- •База тестів для пмк
- •Іксодові кліщі.
- •Червонотільцеві кліщі.
- •Відсутність кашлю
- •Розвиток у 50% хворих ексудативного плевриту
- •Лейкопенія;
- •Гепатолієнальний синдром;
- •Назофарингіт;
- •Говорова-Годельє;
- •Аліментарний.
- •Контактно-побутовий.
- •Статевий.
- •Падалки;
- •4. Чергуються періоди підвищеної температури з періодами нормальної або навіть значно зниженої;
- •Ранкова температура вища за вечірню.
- •Грам/-/ рухомі палички;
- •109. Пластинчасте лущення шкіри виникає після наступного перенесеного захворювання:
- •Вітряна віспа;
- •136. Про, так званий, «пігментний криз» у хворих на гвг свідчить
- •Іксодові кліщі.
- •Червонотільцеві кліщі.
- •Черевний тиф;
- •5. Все перераховане.
- •Все перераховане
- •Значні прояви інтоксикації
- •Енцефалітом
- •177. Збудник чотирьохденної малярії:
- •Гризуни.
- •1. Кров;
- •Лейкопенія
- •Лімфопенія
- •Домашні тварини;
- •Ацикловір.
- •Переміжна;
- •Гектична.
Говорова-Годельє;
Мурсу;
Філіповича;
Падалки.
71. Клінічними ознаками ангіни Сімановського-Венсана є:
1. різко виражена інтоксикація;
2. груба сіра плівка на мигдалику;
3. наявність кратероподібних виразок, вкритих брудно-сірим нальотом;
4. поширення налетів за межі мигдаликів;
5. двобічний характер процесу.
72. Найбільш характерні для менінгококового менінгіту ознаки:
1. тільки головний біль;
2. підвищення сухожильних рефлексів;
3. ригідність м’язів потилиці;
4. в’ялі паралічі;
5. симптоми орального автоматизму.
73. Вірусний гепатит В відрізняється від вірусного гепатиту А:
наявністю жовтушності склер і шкіри;
наявністю темного кольору сечі;
наявністю знебарвленого калу;
збільшенням розмірів печінки;
схильністю до важкого і затяжного протікання хвороби.
74. Про, так званий, «пігментний криз» у хворих на ГВГ свідчить:
1. Зміна кольору ранішньої сечі.
2. Зміна кольору фекалій.
3. Зміна кольору шкіри
4. Зміна кольору склер
5. Всі відповіді правильні.
75. Геном віруса імунодефіциту людини містить:
1. Дезоксирибонуклеїнову кислоту;
2. Рибонуклеїнову кислоту;
3. Рибозиди;
4. Циклічні нуклеотиди;
5. Зворотню транскриптазу.
76. В організм людини зі слиною комара при кровосмоктанні проникають наступні форми малярійного плазмодія:
овокінети
зиготи
ооцисти
спорозоїд
гамети
77. Вкажіть, що є основною причиною летального наслідку при сепсисі:
висока лихоманка
синдром інтоксикації
розвиток ниркової недостатності
розвиток набряку головного мозку
розвиток поліорганної недостатності
78. Шляхи передачі збудника при хворобі Лайма:
Аліментарний.
Контактно-побутовий.
Статевий.
Трансмісивний.
Множинні шляхи.
79. Характерні симптоми при висипному тифі:
Падалки;
Говорова-Годельє;
Кера;
Ровзінга;
Щоткіна-Блюмберга.
80. В антропургічних осередках джерелом інфекції при токсоплазмозі є:
1. Кішки
2. Людина
3. Кури
4. Качки
5. Свині
81. Febris hectica (гектична) це:
1. немає закономірності в часі підвищення і спаду температури;
2. виникають добові коливання температури в межах 1-1,5о С без зниження до норми;
3. добові коливання досягають більше ніж 2-3о С і більше;
4. Чергуються періоди підвищеної температури з періодами нормальної або навіть значно зниженої;
Ранкова температура вища за вечірню.
82. Найбільш ефективним етіотропним препаратом при черевному тифі являється:
1. ампіокс
2. бактрим (бісептол);
3. пеніцилін;
4. доксициклін;
5. левоміцетин
83. Курс антибіотикотерапії триває при холері:
1. 5 днів;
2. 3 дні;
3. 7 днів;
4. 10 днів;
5. 1 день.
84. Порушення водно-електролітного обміну найчастіше зустрічається при сальмонельозі:
Септичної форми;
Тифоподібної форми;
Гастроентероколітичної форми;
Колітичної форми;
Субклінічної форми.
