- •1. Мова програмування. Класифікація мов програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію. Інтегровані середовища програмування.
- •2. Загальна структура програми. Основні розділи програми і правила їх описання. Директиви препроцесора.
- •3. Поняття змінної. Оголошення змінної. Типи даних. Поняття локальних і глобальних змінних. Час життя змінної. Константи.
- •1. Char - символ
- •3. Float - число з плаваючою комою одинарної точності
- •4. Double - число з плаваючою комою подвійної точності
- •4. Поняття оператора. Різновиди операторів. Вирази. Основні правила запису, обчислення та використання виразів. Надання значень виразів змінним. Пріоритет операцій. Арифметичні операції,
- •5. Оператори введення та виведення: з використанням формату, символів, рядків.
- •Int printf (const char * керуючий_рядок, ...);
- •Int scanf (const char * керуючий_рядок, ...);
- •6. Вказівники та посилання. Адреси об’єктів в пам’яті. Динамічні структури даних.
- •7. Складені типи даних: масиви. Поняття масиву, одновимірні та багатовимірні масиви. Ініціалізація масивів та виведення їх на екран. Класичні алгоритми для роботи з масивами
- •8. Складені типи даних: рядки. Бібліотека функцій обробки рядків. Класичні алгоритми для обробки рядків
- •9. Складені типи даних: структури (записи)
- •10. Файлові типи даних. Файли прямого доступу.
- •11. Файлові типи даних. Файли послідовного доступу.
- •12. Алгоритмічна конструкція розгалуження та її графічне подання. Оператори розгалуження (умовний оператор та оператор вибору). Оператори зміни порядку виконання програми.
- •13. Алгоритмічна конструкція повторення та її графічне подання. Циклічні конструкції в мовах програмування. Оператори циклів. Оператори зміни порядку виконання програми.
- •14. Функціональний підхід в програмуванні. Рекурсія та її програмна реалізація.
- •15. Алгоритми пошуку: послідовний та бінарний пошук.
- •16. Алгоритм впорядкування : вибірка, вставка, обмін.
- •18. Абстрактні типи даних: лінійні списки
- •19. Абстрактні структури даних: стеки та черги
- •20. Абстрактні структури даних: двійкові дерева.
- •21. Наближені методи обчислення визначених інтегралів: метод лівих, правих та середніх прямокутників; метод трапецій; метод Сімпсона.
- •Метод Монте-Карло: зміст, приклади, застосування для обчислення площ складних фігур.
- •Наближені методи розв’язання алгебраїчних рівнянь: метод половинного ділення; метод хорд; метод дотичних.
- •Поняття моделювання та типи моделей. Класифікація моделей, інформаційна модель, математична модель як різновид інформаційної моделі. Основні етапи моделювання.
9. Складені типи даних: структури (записи)
Структура — это совокупность переменных, объединенных под одним именем.
Объявление структуры создает шаблон, который можно использовать для создания ее объектов. Переменные, из которых состоит структура, называются членами. Члены структуры связаны друг с другом по смыслу.
Ключевое слово struct сообщает компилятору, что объявляется структура.
Общий вид объявления структуры такой:
struct тег {
тип имя-члена;
тип имя-члена;
тип имя-члена;
. . .
} переменные-структуры;
Рассмотрим пример с тегом "дата", который состоит из: число (день, месяц, год), название недели и месяца:
struct date {
int day ;
int month ;
int year;
char day_name[15];
char mon_name[14];
} arr[100],*pd,data,new_data;
В данном примере объявляются:
data, new_data - переменные типа структуры date;
pd - указатель на тип data
arr - массив из 100 элементов, каждый элемент которого имеет тип date.
Описание структуры не выделяет место в памяти под элементы структуры. Ее описание определяет только так называемый шаблон, который описывает характеристики переменных, которые будут размещены в конкретной структуре. Для внесения изменений и зарезервирования памяти необходимо после фигурной скобки, которая завершает описание структуры указать список идентификаторов (пред. программа) либо отдельно объявить переменные.
10. Файлові типи даних. Файли прямого доступу.
ТП вводит особый файловый тип, являющийся обобщенным файловым типом. Его обозначение состоит только из слова File без указания типа компонент.
Задание файловой переменной Файловый тип или переменную можно задать одним из трех способов: <имя> = FILE OF <тип> <имя>  - имя файлового типа (правильный идентификатор); FILE OF  - зарезервированные слова; <тип>  - любой тип Turbo Pascal кроме файлов.
В зависимости от способа объявления можно выделить три вида файлов: А) типизированные файлы (задаются предложением FILE OF);
Б) текстовые файлы (определяются типом TEXT);
В) нетипизированные файлы (определяются типом FILE).
Хоча доступ до елементів файлу послідовний (тобто до кожного елементу файлу можна дістатись, лише починаючи з початку файлу), є можливість використати стандартні функції, які дозволяють організувати роботу з файлами так званого прямого доступу.
1. int fgetpos ( FILE *fp, fpos_t *pos); - заносить в змінну pos , типом якої є fpos_t (це еквівалент типу long int), значення поточної позиції в файлі fp. Повертає 0, якщо позиція pos успішно визначена.
2. int fsetpos ( FILE *fp, fpos_t *pos); - встановлює в файлі fp поточну позицію в положення, визначене вказівником pos. Останній мав бути раніше визначений функцією fgetpos. Повертає 0, якщо позиція pos успішно встановлена.
3. int fseek ( FILE *fp, long offset, int from_where ); - встановлює в файлі fp поточну позицію в положення, що відстоїть на offset байтів від положення, визначеного аргументом from_where в сторону кінця файлу при offset>0 і в сторону початку при offset<0. Аргумент може набувати значення однієї з трьох стандартних констант: SEEK_SET (=0) відлік від початку файлу; SEEK_CUR (=1) відлік від поточної позиції в файлі; SEEK_END (=3) відлік від кінця файлу. Повертає 0, якщо позиція успішно встановлена.