15. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням загального призначення: засоби опрацювання графічних, текстових та табличних даних, редактори презентацій та публікацій.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для пошуку, накопичення, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації (даних і знань) за допо­могою засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів їх раціонального поєднання з безмашинними процесами опрацювання інформації.

Для будь-якої діяльності можуть бути виділені мета, предмет, методи і засоби, тому:

1) метою використання ІКТ є якісне формування і використання інформаційного продукту від­повідно до потреб користувача;2) методами ІКТ є методи опрацювання даних;3) як засоби ІКТ виступають математичні, технічні, програмні, інформаційні й інші засоби.

1. Учні повинні знати:- поняття ІКТ;- назви і призначення основних систем програмного забезпечення ІКТ.

2. Учні повинні вміти:- зафіксувати предметну галузь і її об'єкти, вибрати програмний засіб і дібрати (або розробити) технологію для розв'язування даної задачі з конкретної предметної галузі;- застосовувати пакети прикладних програм навчального призначення і користуватися текстовим і графічним редакторами, електронними таблицями та базами даних для роз­в'язування задач з конкретних предметних галузей.

Мета вивчення даного розділу в шкільному курсі інформатики:1. Ознайомити учнів з поняттям нових ІКТ.2. Сформувати поняття про технологію як про сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для розв'язування задач з конкретної предметної галузі.3. Оволодіти основними навичками роботи з персональним комп'ютером.4. Показати роль і місце ІКТ у сучасному суспільстві.

Усі програми прикладного програмного забезпечення загального призначення слід подати з позицій — об'єкти та програмні засоби сучасних інформаційних технологій, за допомогою яких користувач досліджує інформаційні об'єкти, — інформаційні моделі. Тобто доцільно на всі програмні засоби дивитись через призму діяльності людини (суб'єкта): суб'єкт — об'єкт — мета — засоби — діяльність —результати — оцінювання одержаних результатів — прийняття рішення.

Об'єктами опрацювання є різні набори даних — текстові, графічні, музичні, таблиці тощо. Засобами для опрацювання об'єктів, тобто аналізу таких інформаційних об'єктів, є прикладні програми, створені спеціально для такого опрацювання.

Графічний редактор До теоретичного матеріалу даної теми курсу слід віднести:

- питання про склад та функціонування технічних засобів комп'ютерної графіки;

- питання подання зображень у пам'яті комп'ютера.

Графічний редактор — це одна із програм, яка у учнів різних вікових груп завжди викликає підвищений інтерес. Основна мета вивчення графічного редактора: сформувати вміння запускати на виконання програму графічного редактора, записувати графічну інформацію до файла на диску, зчитувати її з диска та переглядати; сформувати уявлення про можливості використання графічних редакторів в цілому, показати шляхи використання графічно поданої інформації під час створення книжок, документів, електронних листів тощо. Розрізняють два принципи побудови графічних зображень за допомогою комп'ютера: векторний та растровий. За растрового підходу зображення ділять на маленькі однокольорові елементи (точки) — відеокопії, які разом дають загальну картину. При векторній побудові зображення ділять на геометричні елементи: відрізки прямої, еліптичні дуги, фрагменти прямокутників, кіл, зони однорідного зафарбовування тощо. Векторне подання найбільш зручне для креслень, схем, штрихових малюнків.

Текстовий редактор.Основна мета під час вивчення теми — ознайомити учнів з основни­ми можливостями використання текстових процесорів.Текстовий редактор є програмою із прикладного програмного забезпечення загального призначення, яка за навчальною шкільною програмою вивчається однією з перших. Учні повинні засвоїти основні функції текстових редакторів — забезпечення операцій введення текстів до запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера, редагування та форматування текстів, збереження у зовнішній пам'яті і друкування.

Учні повинні мати уявлення про основні дії користувача під час підготовки власного документа. Це може бути:1. Введення тексту та таблиць.2. Редагування тексту.3.Форматування символів. 4. Форматування абзаців.5.Вставляння малюнків, діаграм, фігурного тексту.6. Вставляння зносок.7. Вставляння колонтитулів.8. Форматування сторінок.9. Вставляння предметного покажчика.10. Вставляння змісту.11. Оформлення титульного аркуша.

Учні повинні знати, що під час використання найпростіших текстових редакторів тексти зберігають у формі текстових файлів, які складаються тільки з символів, що входять до таблиці кодування (1 символ — 1 байт).

Основні функції текстових редакторів: введення тексту; перегляд тексту; опрацювання; відтворення тексту.Режими роботи текстового редактора: введення та редагування тексту; форматування; звертання за підказкою; друкування

Наявність курсора на робочому полі вказує на те, що текстовий редактор знаходиться в режимі введення та редагування тексту. Координати курсора в тексті (або на сторінці) — номери рядка і стовпчика, де знаходиться курсор — відображаються в рядку стану середовища текстового редактора. Об'єкт Текст має такі властивості: вид шрифту (кегль, гарнітура, колір); стиль абзацу; параметри сторінки. Об'єкт Фігурний текст має властивості: вид шрифту (кегль, гарнітура, колір); форма тексту; спеціальні ефекти (тінь, нахил, поворот); розміщення на сторінці. Об'єкт Малюнок має властивості: формат графічного файла; розмір, масштаб; колір; розміщення на сторінці.

Електронна таблиця (ЕТ)— сховище (частина запам'ятовуючого простору) для зберігання відповідним чином структурованої сукупно­сті даних різних типів. Електронна таблиця — це також «запам'ятовуючий» простір, спеціальним чином структурований для опрацювання даних, які там зберігаються, за допомогою програм табличних процесорів. Принципи, які можуть бути покладеними в основу методики вивчення такої програми, багато в чому схожі на принципи, на яких будувалась методика вивчення текстових та графічних редакторів. До них можна віднести: 1. Використання індуктивного методу, за яким пояснення основних можливостей та принципів опрацювання електронних таблиць будується від конкретних прикладів до узагальнень у вигляді правил-алгоритмів, які не залежать від конкретної програми та знань і навичок користувача стосовно роботи з нею. 2. Мотиваційне навчання, при якому кожна вказівка чи група пов'я­заних за змістом завдання вказівок спочатку демонструється на прикладах, пояснюється мета та необхідність їх введення. 3. Навчання через систему доцільних задач.

Після вивчення інтерфейсу можна запропонувати учням виділити основні режими роботи в табличному процесорі за аналогією з текстовим редактором.

Доцільно проаналізувати такі режими роботи: введення даних до таблиці; форматування електронної таблиці; обмін даними з зовнішніми запам'ятовуючими пристроями; управління обчисленнями; графічний режим; робота з електронною таблицею як з базою даних; розв'язування задач на аналіз даних; налагодження інтерфейсу та параметрів роботи табличного процесора; макровказівки.

Поняття та види комп’ютерної публікації.

Публікація — документ, що оголошується всенародно (латинською Рubliсо).

Залежно від способу оприлюднення твору розрізняють друковані публікації і електронні. До друкованих публікацій відносять книжки, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки тощо. До електронних публікацій відносять документи, що розповсюджуються з використанням електронних носіїв даних(компакт-диски, дискети, флеш-носії тощо) або комп’ютерних мереж.

Комп'ютерні публікації — це публікації, створені за допомогою спеціальних комп'ютерних програм.

Засоби створення публікацій.

До засобів створення публікацій відносять настільні видавничі системи. Ці системи мають апаратну та програмну складові. До апаратної складової належить персональний комп’ютер, пристрої друку(принтер, копіювальний апарат, плотер) і пристрої введення даних(сканери, графічні планшети), а до програмної – спеціальні програми підготовки макета публікації. Типи макетів комп’ютерних публікацій: публікації для друку. веб-вузли та електронна пошта. набори макетів; порожні публікації.

Для створення нової публікації виконують команду Файл → Створити → Нова публікація → Почати з макету → Публікації для друку.

Для форматування напису призначене вікно Формат напису, яке можна викликати командою Формат напису із контекстного меню.

Презентація (від англ. “presentation” - вистава, подання) – це набір кольорових картинок-слайдів на певну тему, який зберігається у файлі спеціального формату (наприклад, з розширенням .ppt як у Microsoft Offise). Будь-яка презентація має такі основні властивості і характеристики: набір слайдів; зміст слайдів; параметри робочої області, тобто її розмір, орієнтація та ін. Кожний слайд презентації має власні властивості, які впливають на його відображення під час показу презентації: розмір слайду; шаблон оформлення, тобто параметри кольорової схеми, фону, шрифтів та ін.;розмітка слайдів, яка включає великий набір стандартних прикладів розміщення інформації на слайді: розташування, заголовок, рисунків, таблиць, написів та ін.;ефект переходу, що являє собою той чи інший режим появи і “зникнення” слайду – по натисканню кнопки миші або автоматично через заданий час, із анімаційними або звуковими ефектами та ін.