів, які мають інше цільове призначення.
За рахунок прибутку банки створюють також спеціальні фонди, що включаються до складу капіталу і призначені для виробничого та соціального розвитку банківської установи.
Оскільки власний капітал є основою діяльності банку, то до нього ставляться спеціальні вимоги у формі обов’язкових нормативів. Для цього у вітчизняну банківську практику введено поняття регулятивного капіталу банку, який використовується Національним банком України для регулювання діяльності комерційних банків.
Національним банком України встановлюються обов’язкові вимоги щодо розміру регулятивного капіталу, які зобов’язані виконувати комерційні банки. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банків (Н1) визначається в грошових одиницях (тис. євро) диференційовано для діючих і новостворених банків, які поділено на три групи залежно від масштабів діяльності.
Для забезпечення процесу реальної капіталізації банківської системи НБУ розроблено систему заходів щодо визначення рівня достатності та поповнення капіталу банків. Згідно з цим підходом за рівнем достатності капіталу всі банківські установи поділяються на п’ять груп: добре капіталізовані; достатньо капіталізовані; недокапіталізовані; значно недокапіталізовані; критично недокапіталізовані.
Райффайзен Банк Аваль є сьогодні одним із лідерів серед банків країни за обсягом залучених коштів фізичних осіб. Його клієнти можуть розмістити свої заощадження на рахунках до запитання, депозитних рахунках із низкою додаткових переваг для вкладника (із виплатою відсотків наприкінці терміну чи щомісяця, з можливістю поповнення та дострокового зняття коштів тощо).
Валюта депозиту: гривня, долар США чи євро. Вклад можна розмістити строком на 3, 6 та 12 місяців (для вкладів «Універсальний» – безстроково, «Бонус» та «Класичний» – від 1 місяця). Ставки за всіма видами строкових вкладів не змінюються протягом усього терміну дії депозитного договору.
Документи, необхідні для відкриття депозитного рахунку:
документ, що його замінює;
довідка про присвоєння ідентифікаційного коду платника податків.
Види вкладів :
1) вклад «Класичний». Найвища процентна ставка серед існуючих вкладів. Термін вкладу: 31 день, 2,3 місяці, 6 місяців, 367 днів. Валюта вкладу: гривня, долари США, євро. Мінімальна сума вкладу: 2000 грн./ 500 дол. США /євро. Перший внесок — протягом семи днів із дати відкриття вкладу. За вибором клієнта — з пролонгацією, або без пролонгації. Виплата процентів наприкінці строку вкладу на поточний рахунок, а для вкладів з пролонгацією — шляхом капіталізації. Мінімальна сума поповнення вкладу протягом пільгового періоду (7 днів після пролонгації):1000 грн./ 200 дол.США/євро. Поповнення можливо здійснити готівкою, або безготівково з поточного рахунку в межах банку (МФО 380805). Можливість часткового зняття коштів протягом пільгового періоду ( крім залишку мінімальної суми вкладу).
При достроковому закритті вкладу здійснюється перерахунок нарахованих процентів з початку дії договору про вклад або дати останньої пролонгації (для пролонгованого договору) за ставкою, яка діє за поточним рахунком для фізичних осіб (у відповідній валюті) на дату розриву договору.
За видачу вкладу протягом 1-го місяця з дати його відкриття береться комісія за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,5 % від суми вкладу.
2) вклад «Ощадний». Спеціальна пропозиція для власників пакетів банківських послуг «Преміальний», «Оптимальний», «Оптимальний плюс», «Пенсійний оптимальний», «Пенсійний легкий» — бонус до базової ставки по вкладу «Ощадний» терміном на 367днів: в гривні та доларах США +0,5%, в євро +0,25%.
1. Термін вкладу: 3,6 місяців, 367 днів.
2. Валюта вкладу: гривня, долари США, євро.
3. Мінімальна сума вкладу: 500 грн. / 100 дол.США/євро.
4. Перший внесок — протягом тридцяти днів з дати відкриття вкладу.
5. Вклад з автоматичною пролонгацією.
6. За вибором клієнта: щомісячна сплата процентів на картковий або поточний рахунок клієнта, або щомісячна капіталізація.
7. Мінімальна сума поповнення вкладу: 100 грн./ 20 дол.США/євро.
Поповнення може бути готівковим або безготівковим:
— у тому числі шляхом встановлення постійного доручення на перерахування з карткового або поточного рахунку;
— за допомогою пластикової картки через кіоски самообслуговування.
— через систему інтернет-банкінгу «Райффайзен Онлайн».
3) вклад «Універсальний». Спеціальна пропозиція для власників пакетів банківських послуг «Преміальний», «Оптимальний», «Оптимальний плюс», «Оптимальний легкий»,«Пенсійний оптимальний», «Пенсійний легкий» — 10% по вкладу на вимогу «Універсальний» в гривні.
1.Термін вкладу: безстроковий.
2.Валюта вкладу: гривня, долари США, євро.
