
- •Предмет, завдання та основні концептуальні засади курсу історія України.
- •Становлення і розвиток людської цивілізації на території України
- •Людські цивілізації на території України
- •Кіммерійці
- •Сармати
- •Античні міста Північного Причорномор'я
- •Походження слов’ян та їх розселення на території України
- •Антське об'єднання
- •Державно-племінні утворення VII—VIII століть
- •Господарство та суспільні відносини
- •Вірування
- •Становлення централізованої держави на чолі з Києвом
- •Теорії походження Русі
- •Руська земля
- •Формування Київської Русі
- •Розквіт Київської Русі
- •Володимир Великий
- •Ярослав Мудрий
- •Ярославичі
- •Русь-Україна у період політичної роздробленості
- •Причини роздробленості
- •Монголо-татарська навала
- •Об'єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства
- •Галичина
- •"Королівство Русі" Данила Галицького
- •Занепад княжої влади
- •Галицько-Волинська держава в останній третині XIII — першій половині XIV ст.
- •Внутрішня децентралізація
- •Відновлення єдності
- •Культура Русі-України княжої доби (IX — перша половина XIV ст.)
- •Освіта і наука
- •Літописання та література
- •Литовсько-Руська держава
- •Утвердження Литви на українських землях
- •Польська експансія на українські землі в другій половині XIV — середині XVII ст.
- •Політика Польщі на західноукраїнських землях
- •Люблінська унія
- •Культура України середини XIV — першої половини XVII ст.
- •Освіта та наука
- •Формування козаччини на українських землях
- •Причини зародження козацтва
- •Запорізька Січ — вільна козацька республіка
- •Організація Січі
- •Боротьба з турецько-татарською експансією
- •Турецько-татарська загроза
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI — першої половини XVII ст.
- •Перша проба сил: Косинський та Наливайко
- •Причини та передумови національно-визвольних змагань українців
- •Причини революції
- •Богдан Хмельницький
- •Перші перемоги
- •Початок повстання
- •Воєнні дії між Україною і Польщею в 1649-1653 pp.
- •Збаразько-зборівська кампанія
- •Державне будівництво
- •Українсько-московський договір та його реалізація в 1654—1657 pp.
- •Переяславська рада
- •"Березневі статті"
- •Загострення кризи української державності у 1657—1663 pp.
- •Іван Виговський
- •Початок громадянської війни
- •Розчленування України на Лівобережну та Правобережну
- •Правобережжя
- •Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави
- •Зміцнення позицій
- •Становлення Гетьманщини. Іван Мазепа та Пилип Орлик
- •Дем'ян Многогрішний
- •Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація
- •Іван Скоропадський
- •Суспільно-політичне становище Слобідської, Південної, Правобережної та Західної України
- •Слобожанщина
- •Культура України у другій половині XVII — XVIII ст.
- •Суспільно-політичне та економічне становище в кінці XVIII — першій половині XIX ст.
- •Адміністративний поділ
- •Національна політика
- •Початки національного відродження
- •Передумови відродження
- •Таємні організації
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •Україна в умовах російських реформ другої половини XIX ст.
- •Скасування кріпацтва
- •Адміністративно-політичні реформи
- •Український національний рух у 1860—1890-ті роки
- •Громади
- •Валуєвський циркуляр
- •Розвиток західноукраїнських земель у кінці XVIII — першій половині XIX ст.
- •Адміністративний поділ
- •Економічне становище
- •Революція 1848-1849 pp. Та її вплив на розвиток краю
- •Скасування панщини
- •Головна Руська Рада
- •Революційна боротьба
- •Перетворення Західної України на "п'ємонт" національного відродження (друга половина XIX ст.)
- •Господарство
- •Українська культура XIX ст.
- •Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині
- •Політизація національного життя
- •Радикалізація національної боротьби на західноукраїнських землях
- •Обмеження політичних прав українців
- •Україна в Першій світовій війні
- •Українські землі у планах воюючих сторін
- •Вплив війни на Україну
- •Центральна Рада: становлення національної державності
- •Формування нових осередків влади
- •Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського
- •Переворот 29 квітня
- •Встановлення влади Директори: відродження та занепад унр
- •Програма революційних перетворень
- •Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях
- •Передумови повстання
- •Культура України початку XX ст.
- •Українські землі в умовах насадження комуністичного режиму та втягнення до складу срср
- •Встановлення більшовицької влади
- •Національна політика більшовиків в Україні
- •Причини "коренізації"
- •Українізація
- •Трагедія соціалістичної модернізації
- •Індустріалізація
- •Національна політика Польщі на окупованих територіях
- •Анексія західноукраїнських земель
- •Український визвольний рух
- •Легальна течія
- •Становище українців Буковини, Бессарабії та Закарпаття
- •Румунський окупаційний режим
- •Становище української культури у міжвоєнний період
- •Українські землі на першому етапі війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)
- •Радянсько-німецький альянс
- •Встановлення нацистського окупаційного режиму та народний опір йому
- •Україна в планах Німеччини
- •Початок радянсько-німецької війни
- •Битва за Україну
- •Вигнання нацистів з Лівобережжя
- •Труднощі післявоєнної відбудови
- •Втрати України у війні
- •Господарство
- •Культурне життя
- •Десятиліття контрольованого лібералізму
- •Початок "відлиги"
- •Поглиблення системної кризи тоталітарного режиму (друга половина 1960-х — середина 1980-х років)
- •Поглиблення економічної кризи
- •Дисидентський рух
- •Основні напрями
- •Горбачовська "перебудова" в українському контексті
- •Спроби змін: причини і суть
- •Централізований "ринок"
- •Чорнобильська трагедія
- •Зростання національної свідомості
- •Початки національного відродження
- •Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність
- •Перші кроки суверенізації
- •Українська культура другої половини XX ст.
- •Перші здобутки і перші втрати: Президент Леонід Кравчук
- •Остаточний демонтаж срср
- •Реформи та ілюзії: Президент Леонід Кучма
- •Конституційний процес
- •Українська помаранчева революція 2004 р. Президент Віктор Ющенко
- •Президентська кампанія 2004 р.
- •Основні орієнтири зовнішньої політики
- •Формування зовнішньополітичної стратегії
- •Західний напрям
- •Культура України
Монголо-татарська навала
Монгольська держава сформувалася в кін. XII ст. Розрізнені племена об'єднав хан Темучин. Обраний у 1206 р. верховним правителем усієї Монголії — Чингізханом, він почав великі завойовницькі походи. Підкоривши Китай, вирушив у Середню Азію та на Кавказ. Полководці Чингізхана захопили Хорезм, Азербайджан, Грузію. Десятки держав і тисячі міст було розорено. У 1223 р. на річці Кал ці (біля теперішнього Маріуполя) сталося перше збройне зіткнення монголів із русинами, які прийшли на допомогу половцям. Однак руські князі навіть перед обличчям грізної небезпеки не змогли переступити через розбрат і спільно вдарити на ворога. У результаті об'єднані русько-половецькі сили зазнали нищівної поразки: загинуло 6 князів та 9/10 руських воїнів. Але й монголо-татари, зазнавши значних втрат, не наважилися продовжувати похід в глиб Русі і повернули назад.
Нова хвиля монгольського нашестя розпочинається 1237 p., коли на прикордонних рубежах Русі з'явилося 150—200-тисячне військо онука Чингізхана — Батия. Руські князі знали про підготовку цього походу, але, поглинені власними чварами, нічого не зробили для об'єднання сил. Як наслідок, упродовж зими 1237— 1288рр. було завойовано Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північно-Східну Русь. У1239 p., після майже річного відпочинку, монгол о-татарське військо, незважаючи на героїзм русинів, здобуло і зруйнувало Переяслав і Чернігів, а в грудні 1240 р. після десятитижневих штурмів оволоділо Києвом, перебивши захисників та перетворивши столицю у руїни. Археологи вважають, що до монголо-татарської навали Київ мав до 8 тис. дворів, а після неї — 200—300. Населення зменшилося з 50 до 2 тис. З понад 40 мурованих церков залишились, та й то дуже пошкодженими, якихось 5—6.
