1. тільки хворі люди;

2. тільки хворі латентними формами захворювань;

3. Домашні тварини;

4. хворі клінічно вираженими чи латентними формами захворювань та вірусоносії;

5. дикі та синантропні гризуни.

208. Профілактика генітального герпеса:

1. застосування мазі" Герпевір";

2. протигерпетична вакцина;

3. протигерпетичний імуноглобулін;

4. презервативи;

5. Ацикловір.

209. Серологічна діагностика гострих форм EBV-інфекції базується на виявленні:

1. анти-ЕВУ-групових;

2. анти-EBV-NA-IgG;

3. анти-VCA-EBV-IgM, анти-EA-IgM;

4. анти-EA-IgG;

5. анти-ЕА- IgG, анти-NA- IgG.

210. Ізоляція хворого на скарлатину триває:

1. не менше 10 дня від початку висипань;

2. не менше 4 дня від початку висипань;

3. не менше 10 дня з початку хвороби;

4. не менше 10 дня з моменту останніх висипань;

5. не менше 5 дня з моменту останніх висипань.

211. Елективним середовищем для збудника дифтерії є:

1. середовище Ендо;

2. середовище Кітта-Тароці;

3. курячий ембріон, культура тканин;

4. середовище з телуритом;

5. агар Ресселя.

212. Характеристика висипу при менінгококцемії:

1. розеольозно-петехіальний;

2. плямисто-папульозний;

3. геморагічно-некротичний, зірчатий;

4. феномен підсипання не характерний;

5. з’являється на 3-5 день хвороби, симетричний;

213. Особливості перебігу ВГЕ

1. реєструється в регіонах із холодним кліматом

2. джерело інфекції – тварини

3. тяжкий перебіг у вагітних

4. парентеральний шлях передачі

5. схильний до хронізації

214. Для дезінтоксикаційної терапії хворим на ГВГ призначають:

1. 5% розчин глюкози.

2. 40% розчин глюкози.

3. Вітаміни.

4. Гемодез.

5. Глюкокортикостероїди.

215. Проявом первинного інфікування на ВІЛ може бути:

1. Короткочасна гарячка - до 7 днів;

2. Ангіна, яка триває 5-7 днів;

3. Гарячка до 10 днів і однобічне збільшення пахових лімфовузлів;

4. Двобічне збільшення пахових лімфовузлів і висипання на статевих органах;

5. Гарячка 2-3 тижні й розеольозно-папульозний висип.

216. Лікування пневмоцистної пневмонії полягає в призначенні:

1. Пеніциліну;

2. Еритроміцину;

3. Лазолвану;

4. Бісептолу;

5. Інгаляції антибіотиків.

217. Препаратом вибору для лікування малярійної коми є:

1. делагіл внутрішньо

2. хинін внутрішньо

3. хинін довенно

4. метронідазол внутрішньо

5. тієнам довенно

218. Основними лабораторними критеріями загострення хронічного бруцельозу є:

1. тромбоцитопенія

2. реакція Райта в розведенні 1: 200

3. наявність атипових мононуклеарів

4. підвищений рівень аглютинуючих антитіл IgM+IgG до бруцел

5. наявність антитіл IgЕ

219. Найбільш типова температурна крива при висипному тифі:

1. Ундулююча;

2. Постійна;

3. Переміжна;

4. Ремітуюча;

5. Гектична.

220. Для специфічної діагностики використовують методи:

1. вірусологічний, біологічний, серологічний.

2. тільки серологічний;

3. біологічний, вірусологічний.

4. серологічний, вірусологічний

5. тільки ПЛР