- •1. Інформатика як наука і як навчальний предмет у загальноосвітніх навчальних закладах. Становлення, особливості та перспективи розвитку шкі.
- •2. Методична система навчання інформатики: мета, зміст, засоби, форми, методи. Інформатична компетентність. Стандарт освітньої галузі «Технологія». Огляд Сучасних шкільних програм з інформатики.
- •Стандарт освітньої галузі "Технологія"
- •Програма з інформатики для учнів 9 класу (1 година на тиждень)
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів рівень стандарту – 1 година на тиждень
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів академічний рівень – 1 та 2 години на тижденьу 10 та 11 класах відповідно
- •3. Особливості викладання інформатики у початковій школі. Пропедевтика інформатики.
- •4. Особливості викладання інформатики у класах з поглибленим вивченням математики та інформатики Програма з інформатики для учнів 10-11 класів профільний рівень( 5 год. На тиждень)
- •6.Засоби навчання інформатики: методичне, дидактичне та практичне забезпечення шкі. Педагогічні програмні засоби з інформатики. Методичне забезпечення шкільної інформатики
- •1. Посібники
- •Дидактичне забезпечення шкільної інформатики
- •10 Клас
- •Педагогічні програмні засоби з інформатики
- •7.Шкільний кабінет інформатики та інформаційних технологій: функціональне призначення, обладнання, світло-гігієнічні вимоги, організація роботи. Правила техніки безпеки при роботі з комп`ютером.
- •8.Форми організації навчальної діяльності учнів. Урок інформатики:характерні риси, типологія. Підготовка вчителя до уроку.
- •9.Позакласна та позаурочна робота з інформатики: гуртки, факультативи, конкурси, олімпіади та інші масові заходи. Дистанційна підготовка вчителя інформатики.
- •10.Електронне навчання:тлумачення, класифікація, переваги і недоліки, інформаційні засоби підтримки.
- •11. Диференційоване навчання інформатики. Профільна диференціація. Характеристика змісту програм курсів за вибором.
- •12. Зміст і методика навчання розділів «Інформація», «Інформаційні процеси та системи».
- •13. Зміст і методика ознайомлення учнів із апаратним забезпеченням інформаційної системи.
- •14. Зміст і методика ознайомлення учнів із системним програмним забезпеченням.
- •15. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням загального призначення: засоби опрацювання графічних, текстових та табличних даних, редактори презентацій та публікацій.
- •16. Зміст і методика ознайомлення учнів із базами даних.
- •17. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням
- •18. Зміст та методика навчання основ роботи у мережі Інтернет.
- •19. Зміст і методика навчання Web-програмуванню.
- •20. Зміст та методика навчання розділу «іт персональної та колективної комунікації».
- •1. Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів
- •2. Основи створення комп’ютерних публікацій
- •22.23. Зміст і методика навчання основ структурного програмування (в межах програми академічного рівня) (поглибленого)
- •24. Зміст і методика навчання основ об’єктно-орієнтованого програмування
- •25. Зміст і методика навчання основ візуального програмування
25. Зміст і методика навчання основ візуального програмування
До останнього часу реалізація проекту візуального середовища побудови алгоритмів на комп'ютері була досить проблематичною внаслідок обмежених можливостей комп'ютерної техніки. Але за кілька останніх років у інформаційній індустрії відбулись революційні зміни, які спричинили появу таких понять, як мультимедія, гіпермедія, графічний інтерфейс, об'єктне представлення. Тепер на шляху створення та використання візуального програмування немає ніяких перешкод. Саме таке середовище повинно стати містком між алгоритмічною (теоретичною) та «користувацькою» (практичною) інформатикою. Ці системи дозволяють створювати прикладні програми, навіть не написавши жодного рядка коду. А це в свою чергу дозволяє звичайному користувачеві за допомогою засобів візуального програмування створювати необхідні для його діяльності програми без глибокого знання власне мови програмування.