85. Середньодобові дози ентеросептолу для лікування хворих легкою і середньою формами гострого шигельозу:
1. по 0,015 х 3 рази в день;
2. по 0,015 х 3 рази в день;
3. по 0,1 х 4 рази в день;
4. по 0,5 х 4 рази в день;
5. по 1,0 х 6 разів в день.
86. Інкубаційний період при кишечному ієрсиніозі триває:
1. від 7 до 45 днів;
2. 1-2 дні;
3. від 2 до 7 днів;
4. від 20 до 40 днів;
5. від 2 до 4 днів.
87. Характерна локалізація головного болю при грипі:
1. в лобній ділянці і в надбрівних дугах;
2. в потилиці;
3. в тім’яній ділянці;
4. в скронях;
5. дифузна, без певної локалізації.
88. Якими є клінічні прояви тяжкого перебігу атипової пневмонії, що викликається Legionella pneumophyllia?
Ексудативний плеврит
Інфекційно-токсичний шок
Синдром ДВЗ
Втрата свідомості
Все перелічене
89. Ураження нервової системи герпесвірусом І типу проявляється розвитком:
1. оперізувального лишая;
2. гангліонітом;
3. енцефалітом;
4. невритом;
5. серозним менінгітом.
90. При мононуклеозі переважно збільшується наступна група лімфовузлів:
1. пахові
2. пахвинні;
3. ліктьові;
4. задньошийні;
5. медіастинальні.
91. Інкубаційний період при скарлатині складає:
1. 2-7 днів;
7-15 днів;
14-21 день;
9-25 днів;
9-17 днів.
92. Ведуча специфічна терапія при дифтерії:
1. антибіотики;
2. імуноглобулін;
3. глюкокортикоїди;
4. кінська гіперімунна сироватка;
5. симптоматичні середники.
93. При менінгококовій інфекції виражена сезонність:
тільки зимова;
зимово-весняна;
тільки весняна;
літня
осіння.
94. Переджовтяничний період вірусного гепатиту А частіше триває:
не більше 2-3 днів;
до 1-го тижня;
від 1 до 2 тижнів;
тільки 2 тижні;
протягом 3-4 тижнів
95. Вкажіть лабораторні критерії тяжкої форми ГВГ
1. Рівень загального білірубіну крові >50 ммоль/л;
2. Рівень загального білірубіну крові <100 ммоль/л;
3. Рівень загального білірубіну крові >200 ммоль/л;
4. Рівень загального білірубіну крові >100 але <200 ммоль/л;
5. Рівень білірубіну не має значення при визначенні тяжкості хвороби.
96. Назвіть можливі ко-фактори ВІЛ-інфекції:
Цитомегаловірус і вірус Епштейн-Барра;
Схуднення і проноси;
Зниження кількості Т-хелперів;
CD4+/CD8+< 1,5;
Саркома Капоші.
97. Перенощиками малярійних збудників є:
іксодові кліщі
комарі роду Culex
комарі роду Aedes
комарі роду Anopheles
москіти
98. Який чинник при грамнегативному сепсисі є провідним в розвитку септичного шоку:
наявність бактерій в крові
висока лихоманка
наявність токсину в крові
зменшення добового діурезу
виражений лейкоцитоз
99. При поліомієлітичній формі кліщового енцефаліту переважно вибірково уражаються:
клітини передніх рогів шийного і верхньогрудного відділу спинного мозку.
м’які мозкові оболонки.
корінці периферичних нервів.
ядра черепномозкових нервів.
клітини задніх рогів спинного мозку.
100. Для лікування марсельської гарячки найбільш ефективним є:
антибіотики тетрациклінового ряду
цефалоспорини
антибіотики пеніцилінового ряду
фторхінолони
сульфаніламіди
101. Проти яких інфекцій не проводяться планові щеплення:
кір;
дифтерія;
кашлюк;
поліомієліт;
холера.
102. Основними етіотропним засобом лікування хворих черевним тифом являється:
1. пеніцилін;
2. тетрациклін;
3. левоміцетин (хлорамфенікол);
4. еритроміцин;
5. оксацилін.
103. Особливості блювання при холері:
1. виникає раптово, без нудоти
2. супроводжується нудотою, болями в животі
3. блювання приносить полегшення
4. виникає до діареї
5. виникає одночасно з діареєю
104. Збудники сальмонельозів являють собою:
