
- •1. Інформатика як наука і як навчальний предмет у загальноосвітніх навчальних закладах. Становлення, особливості та перспективи розвитку шкі.
- •2. Методична система навчання інформатики: мета, зміст, засоби, форми, методи. Інформатична компетентність. Стандарт освітньої галузі «Технологія». Огляд Сучасних шкільних програм з інформатики.
- •Стандарт освітньої галузі "Технологія"
- •Програма з інформатики для учнів 9 класу (1 година на тиждень)
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів рівень стандарту – 1 година на тиждень
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Програма з інформатики для учнів 10-11 класів академічний рівень – 1 та 2 години на тижденьу 10 та 11 класах відповідно
- •3. Особливості викладання інформатики у початковій школі. Пропедевтика інформатики.
- •4. Особливості викладання інформатики у класах з поглибленим вивченням математики та інформатики Програма з інформатики для учнів 10-11 класів профільний рівень( 5 год. На тиждень)
- •6.Засоби навчання інформатики: методичне, дидактичне та практичне забезпечення шкі. Педагогічні програмні засоби з інформатики. Методичне забезпечення шкільної інформатики
- •1. Посібники
- •Дидактичне забезпечення шкільної інформатики
- •10 Клас
- •Педагогічні програмні засоби з інформатики
- •7.Шкільний кабінет інформатики та інформаційних технологій: функціональне призначення, обладнання, світло-гігієнічні вимоги, організація роботи. Правила техніки безпеки при роботі з комп`ютером.
- •8.Форми організації навчальної діяльності учнів. Урок інформатики:характерні риси, типологія. Підготовка вчителя до уроку.
- •9.Позакласна та позаурочна робота з інформатики: гуртки, факультативи, конкурси, олімпіади та інші масові заходи. Дистанційна підготовка вчителя інформатики.
- •10.Електронне навчання:тлумачення, класифікація, переваги і недоліки, інформаційні засоби підтримки.
- •11. Диференційоване навчання інформатики. Профільна диференціація. Характеристика змісту програм курсів за вибором.
- •12. Зміст і методика навчання розділів «Інформація», «Інформаційні процеси та системи».
- •13. Зміст і методика ознайомлення учнів із апаратним забезпеченням інформаційної системи.
- •14. Зміст і методика ознайомлення учнів із системним програмним забезпеченням.
- •15. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням загального призначення: засоби опрацювання графічних, текстових та табличних даних, редактори презентацій та публікацій.
- •16. Зміст і методика ознайомлення учнів із базами даних.
- •17. Зміст і методика ознайомлення учнів із прикладним програмним забезпеченням
- •18. Зміст та методика навчання основ роботи у мережі Інтернет.
- •19. Зміст і методика навчання Web-програмуванню.
- •20. Зміст та методика навчання розділу «іт персональної та колективної комунікації».
- •1. Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів
- •2. Основи створення комп’ютерних публікацій
- •22.23. Зміст і методика навчання основ структурного програмування (в межах програми академічного рівня) (поглибленого)
- •24. Зміст і методика навчання основ об’єктно-орієнтованого програмування
- •25. Зміст і методика навчання основ візуального програмування
13. Зміст і методика ознайомлення учнів із апаратним забезпеченням інформаційної системи.
Після обговорення призначення основних складових апаратури комп’ютера, їх зовнішнього вигляду та функцій доцільно разом з учнями намалювати схему інформаційної системи, яка допоможе їм систематизувати знання (рис. 1):
|
|
Рис. 1 |
Рис. 2 |
Пристрої комп’ютера можна вивчати за допомогою навчальних фільмів або навчальних програм та комп’ютерних презентацій. У цих випадках ознайомитися з матеріалом можна достатньо повно, аналізуючи складові частини на конкретних прикладах.
Вивчення основних понять інформаційної системи доцільно будувати циклічно: формуються лише найзагальніші уявлення про об’єкт вивчення; з часом дещо уточнюються його характеристики; далі ці уточнення стають ще детальнішими; нарешті, у кожного учня буде сформоване своє власне бачення об’єкта вивчення. Такий підхід до формування знань дещо нагадує метод послідовних уточнень при розробці алгоритмів та програм і взагалі структуризацію знань, понять тощо.
Ознайомлення з поняттям процесора можна почати із його узагальненого опису. Головне – розуміння учнями призначення цього пристрою та його функцій.
Запам’ятовуючі пристрої комп’ютера поділяються на внутрішні та зовнішні. Потім з’ясувати, з чого складається окремо внутрішня та окремо зовнішня пам’ять, вказати на відмінності між оперативними і постійними запам’ятовуючими пристроями. До таких пристроїв належать також зовнішні засоби зберігання інформації – магнітні та оптичні диски, магнітні стрічки. Далі доцільно повідомити про одиниці вимірювання ємності запам’ятовуючих пристроїв.
3 точки зору майбутньої практичної діяльності важливим є ознайомлення з виглядом та призначенням різних пристроїв введення-виведення. На цьому етапі особливого значення набувають відповідні унаочнюючі засоби – плакати, слайди, відео та демонстрування цих пристроїв.
Периферійні пристрої комп’ютера можна вивчати за допомогою навчальних фільмів або навчальних програм та комп’ютерних презентацій. Для закріплення вивченого матеріалу, що містить багато нових термінів, можна скористатися рис. 2, а також такими методами та прийомами:
1. Учням пропонується із наданого вчителем набору картинок із зображеннями різних пристроїв комп’ютера скласти схему автоматизованого робочого місця секретаря (бухгалтера, наукового працівника, лікаря, працівника правоохоронних органів, банкіра тощо).
2. Під час колективної або індивідуальної роботи учнів можна залучити до розгадування та складання кросвордів з використанням термінів з теми «Інформаційна система».
3. На уроці використовуються ідеї відомої телевізійної гри «Поле чудес» із запитаннями про комп’ютер. Зрозуміло, що до неї слід заздалегідь ретельно готуватися і вчителеві і учням. Щоб більшість учнів узяла участь у грі, можна спочатку одній групі учнів запропонувати дібрати запитання (кожний учень готує запитання та подає його до оргкомітету, який створює базу запитань. Потім кращі з них відбираються для гри). Друга група учнів відповідає на запитання першої, з часом групи міняються ролями.
4. При організації інтелектуальних змагань між командами учнів можна скористатися ідеєю гри «назви міст» з обов’язковим застосуванням комп’ютерних термінів. Одна з команд називає термін, команда-суперниця називає інший термін, що починається з літери, якою закінчується названий термін. Разом із названим словом команда повинна дати і означення названого терміна. Наприклад, Диск – Кілобайт – Такт – Трафік – Клавіатура – Адаптер – Регістр – Растр – Розмірність – ...
Інший варіант попередньої гри може бути таким. Команди задумують слова і записують їх, поставивши на місці всіх літер, крім першої і останньої, крапки. Наприклад, к.......р (комп’ютер). Команда-суперник намагається швидко відгадати слово, за кожну відгадану літеру команді нараховуються бали.