Використання середовища візуального програмування (наприклад, Visual Basic) дозволяє поєднати «старий», математико-алгоритиічний, і «новий», інформаційно-технологічний, підходи до навчання інформатики, які до цього часу існували в одному курсі практично незалежно один від одного. Системи візуального програмування є провідниками об'єктнооріентованоїт ехнології Microsoft та ідеології ресурсів, які використовуються спільно, а з іншого боку пропонує користувачеві структуровану, а також просту та зручну мову запису і налагодження програм, що використовуються як при створенні нових програм, так і для програмування в офісних продуктах Microsoft.
Програмування в середовищі Visual Basic суттєво відрізняється від програмування в процедурних, процедурно-орієнтораних мовах програмування, а також мовах логічного програмування.
До основних принципів середовищ візуального програмування, які відрізняють їх від процедурних, слід віднести:
відокремлення елементів (об'єктів) програми, які пов'язані з інтерфейсом користувача, від її алгоритмічної частини;
швидкість і простота створення, модернізація інтерфейсу програм, в якому використовуються готові елементи (блоки), що реалізують деякі великі функції (процедури) управління програмою;
використання вже існуючих кодів, описаних іншими мовами програмування.
Система візуального програмування базується на ідеї подійно-орієнтованого програмування: програма—сукупність об'єктів реального або віртуального світу, з кожним з яких пов'язаний деякий обмежений набір подій. При відбуванні кожної події форми і елементи управління можуть деяким чином «реагувати» на них відповідно до написаного програмного кеду, який створюється користувачем для кожного об'єкта окремо. Програмний код пов'язаний з формами (вікнами) і елементами управління та використовується для реалізації відповідної реакції' програми на дії користувача або відбування системної події. У програмуванні, що орієнтоване на реакції на події, замість детального опису кожного кроку програміст повинен вказати, як слід реагувати на різні події (чи дії користувача), до яких, наприклад, можна віднести вибір вказівки, клацання кнопкою миші, переміщення миші тощо. На одні з подій можна передбачити деяку реакцію, інші—просто проігнорувати. При цьому створюється не одна велика програма, а кілька програм, які складаються із набору взаємодіючих процедур, що управляються користувачем.
Практика свідчить, що процес навчання програмування йде результативніше і продуктивніше при використанні середовища візуального програмування, ніж на основі процедурних мов програмування. Робота в середовищі Visual Basic нагадує роботу з дитячим конструктором —всі елементи є простими і їх можна бачити. Складність конструкції, яка створюється, залежить тільки від поставленої мети та винахідливості користувача-розробника. А при створенні простих програм (проектів) розробник-початківець взагалі може не знати, що таке програмування, тому що він працює з об'єктами, які розташовані на екрані, і основні його дії зводяться до встановлення необхідних властивостей цих об'єктів. Використання середовища візуального програмування вже при складанні найпростіших програм надає можливість учням одразу спостерігати наслідки своєї роботи, що дуже важливо на перших кроках навчання програмування. Учні бачать результати роботи створеної ними програми, і це дозволяє їм швидко просуватися в навчанні.
При вивченні процедурних мов програмування учні не можуть одразу перейти до розробки елементів інтерфейсу через складність створення графічних об'єктів на екрані, традиційно вони починають з вивчення величин та простих операцій над величинами, а це не дозволяє одразу після ознайомлення з теоретичним матеріалом переходити до його закріплення при створенні простих програм.
При вивченні середовища візуального програмування для деяких учнів достатньо на прикладі конкретних задач ознайомитися з теоретичним матеріалом (призначення об'єктів, подій та методів) для створення конкретних програм. Організація самостійної роботи учнів над проектами починається з постановки мети виконання завдання, яку слід подати у вигляді орієнтиру одержання кінцевого результату (конкретну картинку форми та опис її роботи), при цьому методи розв'язування задачі учень може вибрати самостійно. Свобода учнів у виборі методів розв'язування завдання призводить до необхідності самонавчання та навчання один у одного. Як свідчить практика, складності в учнів при вивченні Visual Basic виникають не в процесі створення про- ектів-програм, як при традиційному програмуванні, а при виборі кращого технологічного розв'язку для конкретної задачі.
Створення та виконання програм-проектів в середовищі візуального програмування дозволяє реально здійснювати міжпредметні зв'язки курсу інформатики та інших навчальних дисциплін: історії, географії, літератури, ботаніки, музики, іноземних мов тощо.