3.Мінімальна сума вкладу/мінімальна сума поповнення вкладу: 100 грн/ дол.США /євро.
4.Складна ярусна процентна ставка (нараховується окремо на кожну частину вкладу в межах відповідного ярусу) — змінюється в залежності від зміни суми вкладу.
5. Поповнення вкладу безготівково:
- з карткових рахунків через систему інтернет-банкінгу «Райффайзен Онлайн», мережу кіосків самообслуговування, встановлення постійного доручення на поповнення вкладу з карткового рахунку через кіоск та систему Direct Debit — безкоштовно;
- з власного поточного рахунку «Для виплат» — безкоштовно;
- з інших рахунків — 0,7%.
6. Поповнення вкладу готівкою:
- у відділенні, де було відкрито вклад — безкоштовно;
- в іншому відділенні — 0,7% від суми, але не менше ніж 5 грн.; 1 дол.США / євро.
7. Переказ коштів на власний картковий рахунок або власний поточний рахунок «Для виплат» -5 грн.; 1 дол.США / євро.
8.Часткове зняття коштів з вкладного рахунку. Комісія за часткове або повне зняття коштів з вкладного рахунку:
— у відділенні, де відкрито вклад: 5 грн.; 1 дол.США / євро;
— в іншому відділенні — 0,7%, мін. 5 грн.; 1 дол.США / євро.
— за потреби, Ви завжди зможете повернути кошти на свій картковий рахунок із депозиту «Універсальний» за лічені хвилини через систему інтернет-банкінгу «Райффайзен Онлайн» (для пенсійних та зарплатних карткових рахунків) - безкоштовно
9. Перший внесок — протягом тридцяти днів з дати відкриття вкладу.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) відзначив надійність та стабільність Райффайзен Банку Аваль та визначив його на весь 2011 рік одним з агентів із виплати за рахунок коштів Фонду гарантованих сум відшкодувань вкладникам банків, що ліквідуються.
При отриманні фізичною особою інформації від Фонду, що Райффайзен Банк Аваль має виплатити їй гарантовану суму відшкодування, при зверненні у відділення банку потрібно мати при собі паспорт або документ, що його замінює, та довідку органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків. Виплата відшкодування можлива іншим особам згідно із чинним законодавством при пред’явленні довіреності або свідоцтва про народження дитини, якщо вклад було відкрито на ім’я дитини [14].
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка діє на підставі Закону України «Про Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб». Основною ціллю діяльності Фонду є захист прав та інтересів фізичних осіб — вкладників банків. Фонд гарантує вклади громадян, розміщені у банках-учасниках (тимчасових учасниках) Фонду в національній та іноземній валютах (включаючи відсотки) в розмірі вкладів, але не більш ніж 150 тис. грн. за вкладами у кожному банку на день настання недоступності вкладів. Вклади до 1 гривні не відшкодовуються.
Власний капітал банку займає велику вагу у сукупному капіталі. Для банку достатнім буде 8% від загального капіталу. Це обумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується, в основному, чужими грошима, а власні кошти служать передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття можливих збитків від банківської діяльності (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Аналіз власного капіталу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», тис.грн.
№
|
Найменування статті |
2010 |
% |
2011 |
% |
|
1. |
Статутний капітал |
2 368 864 |
34,8 |
2 380 476 |
29,9 |
|
2. |
Резервний інші фонди банку |
62370 |
1,14 |
76 582 |
1,25 |
|
3. |
Резерви переоцінки |
65 330 |
1,31 |
86 332 |
1,48 |
|
4. |
Резерви переоцінки необоротних активів |
1 379 990 |
21,4 |
1 464 812 |
22,1 |
|
5. |
Нерозподілений прибуток(непокритий збиток) минулих років |
|
20,1
|
1 027 403 |
17,8 |
|
6. |
Прибуток/збиток звітного року, що очікує затвердження |
1 113 835 |
21,25 |
2 130 655
|
27,7 |
|
|
Усього власного капіталу |
6 352 112 |
100 |
6 471 862 |
100 |
Основною складовою власного капіталу банку, як за значенням, так і за величиною, є статутний капітал, що формується з акціонерного або приватного капіталу емісією акцій чи внесків засновників. Статутний фонд може створюватися лише за рахунок власних коштів учасників чи акціонерів. Не допускається його формування за рахунок банківських кредитів, коштів неприбуткових організацій (таких, які за статутом не мають права на здійснення комерційної діяльності та отримання прибутку), бюджетних коштів, які мають інше цільове призначення.
Статутний капітал «Райффазен Банк Аваль» формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків засновників чи випуску і реалізації акцій.
Оскільки власний капітал є основою діяльності банку, то до нього ставляться спеціальні вимоги у формі обов’язкових нормативів. Для цього у вітчизняну банківську практику введено поняття регулятивного капіталу банку, який використовується Райффайзен Банк Аваль.