Упродовж наступного 1241 р. завойовники вогнем і мечем пройшли галицькі та волинські землі, вторглися у Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на Русі кочівники вже 1242 р. були змушені припинити своє просування у західному напрямку. До речі, перший випадок в історії завойовних походів монголів із часів Чингізхана, коли вони не змогли зламати спротив захисників фортеці, трапився 1241 р. у волинському місті Кременець.
Повернувшись у пониззя Волги, вони засновують нову державу у складі Монгольської імперії — Золоту Орду зі столицею у м. Сарай. Звідси хан Батий розіслав своїх послів по руських землях, вимагаючи у місцевих князів покори й визнання себе за верховного правителя. З того часу Київська Русь як незалежна держава перестає існувати, на її землях встановлюється багатолітнє іноземне іго, яке законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.
Залежність руських земель від завойовників проявлялася насамперед у трьох сферах: економічній, політичній, військовій. Економічна залежність зводилася до обкладання місцевого населення даниною, від якої звільнялася лише церква. Спочатку данину збирали татарські урядовці — баскаки, а згодом відповідальність за її сплату поклали на князів. У політичній сфері залежність полягала у затвердженні Ордою князів на престолах та видача нею ярликів (грамот) на управління землями, не рахуючись ані з правами князів на той чи інший престол, ані з бажанням народу. Зокрема, Київ було передано у володіння владимиро-суздальським князям, які одними з перших визнали зверхність Орди, а згодом під владу ханським намісникам. У результаті Київ втрачає значення не лише політичного і економічного, а й церковного центру — наприкін. ХІП ст. митрополит переїхав звідти у Владимир-на-Клязьмі. Військова залежність передбачала обов'язок руських князів делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах. Крім того, з метою недопущення відродження Русі Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала розпалювання ворожнечі між місцевими князями, а також періодичні спустошливі походи на їхні володіння. Лише до сер. XIV ст. на землі Північно-Східної та Південно-Західної Русі було здійснено понад 20 воєнних нападів золотоординців.
Монголо-татарська навала мала для Русі катастрофічні наслідки, відкинувши її у розвитку на кілька століть назад. Загинула, була забрана у рабство або втекла з насиджених місць значна частина населення, в т. ч. й еліти, втрата якої не тільки помітно ослабила протидію загарбникам, а й суттєво загальмувала розвиток феодального господарства. Занепали ремесла й торгівля, були зруйновані міста. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII—XIII ст., відомих із розкопок, 49 — були розорені полчищами Батия. До того ж 14—так і не піднялися з руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. Домонгольського рівня кам'яне будівництво досягло лише через 100 років після навали Батия.
Таким чином, існування Київської Русі як єдиної держави охоплювало період з IX ст. по 40-ві роки XIII ст. Спочатку політичною формою її була централізована монархія (IX ст. — 30-ті роки XII ст.), а з настанням удільної роздробленості — монархія федеративна (30-ті роки XII — 40-ві роки XIII ст.). За своїм соціально-економічним і культурним розвитком Київська держава перебувала на рівні передових країн середньовічної Європи. Вона підтримувала тісні економічні, політичні й культурні зв'язки з багатьма країнами світу. її військова могутність протягом кількох століть слугувала захистом від степових кочовиків не тільки для власного населення, а й для всієї європейської цивілізації. Однак у сер. XIII ст. поступальному розвиткові Київської Русі непоправного удару завдали монголо-татари. Вони зруйнували державу, її господарство, матеріальну й духовну культуру. І все ж державницькі традиції давньоруського періоду продовжували жити, оскільки на їх основі утворилася Галицько-Волинська держава, безпосередня спадкоємиця Русі з центром у Києві.