Для забезпечення процесу реальної капіталізації банківської системи НБУ розроблено систему заходів щодо визначення рівня достатності та поповнення капіталу банків. Згідно з цим підходом за рівнем достатності капіталу всі банківські, установи поділяються на, п’ять груп: добре капіталізовані; достатньо капіталізовані; недокапіталізовані; начне недокапіталізовані; критично недокапіталізовані.
Резервний фонд банку це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків, від банківської діяльності, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку.
Обсяг зобов’язань за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб станом на 01.01.2012 р., становив 29 129 076 тис. грн, що на 13 956 272 тис. грн більше, ніж станом на 01.01.2008 р. [6 – 10].
Зобов’язання за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання з 2008 року по 2009 рік, зменшилися. Якщо у 2008 році вони складали 5 915 133 тис. грн, то за рік зобов’язання знизилися до 5 487 805 тис. грн, тобто на 427 328 тис. грн, або на 7,8 %. Надалі зростання обсягів зобов’язань за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання, відбувається випереджаючими темпами. Темп приросту обсягів зобов’язань за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання за період з 2009 – 2012 років, складає 99,4 %.
Зобов’язання за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб, з кожним роком збільшуються. В цілому з 2009 р. до 2012 р. обсяги зобов’язань за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб, збільшилися на 8 936 535 тис. грн, або 96,6 %.
Якщо проаналізувати структуру депозитів за строками, то очевидним є схильність до депозитів до запитання. У 2010 році внаслідок фінансової кризи почалося масове вилучення вкладів. Протягом 2010 – 2011 років відбулося істотне зменшення обсягів строкових вкладів юридичних та фізичних осіб.
Станом на 01.01.2012 р. обсяг строкових депозитів юридичних осіб становив 3 946 460 тис. грн, що на 915 098 тис. грн менше, ніж було на 01.01.2011 року, тобто обсяг строкових депозитів юридичних осіб за рік зменшився на 18,8 %. Аналогічною є ситуація з обсягами строкових депозитів фізичних осіб. Станом на 01.01.2012 року вони становили 12 753 021 тис. грн, а на 01.01.2011 року –13 522 728 тис. грн, що на 769 707 тис. грн менше, або на 5,7 %.
У зв’язку з цим 11.10.2010 року було прийнято Постанову Правління Національного банку України "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" № 319, згідно з якою було прийнято рішення про встановлення шестимісячного мораторію на дострокове зняття коштів [11].
Після скасуванням мораторію у березні 2011 року вкладники знову почали вилучати кошти, залучені на депозитні рахунки. За словами експертів, дійсно, строкові депозити вкладники ризикують відкривати тільки на невеликі проміжки часу – не більше шести місяців. Якщо до кризи найбільш питому вагу в структурі коштів населення на банківських рахунках (45,3 %) складали депозити на один-два роки, то зараз найбільшою популярністю користуються вклади на термін до одного року. Таким чином, прогнозується зміна параметрів залучених депозитів населення. В умовах законодавчої заборони на валютне кредитування (крім експортерів) банки прогнозують скорочення залучення депозитів у валюті.
Це буде здійснено шляхом зниження процентних ставок із таких внесків. Якщо заборона на валютне кредитування буде діяти і надалі, то на кінець року вартість доларових депозитів не перевищить 7 – 8 % річних [10].
Що стосується відсоткових ставок за вкладами, то вони мають значні коливання. На 01.01.2011 р. відсоткові ставки значно зросли за вкладами у всіх валютах, а саме: у гривні – на 5 %, у доларах США – на 1,5 %, в євро – на 2 %. У першу чергу, це було зумовлене тим, що Райффайзен Банк Аваль намагався повернути вкладників, які у період глобальної фінансової кризи, в умовах нестабільності намагалися закрити депозитні рахунки, що спричинило значні проблеми з ліквідністю.
Протягом 2011 року відсоткова ставка за вкладами в національній валюті зросла на 2,25 %, за вкладами в доларах США залишилася незмінною і станом на 01.01.2010 року становила 9,25 %, а за вкладами в євро знизилася до 5,25 %, що на 3 % менше, ніж минулого року. В умовах майже повної відсутності кредитування населення та економіки в банках з’явився надлишок коштів, які були залучені від фізичних осіб. Як наслідок, банк змушений розміщувати ці кошти в короткострокові низько прибуткові інструменти, такі, як, наприклад, депозитні сертифікати НБУ. Тому «Райффайзен Банк Аваль» та й інші банки, які піднімали відсоткові ставки за депозитами, прогнозують змінити свою тактику.
«Райффайзен Банк Аваль» завжди проводив консервативну політику відносно відсоткових ставок. Наприклад, було різко знижено ставки із депозитів в євро – зробив їх у 1,5 – 2 рази нижчими, ніж у конкурентів. Також Райффайзен Банк Аваль першим почав знижувати доларові ставки. У результаті приросту валютних депозитів населення в банку майже не було.
